Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №399/1169/25 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 399/1169/25

Провадження № 2-а/399/12/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2026 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участі секретаря судових засідань Гриценко Т.М., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Лимонченко Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Онуфріївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення № 184/24 від 27.12.2024 року, якою було визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 гривень, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Свій позов мотивував тим, що 27.12.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову № 184/24 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Відповідно до зазначеної постанови він в особливий період, згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» Указу Президента України «Про введення воєнного стану», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», викликався повісткою №1348911, оповіщення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювалося засобами поштового зв`язку, лист повернувся з відміткою працівника Укрпошти "відсутній за вказаною адресою", у визначений строк 08.12.2024 року не з`явився, без зазначення поважних причин та не надав підтверджуючих документів про причини неявки. У результаті чого порушив вимоги ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП (копія постанови додається).

Повістку через «Укрпошту» він не отримував, оскільки йому не було надіслано на його поштову адресу сповіщення про наявність листа, так як не була зазначена його адреса проживання в постанові про адміністративне правопорушення, там вказана лише місце реєстрації АДРЕСА_1 , по цій адресі він взагалі не проживає, він проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Про надсилання повістки через «Укрпошту» позивач вже дізнався в ІНФОРМАЦІЯ_3 після того як його туди примусово доставили працівники поліції 24.12.2024 року. Це свідчить про те, що він не ухилявся та не відмовлявся виконувати вимоги ТЦК, та не мав наміру не з`являтися.

24.12.2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення була складена 27.12.2024 року постанова № 184/24 по справі про адміністративне правопорушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП йому не вручалася та не надсилалася належним чином, він її не отримував та не був повідомлений про її винесення. Про існування постанови дізнався лише постфактум, коли було заблоковано банківську картку/ накладено арешт на рахунок у межах виконавчого провадження. Таким чином, возивач був позбавлений права на своєчасне оскарження постанови, що є грубим порушенням ст. 268 КУпАП (право знати суть обвинувачення та надавати пояснення) та принципу законності, визначеного ст. 7 КУпАГІ. Фактичне ненадання копії постанови робить неможливим вважати її такою, що набула.

Ухвалою суду від 5 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду по суті.

19.12.2025 року до канцелярії Онуфріївського районного суду Кіровоградської області представник відповідача Лимонченко Т.І. надіслала відзив на позов в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Свій відзив мотивувала тим що, твердження позивача не відповідає встановленим нормам чинного законодавства та обставинам справи.

23.11.2024 року на ім`я позивача була направлена повістка про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення даних. Повістка направлялася на адресу реєстрації місця проживання позивача, так як іншої інформації, про місце реєстрації чи фактичного проживання ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 від позивача не надходило. Ба більше, у позовній заяві позивач і сам вказує, що він нібито надавав до ІНФОРМАЦІЯ_3 довідку від Онуфріївської селищної ради №110 від 25.11.2025 про фактичне місце проживання, однак, повістка була направлена 23.11.2024 року, а довідка видана селищною радою 25.11.2025 року, тобто уже після направлення повістки. Крім того, до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно надавав чи надсилав відомості про фактичне місце проживання до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому вказане твердження викликає справедливий сумнів.

Аналізуючи вищенаведені обставини і норми чинного законодавства, можна зробити висновок, що у позивача був обов`язок повідомити ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якому він перебуває на обліку, про зміну фактичного місця проживання, чого ОСОБА_1 не зробив, повістка була направлена йому за зареєстрованим місцем проживання і повернута з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до норм чинного законодавства, є підставою вважати, що позивач повідомлений про обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки, на встановлену у повістці дати, позивач не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , він тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Адже згідно абзацу 2 п. 41 Постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Лист з повісткою № 1348911 повернувся до другого відділу з відміткою працівника Укрпошти «відсутній за вказаною адресою». Згідно пункту 82 Постанови КМУ від 05.03.2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника. Тому лист повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з відміткою «адресат відсутній за зазначеною адресою». Так як повістка була надіслана ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, а він не повідомляв іншої адреси свого місця проживання, і повістка повернулася з відміткою працівника Укрпошти «відсутній за вказаною адресою», то він вважається належним чином оповіщений про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Також у позові позивач вказує, що «постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП йому не вручалася та не надсилалася належним чином, він її не отримував та не був повідомлений про її винесення. Про існування постанови він дізнався лише постфактум, коли було заблоковано банківську картку/накладено арешт на рахунок у межах виконавчого провадження. Таким чином я був позбавлений права на своєчасне оскарження постанови, що є грубим порушенням ст. 268 КУпАП (право знати суть обвинувачення та надавати пояснення) та принципу законності, визначеного ст. 7 КУпАП. Фактичне ненадання копії постанови робить неможливим вважати її такою, що набула чинності в установленому законом порядку.»

Однак такі твердження не відповідають фактичним обставинам, оскільки, відповідно до протоколу № 184/24 від 24.12.2024 року, громадянину ОСОБА_1 під особистий підпис роз`яснено зміст статті 63 Конституції України, про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справ користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову у справі), а також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год. 20 хв. 27.12.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 кабінет № 1.

Зважаючи на наведене, об`єктивно вважає, що твердження позивача про неповідомлення його про дату і час розгляду адміністративної справи не відповідає дійсності і не має враховуватися судом. Також представник відповідача ставиться критично до посилань позивача на те, що при складенні протоколу та винесенню постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 було відомо про наявність у позивача психічних розладів, оскільки, сама по собі наявність чи відсутність психічних розладів не свідчить про неможливість людини усвідомлювати чи керувати своїми діями.

Так, відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 243 від 27.12.2024 року, ОСОБА_1 був визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 94/25/106/В від 06.10.2025. яку позивач додав до позовної заяви, йому було встановлено III (третю) групу інвалідності. Відповідно до заяви № 20251125-192662, позивач звернувся до центру надання адміністративних послуг, щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації лиш 26.11.2025 року. До вказаної заяви було долучено витяг з рішення ЕКОПФ від 06.10.2025.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав зазначених у ньому та просив позов задовольнити.

Представник відповідача Лимонченко Т.І. в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні з підстав зазначених у відзиві на адміністративний позов.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.11.2024 року на ім`я ОСОБА_1 була направлена повістка про необхідність з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення даних. Повістка направлялася на адресу: АДРЕСА_1 /а.с. 35, 36/.

Згідно супровідного листа № 3 від 02.01.2025 року, представником відповідача на вищевказану адресу громадянина ОСОБА_1 надіслав постанову по справі № 184/24 від 27.12.2024 року. Відповідно до постанови № 184/24 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 27.12.2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була надіслана ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 /а.с. 37 - 40/.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 02.09.2025 року позивач ОСОБА_1 зареєстрований з 05.09.2003 року на адресою: АДРЕСА_3 /а.с. 6/.

24.12.2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП /а.с. 11/.

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4466/25 ОСОБА_1 має діагноз: проста шизофренія, безперервний тип перебігу, вражений емоційно-вольовий дефект. Стійка, тривала, трудова та соціальна дезадаптація /а.с. 14/.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений, зокрема, Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Таким чином, обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення адміністративного правопорушення та наявності у діянні особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу такого адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Положеннями ч. 1 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч. 2 ст. 210 КУпАП передбачено повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 82 Правил, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Відповідно до п. 85 Правил, поштові відправлення з позначкою «Вручити особисто», адресовані фізичним особам, підлягають врученню особисто адресатам або особам, уповноваженим ними на це в установленому порядку. Вручення зазначених поштових відправлень, а також рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка», адресованих посадовим і службовим особам органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій або за місцем роботи фізичних осіб, здійснюється у порядку, визначеному в таких органах, підприємствах, установах. Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.

Проте згідно наданих до матеріалів справи доказів, повіства ТЦК була надіслана позивачу на невірну адресу АДРЕСА_1 , а не на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 . На неповну адресу позивачу було направлено також і постанову, що оскаржується.

Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС Україн завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем порушення правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.

Вимоги до постанови про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 283 КУпАП, мають бути дотримані уповноваженою особою при його складенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зі змісту ст. 7 КУпАП вбачається, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зазначених вимог закону відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не дотримано.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

З урахуванням зазначеного суд констатує не доведеність порушення ОСОБА_1 вимог законодавства про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, що свідчить про необґрунтованість оскаржуваної постанови та безпідставне притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, на підставі чого суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом.

Статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.12.2024 року, позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи відбувся без його участі. При цьому позивачу стало відомо про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення в жовтні 2025 року. Обставини, що наведені позивачем в заяві про поновлення строків для звернення до суду є поважними, а відтак цей строк підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 77, 139, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, суд -

вирішив:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення № 184/24 від 27.12.2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 605, 60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Онуфріївський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складання судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Лях