Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №177/2046/25 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2046/25

Провадження № 2-о/177/17/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 січня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лященко В.В.

присяжних: Бондарь Т.О., Гайдарь М.М.,

за участю секретаря судового засідання Дятел К.Ю.,

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою,

встановив:

У липні 2025 року представник заявника звернувся до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що заявник ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 10.12.2022 ОСОБА_4 призначено на посаду старшого навідника 1 розрахунку (ДШКМ) 1 кулеметного відділення кулеметного взводу НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання на позиції «ШАХТА», біля м. Бахмут Донецької області в результаті бойового зіткнення з ворожими силами противника військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 - зник безвісті за обставин, що загрожували йому смертю та, які дають підстави припустити його загибель у зв`язку з воєнними діями. За фактом безвісті зникнення військовослужбовця ОСОБА_4 наказом командира військової частини НОМЕР_1 було призначено службове розслідування, яким підтверджені обставини зникнення безвісті військовослужбовця ОСОБА_4 , встановлено, що в діях останнього відсутні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 429, 430 КК України. 30.12.2022 за фактом зникнення безвісті військовослужбовця ОСОБА_4 , який перебував в зоні проведення бойових дій розпочато кримінальне провадження № 12022120000001132 з правовою кваліфікацією ч.1 ст. 115 КК України, яке перебуває в провадженні СВ Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області. З матеріалів кримінального провадження встановлено, що орган досудового слідства не володіє жодною інформацією щодо місцезнаходження та долі військовослужбовця ОСОБА_4 . Згідно відповіді Координаційного штабу з питань поводження з військовослужбовцями від відомості про перебування в полоні держави-агресора рядового ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутні.

Заявниця бажає увіковічити пам`ять свого батька, оформити свої спадкові права, а також має намір реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Просила суд оголосити ОСОБА_4 померлим, місцем смерті вважати м. Бахмут Донецької області, датою смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 04.08.2025 було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням судового засідання.

Ухвалою суду від 16.09.2025 залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи військову частину НОМЕР_1 .

Представник заявника в судовому засіданні на задоволені заяви наполягав, просив задовольнити.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, заявою від 16.09.2025 просив справу розглядати за його відсутності.

Представники Центрально-Міського відділу ДРАЦС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явилися, про час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Так, в ході судового розгляду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 24.01.1992 року, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.13).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 09.04.2011, ОСОБА_5 09.04.2011 уклала шлюб з ОСОБА_7 , прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_8 (а.с. 14).

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 18.09.2025 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 98-99).

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 18.09.2025 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 уклали шлюб 02.03.1991 року, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_10 (а.с. 100-101).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 виданого 17.06.2008 року, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 12).

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) – це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Тому оголошення фізичної особи померлою – це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» – та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі № 755/11021/22 зауважила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі – Наказ № 309).

У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 визнано таким, що втратив чинність Наказ № 309 та затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Відповідно до вказаного переліку код UA14020010010059145 м. Бахмут Бахмутської міської територіальної громади датою припинення можливості бойових дій є 12.12.2023.

У постанові справі Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 року у справі № 755/11021/22 зазначено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 344, на виконання указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» та мобілізаційної Директиви Командувача оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ЗСУ від 16.02.2022 №42-Т - солдата, призваного 07.12.2022 під час загальної мобілізації, ОСОБА_4 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_8 - призначено на посаду старшого навідника 1 розрахунку (ДШКМ) 1 кулеметного відділення кулеметного взводу НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 (а.с. 33).

17.12.2022 під час виконання бойового завдання на позиції «ШАХТА», біля м. Бахмут Донецької області в результаті бойового зіткнення з ворожими силами противника військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 - зник безвісті, що підтверджується витягом з журналу бойових дій (відповідно до якого видано довідку про безпосередню участь Особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів Держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №101 від 11.02.2023), рапортом командира НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 про зникнення безвісті, а також поясненнями військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_12 та солдата ОСОБА_13 (а.с. 31,32,34).

Із пояснень військовослужбовців встановлено, що 17.12.2022 в районі населеного пункту Бахмут Донецької області, на позиції «ШАХТА», о 08:00 годин ранку підрозділ вступив в бій з противником, який вів по їх позиціям обстріл з автоматичної та мінометної зброї. Військові російської федерації розпочали масований наступ. Тримаючи оборону, у військовослужбовців, серед яких був ОСОБА_4 , почали закінчуватись набої. В результаті чого, під час бою, надійшла команда про відхід на запасні позиції. Під час відходу вищеназвані військовослужбовці звернули увагу на відсутність старшого навідника 1 розрахунку (ДШКМ) 1 кулеметного відділення кулеметного взводу НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_4 . Подальша доля останнього їм не відома (а.с.31,32).

Таким чином військовослужбовець ОСОБА_4 зник безвісти за обставин, що загрожували йому смертю та, які дають підстави припустити його загибель у зв`язку з воєнними діями.

За фактом безвісті зникнення військовослужбовця ОСОБА_4 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 268 від 02.02.2023 - призначено службове розслідування (а.с.26,27).

13.02.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №281 службове розслідування – завершено (а.с.36).

Службовим розслідуванням в повному обсязі підтверджені вищевикладені обставини зникнення безвісті військовослужбовця ОСОБА_4 . Крім того встановлено, що в діях останнього відсутні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 429 КК України «Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю» та ст. 430 КК України «Добровільна здача в полон». Будь-яких інших неправомірних дій з боку рядового ОСОБА_4 не встановлено.

Як наслідок, ОСОБА_4 вважається таким, що зник безвісті 17.12.2022 в районі населеного пункту Бахмут Донецької області під час виконання обов`язків військової служби в зоні ведення бойових дій по відсічі збройної агресії російської федерації (а.с.28,30).

30.12.2022 за фактом зникнення безвісті військовослужбовця ОСОБА_4 , який перебував в зоні проведення бойових дій розпочато кримінальне провадження № 12022120000001132 з правовою кваліфікацією ч.1 ст. 115 КК України, яке перебуває в провадженні СВ Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області (а.с. 44).

Орган досудового слідства не володіє жодною інформацією щодо місцезнаходження та долі військовослужбовця ОСОБА_4 , що підтверджується рапортом старшого оперуповноваженого УКР ГУНП у Кіровоградській області (а.с. 50).

Згідно відповіді на адвокатський запит від 09.07.2025, командиром військової частини НОМЕР_1 констатовано, що штабом військової частини НОМЕР_1 оформлено звернення до Об`єднаного Центру з пошуку та звільнення полонених Служби Безпеки України, Офісу уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, державного підприємства «Український Національний Центр Розбудови Миру» та до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. З відповіді Координаційного штабу з питань поводження з військовослужбовцями від 23.05.2025 вбачається, що відомості про перебування в полоні держави-агресора рядового ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні (а.с.40,41).

Враховуючи наведене, суд вважає встановленим, що ОСОБА_4 загинув під час виконання бойового спеціального завдання в зоні ведення бойових дій, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

З приводу дати смерті, враховуючи положення ч. 3 ст. 46 ЦК України, за якими фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті, суд дійшов висновку, що датою смерті ОСОБА_4 слід вважати ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Суд також враховує, що з моменту зникнення особи та до моменту розгляду заяви судом минуло понад 6 місяців. Протягом тривалого часу відсутні будь-які відомості про особу, її можливе перебування у полоні або будь-яких відомостей, що особа є живою.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заявника та оголошення ОСОБА_4 померлим, місцем смерті вважати м. Бахмут Донецької області, датою смерті ІНФОРМАЦІЯ_9

Керуючись ст. ст.16, 46 ЦК України, ст. ст. 4,13, 76-78, 81, 89, 263-265, 268, 273, 293, 305, 306 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 в населеному пункті Бахмут Донецької області, Україна, за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 16 січня 2026 року.

Суддя В.В. Лященко

Присяжні Т.О.Бондарь

М.М.Гайдарь