Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №274/1538/15-к — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 274/1538/15-к

УХВАЛА Провадження № 1-кп/0274/50/20

І м е н е м У к р а ї н и

16.01.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання . . . . . . . . . . ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/1531/15-к про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Терехове Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, ветерана війни – учасника бойових дій, працює неофіційно, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 55 КК України 1960 року та ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ст.ст. 146 ч. 2, 296 ч. 2 КК України,

за участі прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4

захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5

обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

20.02.18 до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 за ст.ст. 146 ч. 2, 296 ч. 2 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.14 за № 12014060050001897.

Обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачуються в тому, що 07.09.2014 року близько 15 години ОСОБА_3 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , знаходячись в с. Терехове Бердичівського району, після спільного розпиття спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили викрадення людини - потерпілого ОСОБА_8 . Після чого спільно із ОСОБА_9 , який також знаходився в стані алкогольного сп`яніння, діючи групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, скоїли хуліганство відносно ОСОБА_8 .

Так, 07.09.2014 року о 15 годині ОСОБА_8 знаходився у власному автомобілі ВАЗ-2106, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований поруч з магазином, розташованим по вул. Щорса, 14 в с. Терехове Бердичівського району. В той час, коли ОСОБА_8 знаходився у власному автомобілі, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , діючи за вказівкою ОСОБА_3 , за попередньою змовою групою осіб відчинили двері автомобіля та намагались всупереч волі потерпілого витягнути його з автомобіля, тоді він схопився за кермо руками, а ОСОБА_6 схопив його за шию, при цьому ОСОБА_7 вдарив по рукам, таким чином спільно, застосовуючи фізичне насильство, витягнули потерпілого за руки та тулуб з власного автомобіля та затягнули до автомобіля ВАЗ-2106, д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходився поруч, за кермом якого знаходився ОСОБА_3 , а в салоні ОСОБА_9 . Знаходячись в салоні вищевказаного автомобіля, ОСОБА_6 сів на голову ОСОБА_8 , а ОСОБА_7 притис ОСОБА_8 власним тулубом до заднього сидіння, фактично обмеживши свободу переміщення ОСОБА_8 , вчинили викрадення останнього. Після чого всупереч волі потерпілого на даному автомобілі перевезли до водоймища, розташованого поруч з недобудованим цегельним заводом с. Терехове Бердичівського району, що знаходиться на відстані близько 3 км. від магазину по вул. Щорса, 14 в с. Терехове Бердичівського району. Поруч з водоймищем ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за попередньою змовою між собою, діючи всупереч волі ОСОБА_8 , витягнули його за руки та тулуб з автомобіля та вчинили хуліганство, проявляючи особливу зухвалість та винятковий цинізм.

Так, 07.09.2014 року близько 15 год. 10 хв., перебуваючи на водоймищі, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 витягнули ОСОБА_8 з автомобіля за руки та тулуб, при цьому в той час, коли ОСОБА_8 , не встиг підвестися на ноги, знаходився на колінах, до нього підійшов ОСОБА_3 та умисно наніс один удар ногою в обличчя, від якого ОСОБА_8 впав. Після того, як ОСОБА_8 підвівся, ОСОБА_3 наніс йому ще один удар кулаком в обличчя. Від отриманого удару ОСОБА_8 впав на землю обличчям вниз. В цей час ОСОБА_6 , підійшовши до ОСОБА_8 , наніс йому близько 2-3-х ударів ногами по тулубу з правої сторони. В подальшому до побиття ОСОБА_8 приєднався ОСОБА_7 , який підійшовши до ОСОБА_8 , перевернув його обличчям доверху та наніс близько 2-3 ударів ногами по лівій стороні тулубу. В цей час ОСОБА_9 , приєднавшись до хуліганських дій ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , умисно наніс 3 удари кулаком в область грудної клітини ОСОБА_8 та один удар в голову з правої сторони.

Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_7 накинув на голову та тулуб ОСОБА_8 рядно, після чого ОСОБА_3 з метою залякування потерпілого виказав ОСОБА_8 словесну погрозу вбивством, а ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , нанесли близько 10 ударів руками та ногами по тулубу ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_8 після побиття зміг стягнути з голови та тулубу рядно, то ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжили погрожувати йому застосуванням насильства. Після чого ОСОБА_6 , діючи з винятковим цинізмом, ігноруючи елементарні правила поведінки моральності та добропристойності, принижуючи честь та гідність потерпілого ОСОБА_8 , діючи з винятковим цинізмом, підійшовши до потерпілого ОСОБА_8 , який стояв на колінах, справив за задню частину голови та спини потерпілого ОСОБА_8 природні потреби.

В результаті умисних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_9 . ОСОБА_8 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на верхніх повіках обох очей, в білкову оболонку лівого ока, на задній поверхні правого плеча, в ділянці правого ліктя, на передній поверхні правого плеча, садна в лівій лобній ділянці, на підборідді зліва, на шиї справа, в ділянці правої та лівої лопатки, в ділянці правого та лівого ліктя, на лівій боковій поверхні грудної клітини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 146 КК України, як викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 2 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, і 11.02.18 ОСОБА_3 повідомлено про підозру за вказаними вище статтями.

В судовому засіданні 16.01.26 обвинувачений ОСОБА_3 після роз`яснення положень закону заявив клопотання про закриття кримінального провадження щодо нього у зв`язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України, розуміє всі наслідки такого закриття.

Захисник підтримав заявлене клопотання.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечив, вважає, що є всі підстави для закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів 07 вересня 2014 року, тобто з дня вчинення злочинів минуло понад п`ять років, за злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України, передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 4 років, а за ч. 2 ст. 146 КК України - у виді позбавлення волі на строк до 5 років, тобто відповідно до вимог ст. 12 КК України ці злочини були злочинами середньої тяжкості (з 01.07.20 - нетяжкі злочини), обвинувачений вважається раніше не судимим, від слідства та суду після 11.02.18 не ухилявся, більше до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому, відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 49 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_3 не подавався, потерпілий (правонаступники) мають право звернення з таким позовом в порядку цивільного судочинства.

Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не застосовувався та, враховуючи прийняте у провадженні рішення, підстави для обрання такого заходу відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 49 КК України, статтями 284, 369, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 146 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 - закрити.

Речові докази у кримінальному провадженні після набрання ухвалою законної сили:

рядно бежевого кольору та дерев`яну палицю, які відповідно до постанови слідчого від 10.09.14 здано на зберігання до камери схову речових доказів при Бердичівському МВ УМВС України в Житомирській області – знищити.

До набрання ухвалою законної сили обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід - не обирати.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий-суддя ОСОБА_1