Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №381/5486/25 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/40/26

381/5486/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Гапонюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи – Орган опіки та піклування ВК Фастівської міської ради, ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду, через свого представника-адвоката Русанівська Д.Д. з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що відповідачі є його батьками, які проживають окремо від нього. Як мати, так і батько грошових коштів на його утримання добровільно не надають. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідачів на його утримання аліменти в розмірі частини (з кожного) їх заробітку, щомісячно, до його повноліття.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.11.2025 року дана справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін в судове засідання.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, через канцелярію суду представник подала заяву в якій позовні вимоги підтримала, справу просила розглянути у відсутність сторони позивача, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, повідомлялася вчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, зокрема і шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Фастівського міськрайонного суду Київської області причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про розгляд справи в її відсутність до суду не надходило.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, повідомлявся вчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, зокрема і шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Фастівського міськрайонного суду Київської області причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.

В судове засідання представник третьої особи не з`явився, через канцелярію суду представник подала заяву в якій позовні вимоги підтримала, справу просила розглянути в їх відсутність.

В судове засідання третя особа не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву в якій позовні вимоги підтримала, справу просила розглянути в її відсутність.

У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України,.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При розгляді справи судом встановлено, що 02.09.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб Відділом РАЦС Попільнянського РУЮ Житомирської області, актовий запис № 61, який 05.05.2010 року розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу виданого 24.07.2010 року Відділом РАЦС Попільнянського РУЮ Житомирської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 29.

Від подружнього життя мають сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 10.11.2009 року Відділом РАЦС Фастівського МРУЮ Київської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 587.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 10.07.2018 року Фастівським міськрайонним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Київській області, ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

За змістом довідки виданої Фастівецьким старостинським округом Фастівської міської ради від 11.09.2025 року № 04.03-25/275, ОСОБА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки виданої директором ДПТНЗ «Фастівський центр професійно-технічної освіти» від 10.09.2025 року № 223, ОСОБА_1 дійсно навчається в даному закладі з 01.09.2025 року. Закінчить навчання 30.06.2028 року.

Як вбачається з акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_4 від 11.09.2025 року, комісією в складі в.о. старости Фастівецького старостинського округшу ОСОБА_10 та головного спеціаліста ОСОБА_11 , обстежені матеріально-побутові умови проживання ОСОБА_4 та встановлено, що остання постійно зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . З січня 2022 року разом з нею проживають її троє онуків: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 приділяє належну увагу вихованню дітей.

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради № 06-23/4799 від 28.08.2025 року, визнано доцільним та таким що відповідає інтересам дітей позбавлення батьківських прав ОСОБА_15 відносно дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Частиною 2 ст. 2 Сімейного кодексу України врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» за якою, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р., є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3, 18 Конвенції «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції передбачено, що дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції; нормативно-правовий акт № 475/97-ВР від 17.07.1997 Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Виходячи з положень ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., передбачено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Це положення відображене і в національному законодавстві. Так, відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов`язані неухильно дотримуватися свого обов`язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно, невиконання зазначеного обов`язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Статтею 141 СК України визначено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини не залежно від того, чи перебувають вони у шлюбі. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Небажання відповідачів надавати докази, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, суд допускає до негайного виконання, відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України.

За подання позову до суду про стягнення аліментів позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної вимог, у зв`язку з чим з відповідачів підлягає стягненню судовий збір у дохід держави у розмірі 968,96 гривень.

Керуючись ст. 4,12,13,76-82,141,258,259,263,265,268,280,282,430 ЦПК України, на підставі ст. 180,182-184,191 Сімейного Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи – Орган опіки та піклування ВК Фастівської міської ради, ОСОБА_4 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідент.номер – НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_2 , прож.: АДРЕСА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер – НОМЕР_4 , прож.: АДРЕСА_1 на його утримання в розмірі частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_1 повноліття, щомісячно, починаючи з 29.09.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідент.номер – НОМЕР_5 , зареєстр.: АДРЕСА_4 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер – НОМЕР_4 , прож.: АДРЕСА_1 на його утримання в розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_1 повноліття, щомісячно, починаючи з 29.09.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідент.номер – НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_2 , прож.: АДРЕСА_3 на користь держави витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідент.номер – НОМЕР_5 , зареєстр.: АДРЕСА_4 на користь держави витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Г.В. Соловей