Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №285/5374/25 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

У Х В А Л А

Іменем України

Справа № 285/5374/25

провадження № 1-кс/0285/63/26

14 січня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої слідчої судді………… ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання........ ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора……………………....... ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

слідчого.......................................... ОСОБА_4 ,

підозрюваного............................... ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

клопотання слідчого Слідчого відділу Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області,

погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону,

про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

по матеріалам досудового розслідування, внесеного 27.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025065530000282,

відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України,

уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,

військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст.309 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Слідчий 13.01.2026 звернулася до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час з 22 по 6 год, мотивуючи наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.ч.1,2 ст.309 КК України, а також наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК.

Зазначила, що враховуючи тяжкість покарання, яке передбачено у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчинені якого він підозрюється, та той факт, що 17.06.2025 відносно нього було внесено відомості до ЄРДР за ч.4 ст.408 КК України, а саме за фактом ухилення від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також не виключає можливості, що він може незаконно впливати на учасників кримінального провадження з яким проживає в одному місті, що може призвести до зміни їх показів або відмови давати покази в подальшому та вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор і слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити. Прокурор обґрунтував ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду – тяжкістю вчиненого злочину, незаконного впливу на учасників кримінального провадження – не завершенням досудового розслідування та ризик вчинення іншого кримінальне правопорушення – його самовільне залишення військової служби.

Також прокурор просив визначити строк застосування до підозрюваного запобіжного заходу строком до 25.02.2026 в межах строку досудового розслідування.

Підозрюваний визнав свою причетність до інкримінованого йому злочину та не заперечив щодо застосування домашнього арешту.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд приходить наступного висновку.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст.131 КПК України). Застосування (продовження) запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик – це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, перелік яких визначено ст.177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.

Ізоляційний запобіжний захід завжди може бути виправданий, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Встановлено, що в провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження №12025065530000282, внесене до ЄРДР від 27.09.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч.ч.1,2 ст.309 ККУ.

З клопотання слідує, що 26.09.2025 у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), обіг якої заборонено, для особистого вживання. З цією метою ОСОБА_5 за допомогою власного мобільного телефону придбав вищевказану речовину та в подальшому, цього ж дня близько 16 год, прибувши за вказаними продавцем координатами, ОСОБА_5 на землі серед травного покриву знайшов (придбав) зіп-пакет із психотропною речовиною PVP, який почав зберігати при собі для власних потреб без мети збуту. Втім, цього ж дня в м Звягель Житомирської області ОСОБА_5 був зупинений працівниками поліції.

Також, 23.09.2025 приблизно о 21:30 год, ОСОБА_5 перебуваючи в поблизу будинку №31 по вул. Романа Шухевича в м Звягель побачив дикоростучу рослину коноплі, яку руками зірвав та помістив її у принесену із собою тканину, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб. Далі він переніс вказану рослину коноплі до квартири за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 . Усвідомлюючи, що вказана рослина коноплі містить в собі наркотичний засіб, ОСОБА_5 руками зірвав листя з даної росили та гілки, висушив їх, тим самим виготовив наркотичний засіб – канабіс, обіг якого обмежено, масою в перерахунку на висушену речовину 307,947 г, що є невеликим розміром, яку ОСОБА_5 незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту, для власних потреб до 14.11.2025.

В рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_5 25.12.2025 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту, та за ч.1 ст.309 КК України у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.

На даній стадії слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Тобто, обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий – доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами.

Жоден із заходів забезпечення кримінального провадження не може застосовуватися без доведення обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного із інкримінованим йому кримінальним правопорушенням підтверджується наданими слідством матеріалами, сукупність яких дає підстави вважати, що його причетність до вчинення кримінального провадження підозру у якому йому вручено, є обґрунтованою.

Ініціатором клопотання зазначено про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема ймовірність переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження та можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, і суд погоджується з такими висновками і обґрунтуваннями, які навів прокурор у судовому засіданні, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час розгляду клопотання.

Даючи оцінку доводам сторони обвинувачення, суд зазначає, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що особа може ухилитись від суду. Також серйозність підозри/обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про обрання запобіжного заходу з метою запобігання спробі перешкоджати кримінальному провадженню.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення. Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Таким чином, нічний домашній арешт підозрюваного в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо нього, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.

Відтак, враховуючи суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, докази, на які посилається у клопотанні сторона обвинувачення, – на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід, як нічний домашній арешт, зможе дієво запобігти ризикам, встановленим ч.1 ст.177 КПК України, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу.

При обранні виду запобіжного заходу слідчим суддею враховано, що підозрюваний не заперечує проти обрання такого виду запобіжного заходу, має постійне місце проживання та є несудимим.

Слідчим в повній мірі виконані вимоги ст.184 КПК України та в поданому клопотанні доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а тому воно підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.177, 184, 193, 194, 372, 376 КПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання: АДРЕСА_1 ,

в період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня,

строком до 25.02.2026 включно.

Покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом;

не відлучатися з місця проживання протягом часу дії даної ухвали без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням стану повітряної тривоги.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Роз`яснити ОСОБА_5 наступне:

працівники поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю;

у разі, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого/прокурора або суду без поважних причин або не повідомить про причини своєї неявки, або порушить покладені на нього даною ухвалою обов`язки, суд вирішує питання про застосування до нього більш тяжкого запобіжного заходу.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення, а підозрюваним/обвинуваченим у той же строк з дня вручення йому копії ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Час проголошення повного тексту ухвали 15.01.2026 о 10 год.

Головуюча слідча суддя ОСОБА_1