Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №302/28/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Суд: Міжгірський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 15 січня 2026 р.

Справа: №302/28/26

Суддя: Кривка В. П.

Справа №: 302/28/26 3/302/25/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2026 селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.1 КУпАП, за протоколом серії ЗхРУ № 339918 від 01.01.2026 року, який складений інспектором прикордонної служби ОСОБА_1 , стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, мешканця АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 21.02.2014 року, виданий Уманським РВ УМВС України в Черкаській області, раніше до адміністративної відповідальності за порушення правил прикордонного режиму не притягався, номер телефону: НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з зазначеним протоколом 01.01.2026 року близько 00 год 15 хв посадовою особою ОСОБА_1 під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в районі н.п.Торунь був виявлений громадянин України ОСОБА_2 , який в умовах воєнного стану здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску, чим порушив вимоги статей 9 і 12 Закону України «Про державний кордон України».

Ці дії ОСОБА_2 працівник прикордонної служби кваліфікував за ст.204-1 ч.1 КУпАП.

ОСОБА_2 на розгляд справи в судове засідання не з`явився, про таке повідомлявся належно, однак його захисником подано клопотання від 12.01.2026 року, де він висловив прохання розгляд справи проводити за відсутності сторони захисту.

Суд зазначає, що з огляду на практику, викладену в рішенні ЄСПЛ, зокрема у справі «Пономарьов проти України», заява N 3236/03, п.41, від 03.04.2008 сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain) від 07.07.1989).

Враховуючи практику викладену в рішеннях ЄСПЛ та вимоги ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 та його захисника.

Крім того, захисник-адвокат Цімоха Р.Р. подав суду клопотання про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.1 КУпАП, яке обґрунтоване таким:

- 31 грудня 2025 року ОСОБА_2 їхав на власному автомобілі разом з своєю дружиною та дітьми на відпочинок в населений пункт «ІСКИ», де на черговому пункті пропуску перевірили та сфотографували його документи, після чого відпустили. Жодного протоколу за його участі не складалось;

- із протоколу слідує, що ОСОБА_2 інкримінуються спроба незаконного перетину державного кордону кордон у с. Торунь Закарпатської області, однак с. Торунь Закарпатської області знаходиться на відстані не менше 150 кілометрів від державного кордону України, прикордонної смуги там не має, як не має і пунктів пропуску;

- заразом із протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи не вбачається, якими саме діями ОСОБА_2 вчинив незаконну спробу перетину державного кордону;

- у матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні докази, передбачені ст.251 КУпАП, у підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому правопорушення;

- на думку захисника, складання вказаного протоколу є зловживанням посадовими обов`язками особою, яка складала вказаний протокол, а також штучного завишення показників виконаної роботи, оскільки ОСОБА_2 правопорушення не вчиняв, на запитання куди він прямує, він відповів, що їде на відпочинок разом з сім`єю.

Оцінивши зміст протоколу і подані в справу матеріали, доводи сторони захисту, суддя дійшов такого висновку.

Стаття 204-1 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за таке : перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Постановою КМУ № 1194 від 03.08.1998 із змінами і доповненнями передбачено, що Хустський район Закарпатської області є контрольованим прикордонним районом.

Згідно з Положенням про прикордонний режим, затв. пост. КМУ № 1147 від 27.07.1998 (із змін. і доп.) передбачено порядок в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Цим же положенням передбачено, що прикордонна смуга це ділянка місцевості завширшки 5 км.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Працівниками прикордонної служби надані такі докази у справу як:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №339918 від 01.01.2026 року, згідно якого ОСОБА_2 відмовився від підпису протоколу в присутності двох свідків, від надання особистих пояснень також відмовився;

- рапорт працівника прикордонної служби ОСОБА_3 начальнику відділу прикордонної служби ОСОБА_4 , який за змістом відповідає змісту протоколу з додатковою вказівкою, що ОСОБА_2 мав намір перетнути державний кордон з України в Румунію поза пунктом пропуску у зв`язку з пошуком роботи та кращих умов життя.

Із змісту матеріалів справи видно, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не доведені жодним належним та допустимим доказами, адже посадовою особою не додано до матеріалів справи ні письмові пояснення свідків, ні відео-, аудіозаписи обставин вчинення правопорушення.

У такому випадку суд хотів би навести ситуацію, яка була на розгляді в Європейському Суді з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти Росії» (рішення від 17 грудня 2019 року). Зокрема в пункті 26 Страсбурзький суд звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Він вважає, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.

Натомість стороною захисту спростовано доводи посадової особи, яка склала протокол, платіжною інструкцією №М8С7-АВТХ-9СК2-7М1Е від 17.08.2025 року, згідно якої ОСОБА_5 сплатила ПП «Боржавська Ялина» 5366 грн, та рахунком №0000126853 від 16.08.2025 року, згідно якого на три ночі з 31.12.2025-03.01.2026 року заброньовано Віллу Максі в Еко-курорті "Ізкі".

Крім цього, з обставин справи видно, що ОСОБА_2 перебував у контрольованому прикордонному районі з належними документами (мав при собі паспорт громадянина України). Таке відповідає пункту 8 Положення про прикордонний режим. Посадовою особою не зазначено у протоколі, які саме положення законодавства, яке регулює прикордонний режим порушив ОСОБА_2 .

Сам факт виявлення ОСОБА_2 у н.п. Торунь, не вказує безсумнівно на намір або спробу незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску. Більш того, в межах населеного пункту Торунь Хустського району Закарпатської області відсутній пункт пропуску через державний кордон України. Цей населений пункт не розташований на межі кордонів України з іншими країнами і прибуття громадян до цього населеного пункту, не дають однозначних підстав стверджувати про намір особи незаконно перетнути державний кордон України.

Отже, суд не встановив обставин реального здійснення порушення правил прикордонного режиму. Адже фіксації ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, не здійснено в установленому законом порядку. У справу не подано належних, достовірних і допустимих доказів для ствердження вини особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.1 КУпАП, відповідно до положень статті 251 КУпАП. Ця норма передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Окрім цього, суд констатує, що ок.н.п. Торунь знаходиться на відстані приблизно 120 км від кордону України з Румунією і на території Міжгірської селищної громади та колишнього Міжгірського району Закарпатської області не має пропускних пунктів прикордонного режиму.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Суд не має повноважень збирати докази винуватості особи відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

З огляду на встановлені обставини, викладене обґрунтування, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 не доведена засадою поза розумним сумнівом (застосування принципу в рішенні ЄСПЛ «Кобець проти України»).

Цей висновок суду дає підстави застосувати положення статті 247 п.1 КУпАП, тобто закрити провадження в справі.

Керуючись статтями 280, 283-285, 247 п.1 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-1 ч.1 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення постанови в порядку, передбаченому КУпАП.

Постанова набирає законної сили згідно з ст.294 КУпАП після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова складена 16.01.2026.

Суддя: В. П. Кривка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua