Вирок від 14 січня 2026 р. у справі №544/3138/25 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/3138/25

пров. № 1-кп/544/64/2026

Номер рядка звіту 315

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025175580000226 від 01.12.2025 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білоусівка Чорнухинського району Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, працюючого в СТОВ «Дружба-Нова» трактористом, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На початку січня 2025 року, більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_4 виник умисел на отримання підробленого посвідчення тракториста-машиніста на його ім`я з метою подальшого використання. З цією метою ОСОБА_4 на початку січня 2025 року (більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено), реалізуючи злочинний умисел, направлений на отримання підробленого документа - посвідчення тракториста-машиніста на його ім`я з метою подальшого використання, будучи обізнаним з порядком отримання посвідчення тракториста-машиніста, що є офіційним документом, надає права на керування транспортними засобами відповідних категорій і видається в установленому порядку територіальними органами Держпродспоживслужби, знайшовши у мережі Інтернет рекламне оголошення щодо отримання посвідчення тракториста-машиніста, звернувся до невстановленої особи та домовився з нею про зустріч в м. Прилуки Чернігівської області.

Після цього, в середині лютого 2025 року (більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 за попередньою домовленістю у м. Прилуки Чернігівської області зустрівся з невідомою особою, з якою домовився про виготовлення підробленого посвідчення тракториста-машиніста, яке знаходиться в офіційному обігу на території України. При цьому ОСОБА_4 , розуміючи, що вказане посвідчення тракториста-машиніста буде підроблене, вчинив пособництво в цьому, надавши невідомій особі відповідні особисті анкетні дані, а саме копію власного паспорта громадянина України, власне фото 3х4, копію ідентифікаційного коду для внесення відомостей у посвідчення тракториста-машиніста, яке надає право керування транспортними засобами, тобто сприяв вчиненню кримінального правопорушення - підробці офіційного документа.

Після цього невстановлена особа, перебуваючи в невстановленому місці, в невстановлений досудовим розслідуванням час, виготовила посвідчення тракториста-машиніста, з вихідними типографськими даними, внесла неправдиві відомості до бланку посвідчення тракториста-машиніста категорій «А1, A2, B1, B2, B3, C, D1, D2, E1, E2, F1», серії НОМЕР_1 з вихідними типографськими даними ТОВ «Укрспецполіграфія», заповненого на ім`я ОСОБА_4 .

На початку травня 2025 року (більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Прилуки Чернігівської області, зустрівся із невстановленою особою та отримав від неї підроблене посвідчення тракториста-машиніста категорій «А1, А2, В1, В2, В3, C, D1, D2, E1, E2, F1», серії НОМЕР_2 , заповнене на ім`я ОСОБА_4 , яке є документом, що посвідчується та видається установою з метою його подальшого використання.

Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів від 04.12.2025 № СЕ-19/117-25/26163-ДД бланк посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 з вихідними типографськими даними ТОВ «Укрспецполіграфія», заповненому на ім`я ОСОБА_4 , не відповідає аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу.

ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що він не отримував в установленому законом порядку посвідчення тракториста-машиніста, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 № 217 (зі змінами) «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста» видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке відповідно до п.п. 2.1а та 2.4 Правил дорожнього руху України (які діють з 01.01.2002 зі змінами) водій повинен мати при собі та пред`явити для перевірки на вимогу поліцейського, залишив дане посвідчення в себе, та в подальшому почав його використовувати для можливості керування транспортними засобами.

Крім цього, 01.12.2025 близько 11 години ОСОБА_4 , керуючи трактором марки «Т-150» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , з причіпом реєстраційний номер НОМЕР_4 , рухаючись по автодорозі сполученням Суми-Пирятин, неподалік с. Вишневе Пирятинської ТГ Лубенського району Полтавської області, був зупинений інспекторами патрульної поліції Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за порушення правил дорожнього руху.

В подальшому, ОСОБА_4 на вимогу працівників поліції пред`явити посвідчення тракториста-машиніста, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , видане на його ім`я, є підробленим, оскільки, не відповідає аналогічним документам даного типу, так як виконано не поліграфічним підприємством, що здійснює виготовлення бланків типових документів, використав даний завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення тракториста-машиніста шляхом пред`явлення його на законну вимогу інспекторів патрульної поліції.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи фактичних обставин справи, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, пояснив, що він давно хотів працювати на тракторі, але посвідчення на право керування трактором в нього не було. Він узнав, що в Прилуках можна замовити посвідчення тракториста, при цьому не проходячи навчання. Десь у середині лютого 2025 року в м.Прилуки Чернігівської області він зустрівся з чоловіком, якому віддав необхідні документи (копію паспорта, коду, фотографії) та гроші. Через два тижні зустрівся з іншою особою в м.Прилуки, яка віддала йому посвідчення тракториста. Після цього він став працювати трактористом. 01 грудня 2025 року його зупинили працівники поліції під час керування ним трактором, він їм пред`явив своє посвідчення, на що вони йому відповіли, що воно підроблене. У вчиненому кається, просить суд суворо його не карати.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, суд находить їх достатніми та істинними.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників процесу та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд дії ОСОБА_4 кваліфікує за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України як пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою його використання; за ч.4 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України є кримінальними проступками; ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, який свою вину визнав, у скоєному розкаявся; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він на обліку улікарів психіатра та нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність, одружений, працює, має на утриманні трьох малолітніх дітей, притягувався до адміністративної відповідальності, раніше не судимий.

За сукупності наведених вище обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також думку прокурора, суд уважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності, даним про особу, достатнім для перевиховання обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами, а також відповідатиме його меті, гуманності, справедливості, співмірності та індивідуалізації і не потягне за собою порушення засад виваженості.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Суд уважає за необхідне згідно ч.4 ст.174 КПК України скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчої судді від 04.12.2025.

Судові витрати необхідно стягнути з ОСОБА_4 згідно ст.124, 126 КПК України.

Запобіжний захід не застосовувався.

Керуючись ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, і призначити покарання:

- за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень;

- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази: диски з відеозаписами з нагрудних камер СОГ від 01.12.2025 - з набранням вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження №12025175580000226; посвідчення тракториста-машиніста НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_4 , що зберігається в матеріалах кримінального провадження – з набранням вироком законної сили знищити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчої судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 04.12.2025.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні №12025175580000226 від 01.12.2025 в сумі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст.394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1