Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №635/11354/24 — Харківський апеляційний суд

Суд: Харківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 11 січня 2026 р.

Справа: №635/11354/24

Суддя: Шабельніков С. К.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 635/11354/24 Головуючий суддя І інстанції Пілюгіна О. М.

Провадження № 33/818/270/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для подачі апеляційної скарги на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 16 червня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 ,

- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Постановою встановлено, що ОСОБА_1 27 вересня 2024 року о 22:10 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Пісочин, вулиця Василівська (Колгоспна), 2, керував транспортним засобом «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: характерний запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння очей, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в наркотичному центрі в м. Харкові.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив судову постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Поряд з цим, ОСОБА_1 просив поновити йому пропущений процесуальний строк для оскарження постанови судді Харківського районного суду Харківської області від 16.06.2025 року. В обґрунтування посилався на те, що належним чином не отримав копію постанови суду. Вказував, що суд першої інстанції не направляв на його адресу копію постанови. Про те, що стосовно нього було винесено постанову, дізнався лише 02.10.2025 року та цього ж дня отримав її копію. Посилався на вади зі здоров`ям. Посилався також на те, що його захисник з невідомих йому підстав не був присутнім в судових засідання в суді першої інстанції.

В судове засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 , не з`явився, про дату, час та місце розгляду його апеляційної скарги повідомлявся належним чином, за адресою, яку зазначив власноруч.

Зокрема, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Саме цей адрес проживання ОСОБА_2 було зазначено і в протоколі про адміністративне правопорушення (арк. 1).

Належить врахувати, що суд апеляційної інстанції призначав розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на 21.11.2025 року та на 12.01.2026 року.

При цьому, суд апеляційної інстанції направляв на зазначену ОСОБА_1 поштову адресу, судові повістки з зворотним повідомленням про виклик його в судове засідання.

Проте, ці судові повістки були повернуті до апеляційного суду, як невручені.

Тобто ОСОБА_1 не з`являвся до поштового відділення для отримання цих судових повісток.

Належить врахувати, що у своїх правових висновках Велика Палата Верховного Суду (справа №800/547/17) встановила, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення особи «належним». Обов`язок судів «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника справи про судове засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення працівники поліції зазначили номер мобільного телефону ОСОБА_1 , а саме НОМЕР_2 .

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цей номер телефону дійсно належить ОСОБА_1 , оскільки останній отримав копію цього протоколу та погодився з правильністю внесених до протоколу даних про нього, про що поставив особистий підпис у відповідній графі.

На цей номер телефону суд апеляційної інстанції направляв СМС-повідомлення про виклик ОСОБА_1 в судове засідання в суд апеляційної інстанції для розгляду його апеляційної скарги.

Відповідно до відомостей довідок про доставку повідомлення у додаток «Вайбер», вбачається, що текст повідомлення у додаток «Вайбер» було доставлено ОСОБА_1 27.10.2025 року та 09.12.2025 року.

Поряд з цим належить врахувати, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 підписав та особисто подав її до суду.

Отже, враховуючи такі відомості, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 обізнаний про те, що його апеляційна скарга на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 16 червня 2025 року перебуває у провадженні Харківського апеляційного суду.

Поряд з цим належить врахувати, що Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо неї, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічної думки в цій справі притримується і суд апеляційної інстанції, зважаючи також і на те, що в Україні на час розгляду справи діє режим воєнного стану. При цьому учасники справи згідно та у спосіб, передбачений ст. 294 КУпАП, мають право на відкладення розгляду їх справи за умови завчасного сповіщення про це суду за умови надання доказів поважності відкладення судового засідання.

Належить врахувати, що до канцелярії Харківського апеляційного суду не надходило будь-яких заяв чи клопотань від ОСОБА_1 , в тому числі, про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Крім того, в матеріалах справи містяться відомості про те, що захист ОСОБА_1 здійснював адвокат Гур`єв А.А.

З метою повідомлення захисника про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, останньому була передана телефонограма. Під час передачі телефонограми, захисник повідомив, що на час апеляційного розгляду він не здійснює захист ОСОБА_1 у цій справі.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе розглянути клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за відсутності ОСОБА_1 , враховуючи відомості, які містяться в матеріалах цієї справи.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення йому процесуального строку на апеляційне оскарження судової постанови не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів об`єктивно вбачається, що оскаржувана постанова була винесена 16 червня 2025 року.

Відповідно до відомостей, як містяться в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений про те що справа про адміністративне правопорушення стосовно нього розглядається в Харківському районному суді Харківської області.

Зокрема, 14.04.2025 року до канцелярії Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 надав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Поряд з цим, 19.05.2025 року на електронну поштову адресу Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому він просив відкласти розгляд справи стосовно нього, посилаючись на перебування на стаціонарному лікуванні.

Також, 16.06.2025 року на електронну поштову адресу Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому він просив відкласти розгляд справи стосовно нього, оскільки він не отримував повідомлення про дату засідання. Вказував, що перебуває на реабілітації після лікування та не мав можливості прибути вчасно в судове засідання в суд першої інстанції.

Однак, належить врахувати, що ОСОБА_1 заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи 14.04.2025 року, а ознайомився з ними лише 02.10.2025 року, про що міститься його власноручна розписка на обгортці справи.

Також в клопотанні про відкладення розгляду справи від 16.06.2025 року ОСОБА_1 вказував, що перебуває на реабілітації після лікуванні, однак будь-який фактичних відомостей на підтвердження цього суду першої інстанції не надавав.

Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на відомості консультативного висновку спеціаліста від 28.07.2025 року, проте відомості цього висновку свідчать лише про те, що останній був на консультації у лікаря саме 28.07.2025 року, навіть не зазначено у який саме час доби.

Крім того, з матеріалів доданих до апеляційної скарги вбачається, що 05.09.2025 року ОСОБА_1 відвідував комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний кардіологічний центр» та отримав певні медичні висновки.

Кім того, з відомостей виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2727/569 від 26.05.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр» з 16.05.2025 року по 26.05.2025 року.

Отже, оцінюючи відомості медичної документації, яку надав ОСОБА_1 вочевидь вбачається, що в період часу з 16.05.2025 року по 26.05.2025 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, а також 28.07.2025 року та 05.09.2025 року отримував консультації лікарів.

Тобто, ОСОБА_1 довів, що після винесення судової постанови, а саме після 16 червня 2025 року останній лише 11 днів перебував на стаціонарному лікуванні та 2 дні перебував у медичних установах отримуючи консультації лікарів.

Однак належить врахувати що з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся лише 13.10.2025 року, тобто майже через 4 місяці після винесення судової постанови.

Належить врахувати, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а саме рішення від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено:”…сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження”.

У справі «N.B. проти України» Суд зазначив, що «розумність тривалості розгляду справи має визначатися в світлі обставин справи, а також з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, важливість предмета розгляду для заявника» («N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).

Матеріали цієї справи не містять будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_1 , після направлення клопотань про відкладення судового розгляду, будь-яким чином цікавився про стан розгляду справи стосовно нього.

Крім того, під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 судом першої інстанції у останнього був захисник, який також мав фактичну можливість цікавитись розглядом справи, проте він цього не робив.

Належить врахувати, що ОСОБА_1 добровільно уклав договір про надання правової допомоги саме з адвокатом Гур`євим А.А., а тому його посилання на те, що цей адвокат недобросовісно виконував свої обов`язки є необґрунтованими, оскільки відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 звертався зі скаргами до кваліфікаційної комісії адвокатів на дії адвоката Гур`єва А.А., а також відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 намагався укласти договір про надання правової допомоги з іншим адвокатом.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив процесуальний строк для подачі апеляційної скарги, а його заява про поновлення цього строку не містить об`єктивних поважних підстав для поновлення цього строку, а тому керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для апеляційного оскарження постанови судді Харківського районного суду Харківської області від 16 червня 2025 року – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 разом з доданими до неї документами повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua