Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №753/17098/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17098/25

провадження № 2/753/458/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спліт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

у липні 2025 року ТОВ "Глобал Спліт" звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 05 листопада 2019 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у виді заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту №010/322904/82/709061, відповідно до якого банк відкрив позичальнику картковий рахунок та встановив ліміт у розмірі 20 000,00 грн. 09 квітня 2020 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" було укладено договір №114/2-31-F про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором №010/322904/82/709061. 22 лютого 2022 року між ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" та ТОВ "Глобал Спліт" було укладено договір про відступлення права вимоги № 22/02/22-LN, відповідно до якого до ТОВ "Глобал Спліт" перейшло право вимоги щодо стягнення за кредитним договором № 010/322904/82/709061. У зв`язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору у нього утворилася заборгованість, яка складає 29 438,01 грн, з яких: 23 588, 60 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3852, 52 грн - заборгованість за відсотками, 473,06 грн - 3% річних від суми боргу, 1523,82 грн - збитки від інфляції. Наразі, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь згадану заборгованість та суму сплаченого судового збору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 серпня 2025 року позовну заяву було передано для розгляду судді Шаповаловій К.В.

Відповідно до відомостей, які містяться у єдиному державному демографічному реєстрі, ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 22 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялася відповідачу на адресу його місця реєстрації, та була отримана ним особисто 10 грудня 2025 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду.

Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 05 листопада 2019 року між АТ "Райффайзен Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 010/322904/82/709061, відповідно до якого, банк відкрив позичальнику картковий рахунок та надав кошти у розмірі 20000,00 грн у вигляді встановленого ліміту на кредитну картку, а позичальник зобов`язався повернути зазначені кошти та сплатити проценти за користування ними.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що строк кредиту становить 48 місяців.

Пунктом 1.6 договору передбачено, що процентна ставка є фіксованою та становить 45 % річних.

Відповідно до умов договору щомісячний платіж має бути здійснений до 20-го числа кожного місяця, сума щомісячного платежу складає 2 519, 38 грн.

05 листопада 2019 року ОСОБА_1 також було підписано паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування "Кредитна картка", у якому зазначені всі істотні умови кредитування, зокрема щодо сум кредиту, строку кредитування, процентної ставки, відсотків річних, за користування кредитними коштами.

Підписавши паспорт споживчого кредиту позичальник погодився з тим, що він отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження тих обставин, що на момент укладення кредитного договору відповідач звертався до банку із заявою про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодившись зі всіма умовами такого договору.

Банк, взяті на себе зобов`язання, виконав у повному обсязі, та видав позичальнику кредитну картку, про що свідчить відповідна розписка.

Відповідачем не заперечувався факт укладення договору, отримання та користування кредитними коштами.

09 квітня 2020 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" було укладено договір №114/2-31-F про відступлення прав вимоги, відповідно до якого (з урахуванням додаткових угод) до ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором №010/322904/82/709061.

22 лютого 2022 року між ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" та ТОВ "Глобал Спліт" було укладено договір про відступлення права вимоги № 22/02/22-LN, відповідно до якого (з урахуванням додаткових угод) до ТОВ "Глобал Спліт" перейшло право вимоги щодо стягнення за кредитним договором № 010/322904/82/709061.

Відповідно до реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 22/02/22-LN, до ТОВ "Глобал Спліт" перейшло право вимоги за договором кредиту № 010/322904/82/709061 на загальну суму 31 441,12 грн, з яких: 23588,60 грн. - сума заборгованість за кредитом, 7852,52 грн - сума заборгованість за процентами.

Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до частиною другою статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за кредитним договором перед АТ "Райффайзен Банк" чи сплата такої позивачу після укладання договору факторингу.

Таким чином, у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ "Глобал Спліт" за кредитним договором № 010/322904/82/709061 від 05 листопада 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про укладеність кредитного договору між відповідачем та АТ "Райффайзен Банк", невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.

Відповідно до статті 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, виконаного ТОВ «Глобал Спліт», станом на 09 липня 2025 року, заборгованість відповідача за кредитним договором № 010/322904/82/709061 від 05 листопада 2019 року становить 27 441,12 грн, з яких: 23 588,60 грн - основна заборгованість 3852,52 грн - сума заборгованість за процентами .

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за договором, позивач направив на адресу позичальника досудову вимогу від 29 січня 2025 року № 325, про погашення заборгованості по кредитному договору № 010/322904/82/709061 від 05 листопада 2019 року в загальному розмірі 27 441,12 грн протягом 30 днів з дати отримання даної вимоги, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією досудової вимоги, описом вкладення та реєстром згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Статті 527, 530 ЦК України зазначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені статей 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

Згідно статті 599 Цивільного Кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Таким чином, у зв`язку із невиконанням позичальником умов договору, сума заборгованості у розмірі 27 441,12 грн, з яких: 23 588,60 грн - основна заборгованість 3852,52 грн - сума заборгованість за процентами, підлягають стягненню.

Окрім того, позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 також 3% річних від суми боргу та його інфляційну складову, що складає 473,06 грн та 1523,82 грн, відповідно.

З розрахунку заборгованості вбачається, що вказані нарахування здійснені у період з 25 червня 2021 року по 23 лютого 2022 року.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних та інфляції, який міститься у матеріалах справи був перевірений судом, він є арифметично вірним та обґрунтованим, оскільки такі нарахування позивачем здійснено відповідно до умов ЦК України, а саме до 23 лютого 2022 року, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, у зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору стягненню із відповідача підлягає заборгованість у загальному розмірі 29 438, 00 грн, яка складається із: 23 588,60 грн - заборгованість за кредитом, 3852,52 грн - заборгованість за відсотками, 1523, 82 грн - збитки від інфляції, 473,06 грн - 3% річних від суми боргу.

Судом під час перевірки розрахунку загальної суми боргу було встановлено арифметичну помилку у розрахунку позивача при визначені загальної суми боргу, шляхом складання її складових сум, а тому за підрахунком суду загальна сума боргу становить саме 29438,00 грн, що складається з: 23 588,60 грн - заборгованість за кредитом, 3852,52 грн - заборгованість за відсотками, 1523, 82 грн - збитки від інфляції, 473,06 грн - 3% річних від суми боргу.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спліт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спліт" заборгованість за кредитним договором № 010/322904/82/709061 від 05 листопада 2019 року, що із врахуванням інфляційної складової боргу та 3% річних від суми боргу складає 29 438,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Спліт" - ЄДРПОУ 41904846, місце знаходження: м. Київ, вул. Жилянська, 5-б, оф.5.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: К.В. Шаповалова