Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №285/5110/25 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/5110/25

провадження № 3/0285/51/26

15 січня 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Сусловець М.Г., розглянувши матеріали, що надійшли із Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

УСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 446745 від 07.09.2025 випливає, що 07.09.2025 о 21:25 год в м. Звягель, по площі Лесі Українки, ОСОБА_1 , керував т/з Fada з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820 та в закладі охорони здоров`я КНП Звягельська багатопрофільна лікарня відмовився.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та зазначив, що під час складання протоколу працівник поліції не роз`яснив йому його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, не надав можливості скористатися правовою допомогою, чим грубо порушив його право на захист.

Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі роз`яснюються її права та обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно зі ст. 268 КУпАП, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката тощо.

Відповідно до принципу верховенства права, будь-яке втручання держави у права людини має бути законним і супроводжуватися належними процесуальними гарантіями.

У рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Лучанінова проти України» (заява № 16347/02) Суд наголосив, що для забезпечення права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції, особа, щодо якої ведеться провадження, має бути негайно поінформована про її процесуальні права.

Аналогічна позиція викладена у справі «Пантелеєнко проти України», де ЄСПЛ вказав, що нероз`яснення прав на початковому етапі збору доказів (складання протоколу) є істотним порушенням, яке нівелює справедливість подальшого розгляду справи.«Право на захист виникає з моменту, коли особа стає підозрюваною у вчиненні правопорушення, і включає право бути поінформованим про зміст звинувачення та юридичні механізми захисту».

Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутній власноручний підпис ОСОБА_1 у графі «права та обов`язки мені роз`яснені». Наявність лише відмітки працівника поліції про те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису у зазначеній графі, свідчить про те, що процедура ознайомлення з правами була проведена формально (або взагалі проігнорована).

Крім того, у матеріалах відеофіксації відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП».

Нероз`яснення прав під час складання протоколу є істотним порушенням процедури, що призводить до неможливості використання такого протоколу як належного та допустимого доказу. Оскільки протокол є основним джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, порушення порядку його складання тягне за собою відсутність законних підстав для притягнення особи до відповідальності.

Верховний Суд у своїх рішеннях (зокрема, у постанові від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а) неодноразово наголошував, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, а й актом обвинувачення. Недотримання процедури його складання, зокрема нероз`яснення прав особі, яка притягається до відповідальності, є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом.

Згідно з принципом «плодів отруєного дерева», напрацьованим у практиці ЄСПЛ (справа «Гефген проти Німеччини»), якщо докази отримані з порушенням встановленої законом процедури (у даному випадку — процедури ознайомлення з правами), такі докази не можуть бути використані для доведення вини особи.

Враховуючи, що процедура складання протоколу відбулася з істотним порушенням прав особи, а саме — ОСОБА_1 не були роз`яснені його права, що підтверджується відсутністю підпису та браком відповідних кадрів на відеозаписі, даний протокол не може бути визнаний допустимим доказом.

За змістом ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Оскільки інших беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 до суду не надано, а процедурні порушення є критичними, справу слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 256, 268, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови .

Суддя М.Г. Сусловець