Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №552/4672/25 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/4672/25

Провадження № 2-др/552/8/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Безугла А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн., судовий збір 121 грн. 12 коп., а всього 5 121 грн. 20 коп. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Відповідач ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з позивача на його користь понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 10 800 грн. ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на його користь витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

В силу норм ст. 270 ЦПК України виклик (повідомлення) учасників справи в судове засідання, у якому розглядається заява про ухвалення додаткового рішення, не є обов`язковим, а їх неявка незалежно від їх повідомлення не перешкоджає розгляду відповідної заяви (висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 345/1537/21), тому судом розгляд даного питання проводиться без виклику сторін.

Сторони належним чином повідомлені про надходження заяв про ухвалення додаткового рішення, клопотань чи заперечень не надходило.

Суд, розглянувши матеріали, дійшов до таких висновків.

Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

У ЦПК України визначено види судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 статті 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем ОСОБА_1 понесені та документально підтверджені витрати на правничу допомогу на суму 25 000 грн.

Відповідачем ОСОБА_2 понесені та документально підтверджені витрати на правничу допомогу на суму 12 000 грн., проте з врахуванням пропорційності розміру задоволення позовних вимог, просить стягнути з позивача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 10 800 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц визначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі - ЄСПЛ).

У Рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Рішенням ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00 визначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Ураховуючи принцип пропорційності задоволених вимог при покладенні на сторін судових витрат та зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені до ОСОБА_3 на 10% , суд вважає, що понесені позивачем ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу підлягають також частковому задоволенню у розмірі 10%, а саме 2 500 грн., а понесені відповідачем ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу - у розмірі 90 % у сумі від заявлених вимог, тобто на суму 10 800 грн.

У розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Від позивача ОСОБА_1 не надходило клопотання щодо не співмірності витрат на правничу допомогу, які поніс ОСОБА_3 посилаючись із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт чи невідповідності їх критеріям розумності щодо розміру.

Суд не наділений правом самостійно зменшувати такі витрати без наявності відповідного клопотання сторони.

Керуючись ст.ст. 264, 265, 270 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 800 грн.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачі: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Еталон», місце знаходження м. Київ, вул. Гарматна,8, прим.6 , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20080515

ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуючий суддя Ж.В. Кузіна