Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №141/1042/25 — Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/1042/25

Провадження № 3/141/13/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Слісарчука О.М.,

при секретарі судового засідання Баламутко Л.П.,

за участю прокурора Максимишина О.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Панасюк Н.А.,

розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 66/2025 від 11.12.2025, майор служби цивільного захисту ОСОБА_1 , будучи начальником 25 державної пожежно – рятувальної частини (смт. Оратів) 3 державного пожежно – рятувального загону (м. Гайсин) Головного управління ДСНС України у Вінницькій області, являючись відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені в цій статті, в порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні 15.01.2026 захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Панасюк Н.А. подала суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 звільнився зі служби ДСНС України 22.08.2025 року та, знаючи про свій обов`язок щодо подання декларації про майновий стан протягом тридцяти днів після звільнення, 11.09.2025 зайшов на сайт НАЗК з метою подання декларації. Ознайомившись із методичними настановами розпочав заповняти поля декларації та з метою висвітлення актуальної інформації щодо доходів за звітний період, надіслав запит до ДПІ й, отримавши відповідь, ним було встановлено, що доходи за серпень у повідомленні ДПІ відсутні, а тому прийняв рішення відправити декларацію та вже після актуалізації даних у ДПІ уточнити інформацію, якщо у цьому буде необхідність, після чого подав декларацію.

23.09.2025 ОСОБА_1 повторно зайшов на сайт НАЗК з метою внести зміни до поданої 11.09.2025 декларації, у зв`язку із актуалізованими даними, й ним було встановлено, що подана 11.09.2025 декларація прийнята не була, після чого ОСОБА_1 відразу перевірив повноту інформації та подав декларацію. При цьому, ОСОБА_1 до цього часу не зрозуміло, чому декларація, яка була заповнена 11.09.2025, не була подана, та жодного умислу у його діях на приховування будь – якої інформації не було й, окрім того, ОСОБА_2 самостійно встановив, що декларація не подана та відразу усунув даний недолік і відправив декларацію до реєстру. Також дані дії було вчинено до виявлення поліцією факту несвоєчасної подачі декларації.

ОСОБА_3 зазначає, що у цьому випадку мало місце не умисне ухилення від подання чи несвоєчасного подання декларації, а помилка, тобто хибне уявлення особи про характер та фактичні наслідки свого діяння, оскільки ОСОБА_1 був впевнений в тому, що виконав свій обов`язок з подання декларації, а усвідомивши помилку негайно її виправив. У матеріалах справи відсутні докази настання шкідливих наслідків дій ОСОБА_1 , а також того, що він мав особистий інтерес щодо неподання/несвоєчасного подання декларації або керувався інтересами третіх осіб.

На підставі викладеного адвокат Панасюк Н.А. просить суд закрити провадження у справі №141/1042/25, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не визнав та просив суд закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, за обставин, викладених у клопотанні про закриття провадження.

Прокурор Максимишин О.В. у судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення підтримав та просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП й накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши клопотання про закриття провадження у справі та матеріали справи № 141/1042/25, дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" правопорушення, пов`язане з корупцією, - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 66/2025 від 11.12.2025, майор служби цивільного захисту ОСОБА_1 , будучи начальником 25 державної пожежно – рятувальної частини (смт. Оратів) 3 державного пожежно – рятувального загону (м. Гайсин) Головного управління ДСНС України у Вінницькій області, являючись відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені в цій статті, в порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Як убачається із витягу з наказу (по особовому складу) Головного управління МНС України у Вінницькій області № 54 від 21.06.2010, лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , прибулого після закінчення Академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля, призначено на посаду інспектора групи державного пожежного нагляду окремого поста державної пожежної охорони (смт. Оратів Оратівського району) (за рахунок коштів ДБ), з 21 червня 2010 року, укладенням контракту строком на 3 роки.

Згідно витягну з наказу з кадрових питань (особового складу) Головного управління ДСНС України у Вінницькій області № 163-ОП від 16.05.2022, капітану служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальнику 25 державної пожежно – рятувальної частини (смт. Оратів) 2 державного пожежно – рятувального загону Головного управління ДСНС України у Вінницькій області (м. Вінниця) присвоєно звання майора служби цивільного захисту.

Відповідно до витягу з наказу з кадрових питань (особового складу) Головного управління ДСНС України у Вінницькій області № 449 о/с від 11.06.2025, майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 , призначено на посаду начальника 25 державної пожежно – рятувальної частини (смт. Оратів) 3 державного пожежно – рятувального загону (м. Гайсин).

Згідно витягу з наказу з кадрових питань (особового складу) Головного управління ДСНС України у Вінницькій області № 635 о/с від 21.08.2025, майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника 25 державної пожежно – рятувальної частини (смт. Оратів) 3 державного пожежно – рятувального загону (м. Гайсин), згідно з Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено із органів ДСНС України за згодою сторін.

Як убачається із попередження від 25.03.2025 про недопущення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, майор служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальник 25 державної пожежно – рятувальної частини (смт. Оратів) 2 державного пожежно – рятувального загону ГУДСНС України у Вінницькій області, попереджений про недопущення ним під час проходження служби цивільного захисту (роботи) в ДСНС корупційних правопорушень та правопорушень, повз корупцією, відповідно до Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700- VII «Про запобігання корупції».

Окрім того, ОСОБА_1 отримав пам`ятку при звільненні із служби цивільного захисту (роботи) осіб начальницького складу, посадових та службових осіб державного органу, держаних службовців ДСНС України.

Як убачається з матеріалів справи №141/1042/25, зокрема, витягу із Єдиного державного реєстру декларацій, ОСОБА_1 23.09.2025 о 10 год 00 хв подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування.

З листа Вищого спеціалізованого суду України №223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язанні з корупцією» вбачається, що за наявності поважних причин на неподання декларації відповідальність за ч. 1 ст.172-6 КУпАП виключається (під поважними причинами є неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо).

Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.

Суб`єкт адміністративного правопорушення це фізична осудна особа, яка досягла на момент вчинення проступку віку, з якого настає адміністративна відповідальність.

Об`єктивна сторона правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 ЗУ «Про запобігання корупції» зобов`язана подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Статтею 10 КУпАП установлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об`єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння протиправності цього діяння і його суспільної небезпеки.

З пояснень ОСОБА_1 , підтверджених матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, вбачається, що в цьому випадку мало місце не умисне ухилення від подання чи несвоєчасного подання декларації, а помилка, тобто хибне уявлення особи про характер та фактичні наслідки свого діяння, оскільки він був впевнений в тому, що виконав свій обов`язок з подання декларації, а усвідомивши помилку, негайно її виправив.

В матеріалах справи відсутні докази настання шкідливих наслідків дій ОСОБА_1 , а також того, що він мав особистий інтерес щодо неподання/несвоєчасного подання декларації або керувався інтересами третіх осіб,

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 р., адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд враховує, що стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

У той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на встановлені обставини, керуючись ст.ст. 245-247, 251, 252, 255,280,283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі № 141/1042/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя О.М. Слісарчук