Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №243/137/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Відмова від виконання законних вимог командира (начальника)

Дата: 15 січня 2026 р.

Справа: №243/137/26

Суддя: Агеєва О. В.

Справа № 243/137/26

Провадження № 3/243/623/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Агеєва О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, військослужбовця військової частини НОМЕР_1 , військовий квиток серії НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

28 листопада 2025 року о 14 год. 00 хв. на території розташування мотопіхотного батальйону поблизу АДРЕСА_3 командиром 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 , капітаном ОСОБА_2 молодшому сержанту ОСОБА_3 було усно наказано вибути для виконання бойового завдання в район АДРЕСА_3 на позицію “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” РОП “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” з метою посилення її обороноздатності, на що молодший сержант ОСОБА_4 , в порушення вимог Статуту, відкрито відмовився виконувати законний усний наказ командира 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 , аргументуючи свої дії боязню за своє життя і здоров`я, страхом діяти зброєю, відсутністю бойового досвіду, незадовільним морально-психологічним станом, що могло призвести до суспільно-небезпечних наслідків, створило умови та причини залишення бойових позицій та невиконання поставлених бойових завдань в районі виконання бойових завдань іншими військовослужбовцями підрозділу, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, чим міг підірвати бойову готовність та боєздатність підрозділу, погіршити морально-психологічний стан особового складу та завдати шкоди авторитету керівної ланки військової частини НОМЕР_1 , що, в свою чергу, могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони. Таким чином, за викладених вище обставин, молодший сержант ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, в порушення своїх статутних обов`язків, вчинив відмову від виконання законних вимог командира, чим військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.

12 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 був складений протокол про військове адміністративне правопорушення №301/2 за ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, від підпису протоколу ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, заяв чи клопотань від нього не надійшло.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань до суду не надав.

Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи-правопорушника при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, не є обов`язковою, тому суддя вважає, що справу можливо розглядати без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-10 КУпАП передбачено відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира (начальника).

Відповідно до ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджених Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої службові обов`язки, що визначають обсяг завдань доручених йому за посадою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по цей час.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

даними протоколу про військове адміністративне правопорушення №301/2 від 12 грудня 2025 року, складеного уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку;

актом відмови від підписання протоколу від 12.12.2025 року, згідно якого 12.12.2025 року об 11 год. бойовому медику мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 молодшому сержанту ОСОБА_1 був наданий для ознайомлення та зачитаний вголос складений відносно нього протокол про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, його ознайомлено з правами та обов`язками, передбаченими ст.ст. 256, 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, запропоновано підписати протокол та надати пояснення. Однак, ОСОБА_1 після ознайомлення з протоколом та правами і обов`язками, від підписання протоколу № 301/2 від 12 грудня 2025 року та надання пояснень відмовився без пояснення причин відмови;

письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтвердили обставини, викладені в протоколі;

матеріалами службової перевірки відносно військослужбовця мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який відмовляється виконувати законні вимоги командира (начальника).

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, а саме відмова від виконання законних вимог командира.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суддя приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, та доведеність його вини, а також про можливість накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. 00 коп.

З огляду на те, що правопорушник є військовослужбовцем, підстави для стягнення з останнього судового збору відсутні у відповідності до положень п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 34, 35, 172-10, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у сумі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок, який перерахувати на номер рахунку (IBAN) UA488999980313020106000005658; отримувач - Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/21081100; код ЄДРПОУ 37967785; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.); код класифікації доходів бюджету: 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів, з дня її проголошення.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання три місяці.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області О.В. Агеєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua