Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №462/8374/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/8374/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Мруць І.С.,

за участю секретаря судового засідання Булавки Х.Н.,

справа № 462/8374/25

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 – адвоката Хом`яка Олександра Григоровича до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Ішуранс Груп» про захист прав споживача страхових (фінансових) послуг та стягнення грошових коштів,

встановив:

представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Хом`як Олександр Григорович звернувся до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Ішуранс Груп» у якій просить стягнути грошові кошти у загальному розмірі 19680.12 грн., з яких: 2953,51 грн. –пеня, 14299.07 грн – інфляційні, 2427.54 грн. – 3% річних, та стягнути понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.12.2023 року між позивачем та відповідачем укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/107-74-016621/23 за яким був застрахований від ризику пошкодження автомобіль «BMW» р.н. НОМЕР_1 .

21.10.2024 року застрахований транспортний засіб потрапив у ДТП, тому позивачка звернулася до страховика за виплатою страхового відшкодування. Відповідач здійснив страхове відшкодування у розмірі 157545,28 грн. Позивач зазначає, що не погодившись із таким розміром виплати, звернулися до суду. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 28.04.2025 року у цивільній справі №462/1219/25 яке набрало законної сили 02.10.2025 року в користь позивача стягнуто з відповідача 117400.93 грн. невиплаченого страхового відшкодування, зазначена сума грошових коштів була перерахована відповідачем на рахунок позивача 12.05.2025 року. А тому вважає, що у спірних правовідносинах має місце прострочення виконання грошового зобов`язання, за яке настає відповідальність, передбачена умовами договору страхування та Закону, зокрема нарахування неустойки (пені), інфляційних та 3% річних. Враховуючи наведене просить позов задоволити та стягнути грошові кошти у загальному розмірі 19680.12 грн., з яких: 2953,51 грн. –пеня, 14299.07 грн – інфляційні, 2427.54 грн. – 3% річних, та стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою від 03 листопада 2025 року позовну заяву було залишено без руху та в подальшому недоліки усунено.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу слухати у спрощеному порядку без повідомлення (виклику) сторін.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

08 грудня 2025 року представником відповідача через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву. Зазначає, що відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування в межах строку для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування згідно п.33.31.4 договору який розпочався 29.11.2024 року та тривав по 132.12.2024 р. 04.12.2024 року відповідачем було прийнято рішення та здійснено виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 157545.28 грн. Згідно рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28.04.2025 року було стягнуто з відповідача на користь позивача 117400.93 грн доплати страхового відшкодування по даному випадку та 7000 грн. витрат на експертизу. Зазначає, що 08.05.2025 року відповідачем було перераховано позивачу 7000 грн. відшкодування витрат на експертизу, а 12.05.2025 року перераховано 117400.93 грн. доплату страхового відшкодування. Враховуючи наведене вважає розміри позовних вимог не підтверджуються а тому просить відмовити в задоволені позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.

17.12.2025 року від представника ОСОБА_1 – адвоката Хом`яка О.Г. надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, є безпідставними та необґрунтованими у повному обсязі та такими, що спростовуються матеріалами справи.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Судом встановлено наступне.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 28 квітня 2025 року стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 117 400.93 грн в якості виплати страхового відшкодування та 7000 грн витрат за проведення експертного дослідження.

Постановою Львівського апеляційного суду від 02.10.2025 року рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28 квітня 2025 року в частині відмови у стягненні з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди – скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення. В решті рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28 квітня 2025 року та додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 15 травня 2025 року –– залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 28 квітня 2025 року встановлено, що 21 жовтня 2024 року о 09 год 30 хв по вулиці Хотинській, 14 у місті Львові ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не стежив за дорожньою обстановкою та на перехресті рівнозначних доріг не дав дорогу автомобілю марки «BMW X2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що наближався праворуч, чим порушив п. 16.2 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода, а автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 12 листопада 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки BMW Х2, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Як встановлено із Договору добровільного страхування наземного транспорту/Надійне КАСКО № 06/107-74-016621/23 від 14.12.2023, укладеного між ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_1 із строком дії Договору до 14.12.2024, транспортний засіб марки BMW Х2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на час дорожньо-транспортної пригоди 21.10.2024 був застрахований ОСОБА_1 у ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

23 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування за договором № 06/107-74-016621/23, в якій просила провести виплату на рахунок СТО – «Арія Моторс».

Отримавши повідомлення про настання страхової події, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю АК «Експерт-Сервіс» для проведення оцінки пошкодженого автомобіля марки «BMW X2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою визначення вартості відновлювального ремонту.

Згідно з звітом про оцінку автомобіля № 2935/24 від 06 листопада 2024 року, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю АК «Експерт-Сервіс», вартість відновлювального ремонту без врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 157 545.28 грн.

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 157 545.28 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № ЗР38395 від 05 грудня 2024 року.

Не погодившись з визначеною Товариством з обмеженою відповідальністю АК «Експерт-Сервіс» вартістю відновлювального ремонту автомобіля марки «BMW X2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звернулася до судового експерта Холодцова Д.В. для проведення експертного автотоварознавчого дослідження.

Платіжною інструкцією № ХХ75-89Х4-ОВ1Е-1Р8С від 23 грудня 2024 року підтверджується, що за проведення експертного автотоварознавчого дослідження ОСОБА_1 сплатила 7000 грн.

Згідно з висновком експерта № 22695, складеним 27 січня 2025 року судовим експертом Холодцовим Д.В. за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «BMW X2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 274 946.21 грн.

Вищевказані обставини учасниками справи в апеляційному провадженні не оскаржувалися.

На виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28.04.2025 року у цивільній справі №462/1219/25, яке набрало законної сили 02.10.2025 року, відповідачем 12.05.2025 року здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 117 400,93 грн. Така доплата здійснена 12.05.2025 року, до набрання рішенням суду законної сили – 02.10.2025 року. (а.с.108)

У позовній заяві представник ОСОБА_1 – адвокат Хом`як О.Г. просить стягнути з відповідача пеню, розраховану з суми 274946,21 грн. з 07.11.2024 року до 05.12.2024 року та з суми 117 400.93 грн. з 07.11.2024 року по 12.05.2054 року, інфляційні та 3% річних з суми 274946,21 з 07.11.2024 року до 05.12.2024 року, та з суми 117400,93 з 07.11.2024 року по 12.05.2025 року. (а.с. 4-5)

Однак, доводи представника позивача про наявність прострочення зобов`язання, а також щодо суми, на яку позивачем здійснено розрахунок, не відповідають наявним матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17, провадження № 12-14гс18, зазначила, що положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Уразі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (стаття 992 ЦК України).

01.01.2025 року Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-првової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №1961-ІV) втратив чинність у зв`язку із набранням чинності Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №3720-ІХ).

Враховуючи положення п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3720-ІХ, так як договір обов`язкового страхування укладено 14.12.2023 року, до введення в дію цього Закону, спірні правовідносини регулюються Законом №1961-ІV.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з частиною першою статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Тобто відповідальність страховика, передбачена пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV та частиною другою статті 625 ЦК України, настає виключно у випадку, якщо невиконання грошового зобов`язання відбулося з його вини як боржника у даних правовідносинах.

Суд звертає увагу, що відповідно до рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28.04.2025 року відповідач не заперечував наявність у нього обов`язку на відшкодування позивачеві страхового відшкодування, та таке відшкодування із обґрунтуванням своєї позиції щодо суми відповідачем було виплачено 05.12.2024, тобто між сторонами Договору страхування на стадії проведення виплати відшкодування виник спір лише щодо розміру такого відшкодування. А незгода відповідача із сумою страхового відшкодування не може розцінюватись як умисні протиправні дії відповідача на заподіяння шкоди. (а.с. 35)

Зокрема, вказаним рішенням суду з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 стягнуто матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 117 400 (сто сімнадцять тисяч чотириста) гривень 93 копійки, в якості виплати страхового відшкодування та 7 000 (сім тисяч) гривень витрат за проведення експертного дослідження.

Таким чином, у діях страховика відсутня вина у простроченні виплати страхового відшкодування у розмірі 117 400 (сто сімнадцять тисяч чотириста) гривень 93 копійки, що не передбачає можливість застосування штрафних санкцій, оскільки відповідно до абзацу 4 пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV строк виплати страхового відшкодування розпочався з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, ухваленим у цій справі, в частині стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування.

Тобто, саме з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування, у страховика настане строк для виконання грошового зобов`язання та можливість застосування до нього цивільно-правової відповідальності за прострочення його виконання, однак відповідачем така сума сплачена ще до набрання рішенням законної сили, що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму 117 400 (сто сімнадцять тисяч чотириста) гривень 93 копійкизадоволенню не підлягають.

Зазначені правові висновки узгоджується із висновками Верховного Суду, викладених у постановах: від 21 квітня 2022 року у справі № 447/2222/20, провадження № 61-19906св21; від 15 серпня 2023 року у справі № 513/730/21, провадження № 61-8320св23.

Щодо посилань представника позивача на наявність прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем щодо виплати страхового відшкодування з 07.11.2024 року по 05.12.2024 року судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 33.21.4 Договору страхування – Страховик приймає рішення щодо виплати страхового відшкодування та проводить виплату страхового відшкодування у випадках, які не визначені в пунктах 33.21.1- 33.21.3 Договору – протягом 10 (десяти) робочих днів з дня надання Страхувальником Страховику Заяви про подію та необхідних документів.

Пунктом 33.20 Договору передбачено, що – Рішення про здійснення або відмову у здійснені виплати страхового відшкодування приймається страховиком в строки визначені в пунктах 33.2 Договору, за умови надання Страхувальником усіх необхідних документів , визначених в розділі 32 Договору (далі-необхідні документи) шляхом складання страхового акту.

23.10.2024 рокупозивачем подана ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» заява про настання страхової події та виплату страхового відшкодування. Відповідно до якої у графі «Рахунок СТО: зазначено - АРІА МОТОРС», у графі «Особистий рахунок:» відсутні записи. (а.с. 25)

19.11.2024 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із письмовою заявою про здійснення страхової виплати за Договором добровільного страхування на суму 347 130,84 грн за фактом відшкодування завданих збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 21.10.2024 року, у якій зазначені реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, сума страхового відшкодування. Також судом встановлено, що на поданій заяві ОСОБА_1 від 19.11.2024 року міститься відмітка що дана заява отримана ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 28.11.2024 року ВХ №28.11.2024 року. (а.с. 119)

Позивачем не подано жодного доказу з відміткою про отримання 19.11.2024 року ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» заяви ОСОБА_1 від 19.11.2024 року про здійснення страхової виплати за договором добровільного страхування. Враховуючи наведене, суд приймає до уваги доводи відповідача, що заява від 19.11.2024 року про здійснення страхової виплати за договором добровільного страхування отримана ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 28.11.2024 року.

Згідно листа ПАТ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 04.12.2024 ОСОБА_1 повідомлено, що у зв`язку із тим, що зазначену у заяві суму 347 130,84 грн, згідно наданих розрахунків ТОВ «Арія Моторс», не було погоджено з ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», страховик скористався правом, що передбачене п.п. 28.4.7. п. 28.4. Договору страхування та після отримання повідомлення про подію, Товариством для визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу марки BMW Х2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та залучено незалежного оцінювача. Згідно із Звітом № 2935/24, складеним ТзОВ АК «Експерт-Сервіс», вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу складає 157 545,28 грн. (а.с. 27-28)

Згідно наявної у матеріалах справи платіжної інструкції кредитового переказу коштів 05.12.2024 року Приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у відповідності до страхового акта № 240001163155 від 04.12.2024 щодо ОСОБА_1 перерахували на рахунок ТзОВ «Арія Моторс» грошові кошти у розмірі 157 545,28 грн. (а.с.29)

Таким чином, враховуючи що з моменту надходження 28.11.2024 року до ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» заяви про здійснення страхової виплати за договором добровільного страхування до моменту виплати 05.12.2024 року ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» страхового відшкодування відповідно до страхового акта не вийшли строки передбачені пунктами договору страхування, тому відсутні підстави для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Враховуючи викладене, у задоволені позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

В даному випадку, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

у задоволенні позову представника ОСОБА_1 – адвоката Хом`яка Олександра Григоровича до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Ішуранс Груп» про захист прав споживача страхових (фінансових) послуг та стягнення грошових коштів – відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Ішуранс Груп» (місце знаходження 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, ЄДРПОУ: 24175269).

Рішення суду складено 15 січня 2026 року.

Суддя: І.С. Мруць