Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №211/12858/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/12858/25

Провадження № 2/211/1783/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

13 січня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Юзефовича І.О.,

за участю секретаря судового засідання – Андрійченко А.Ю.,

розглянувши в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі АТ - «Сенс банк») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26.05.2021 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») та відповідачем було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631664899 (далі - Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору, Банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед Банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від Банку інформації. Позивач вказує, що свої зобов`язання за договором щодо надання позичальнику кредиту виконав в повному обсязі. Однак, відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 23.06.2025 року має заборгованість в розмірі 49186,86 грн. 12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022. З метою досудового врегулювання спору на адресу позичальника було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, однак, відповідачем дану вимогу залишено без реагування. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 49186,86 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,00 грн.та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4461,17 грн.

Ухвалою суду від 03.11.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 13.01.2026 року постановлено розглянути справу в порядку заочного розгляду справи.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача адвокат Дворська А.Р. надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням, відзиву не подала.

Згідно вимог статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання, не повідомила причини неявки, не подала відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вимоги частини 1 статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладена угода про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії; анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк»; Паспорт споживчого кредиту, які в сукупності становлять кредитний договір, згідно умов яких ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 15000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом 35,99 % річних, строк кредитування 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору (а.с. 8-11).

12.08.2022 Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс банк».

Пункт 1 ч. 2 ст.11 Цивільного КодексуУкраїни встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного КодексуУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного КодексуУкраїни передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно з ч. 1 ст.628 Цивільного КодексуУкраїни зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 Цивільного КодексуУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як передбачено ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.610 Цивільного КодексуУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Також, згідно ч. 2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного КодексуУкраїни передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 1048 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до умов Кредитного договору, Банк зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується в поряду та на умовах, що визначені Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Судом достовірно встановлено, що Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі. Однак, відповідач не здійснював своєчасну сплату грошових коштів для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед Банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від Банку інформації.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2025 року на адресу позичальника було направлено Досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань від 26.05.2021 року, однак, відповідачем дану вимогу залишено без реагування (а.с. 14-15). Тобто відповідач свідомо не скористався своїм правом на дотримання строку для погашення заборгованості за Кредитним договором, у зв`язку з чим, станом на 23.06.2025 року має заборгованість в розмірі 49186,86 грн. (а.с. 16).

Отже, судом достовірно встановлено, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не сплачує заборгованість за Кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ«СЕНС БАНК».

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін також на сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

Згідно частини першої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2422,40 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с.1), тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень статті 141ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктами 1,2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд враховує те, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є малозначною справою, всі обставини по цій справі були встановленні в судовому порядку. На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору №1006 про надання послуг укладеного між АТ "Сенс Банк" та адвокатським об`єднанням «Смарт Лекс» (а.с.18-20), відповідно до якого фінансова установа понесла судові витрати на правничу допомогу в сумі 4461,17 грн., що підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100) заборгованість за кредитним договором, що виникла станом на 23.06.2025 у сумі 49186 (сорок дев`ять тисяч сто вісімдесят шість) гривень 86 копійок; що складається з: 30459 (тридцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 27 коп. - прострочене тіло кредиту, 18727 (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 59 коп. - відсотки за користування кредитом, судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4461 (чотири тисячі чотириста шістдесят одна) грн. 17 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О.Юзефович