Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №552/9954/25 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/9954/25

Провадження 2-а/552/9/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.01.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Резніченко О.С.,

розглянувши в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу № 552/9954/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 05.12.2025 р. звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов в справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовна заява обґрунтована тим, що 27.11.2025 постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №6878 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено штраф у сумі 25500 грн.

Також 27.11.2025 було винесено постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №6879, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 25500 грн.

Позивач вважає постанови №6878, та №6879 від 27.11.2025 незаконними, такими, що не ґрунтується на законі, винесені без дослідження всіх фактичних обставин справи та доказів. Зазначає, що постанови носять поверхневий і загальний характер. Зазначає, що позивачем не було допущено порушень вимог ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» та Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних»

Просив скасувати постанови №6878, та №6879 від 27.11.2025 т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у справах про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 ст. 210 та ч.3 ст.210-1 КУпАП, провадження по справах закрити.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 08.12.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та залучено до участі в справі в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 було подано відзив на позовну заяву. Щодо оскаржуваної постанови №6879 від 27.11.25

посилався на те, що згідно Постанови КМУ від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п`ять років. У разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік. Оскільки ОСОБА_1 не проходив військово-лікарську комісію протягом останніх п`яти років, щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому його було ознайомлено з вимогами статті 268 КУпАП та повідомлено про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Незважаючи на відмову позивача від підписання протоколу в присутності свідків, він був належним чином повідомлений про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, а також йому було роз`яснено права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. Клопотань про відкладення розгляду справи, у тому числі з метою скористатися правничою допомогою, позивач не заявляв.

Вважає, що розгляд справи було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, а вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП, визнано доведеною.

Щодо оскаржуваної постанови №6879 від 27.11.2025, відповідач зазначав, що позивачу була надіслана повістка рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», згідно якої він повинен був з`явитись 27.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак в зазначений час не з`явився, про причини неявки не повідомив. За довідкою про повернення рекомендованого листа АТ «Укрпошта» вбачається, що була невдала спроба вручити повістку позивачу працівниками поштового відділення, оскільки одержувач відсутній за вказаною адресою, та повернута відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.

Вважає, що позивач був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки повістка вважається офіційно врученою коли її фізично отримали і поставили підпис у відповідному документі про вручення або не забрали, тобто не отримали її протягом встановленого терміну і такий лист повернуто відправнику з поміткою. Підпис про отримання повістки не є обов`язковим, якщо не забрали повістку з Укрпошти вчасно, тому вона вважається офіційно врученою.

За вчинення зазначеного адміністративного правопорушення на позивача був складений протокол № 6879 від 20.11.2025, в якому його було ознайомлено з вимогами ст. 268 КУпА та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 27.11.2025 о 10 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . Незважаючи на відмову позивача від підписання протоколу в присутності свідків, він був належним чином повідомлений про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності , але пояснень, доказів, заяв та клопотань не надав, та не з?явився на розгляд справи про адміністративне правопорушення про причини неявки не повідомив. Після розгляду справи про адміністративне правопорушення була складена постанова N? 6879 від 20.11.2025, яка була направлена позивачу засобами поштового зв`язку.

Просив залишити постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 №6878 та №6879 від 27.11.2025 без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 було подано відзив на позовну заяву. Щодо оскаржуваної постанови №6878 від 27.11.25 посилався на те, що позивача було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності. Згідно чинного законодавства чоловіки, які проходили ВЛК в мирний час, тобто до 2022 року мають строк дії довідки ВЛК 5 років. Оскільки в порушення вимог п.3.2. Наказу МОУ №402 ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд ВЛК на протязі останніх 5 років, то на нього було правомірно складено протокол, а згодом і винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Також зазначав, що протокол ОСОБА_1 відмовився підписувати в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зауважень до змісту протоколу не мав, доказів, заяв та клопотань не надав, про розгляд справи про адміністративне правопорушення позивач знав, на розгляд справи не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Щодо оскаржуваної постанови №6879 від 27.11.2025, то відповідно до вимог законодавства військовозобов`язані та резервісти під час мобілізації зобов`язані з`являтися до ТЦК та СП у разі отримання повістки. Позивачу було направлено повістку рекомендованим листом через АТ «Укрпошта» з вимогою з`явитися 27.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач у зазначений час не з`явився та причин неявки не повідомив. Повістка не була вручена з підстав відсутності адресата за вказаною адресою та повернута відправнику після закінчення строку зберігання. За даним фактом 20.11.2025 було складено протокол про адміністративне правопорушення №6879, яким позивача повідомлено про розгляд справи 27.11.2025.

Під час складання протоколу позивачу у присутності свідків були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, але від надання пояснень, доказів, він відмовився. Клопотань про відкладення розгляду справи, у тому числі з метою отримання правничої допомоги, позивач не заявляв. Розгляд справи та винесення постанови №6879 від 27.11.2025 здійснені з дотриманням вимог ст. 280 КУпАП. Оскаржувана постанова містить усі необхідні реквізити та обґрунтування, а порушень процедури її прийняття не встановлено.

Таким чином, вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є доведеною, а неявка позивача на розгляд справи була наслідком його власного усвідомленого рішення та спроби уникнути правових наслідків.

Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Представником ОСОБА_1 адвокатом Лисенко С.С. було подано відповідь на відзив, яким зазначала, що позивач категорично не погоджується із наведеними фактами відповідачів, адже жодного нового документу, яким би спростовувалася правова позиція позивача не надано, а суть відзиву зводиться до переоцінки та перекручування фактів. Щодо постанови №6878 від 27.11.2025, відповідачем не доведено факту відмови позивача від проходження військово-лікарської комісії, оскільки йому не вручалося направлення на ВЛК у встановленій законом формі, таке направлення не реєструвалося, конкретні строки та місце проходження медичного огляду не визначалися, а доказів відмови від отримання направлення чи проходження ВЛК до матеріалів справи не долучено. За таких обставин у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Щодо постанови №6879 від 27.11.2025, відповідачем не доведено факту належного направлення та вручення позивачу повістки про виклик до ТЦК та СП. Надані копії поштових документів не підтверджують фактичного оповіщення, містять істотні невідповідності, а зазначений трек-номер поштового відправлення відсутній в офіційній системі АТ «Укрпошта», що свідчить про відсутність факту прийняття відправлення до пересилання. Відсутність належного повідомлення виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності. За наведених обставин оскаржувані постанови є необґрунтованими, прийнятими з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що відносно позивача 20.11.2025 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, згідно з яким 20.11.2025 о 13-10 хв. ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході перевірки документів ОСОБА_1 виявлено, що останнім в порушення вимог Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України», а саме відповідно до п.3.2 глави 3 Розділу ІІ Наказу - не пройдено повторний медичний огляд військовозобов`язаних ВЛК районних, міських ТЦК на протязі 5 останніх років.

В протоколі зазначено, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності відмовилася від підпису у присутності свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Також 27.11.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 винесено постанову № 6878 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 25500 грн.

Також 20.11.2025 старшим сержантом ОСОБА_5 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №6879, в якому зазначалось, що 20.11.2025 о 13 год. 10 хв. під час уточнення даних військовозобов`язаного ОСОБА_1 встановлено, що військовозобов`язаним ОСОБА_1 14 лютого 2025 року отримано повістку відповідно до якої йому належало з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 27 лютого 2025 року о 09-00 год. для звірки облікових даних та з питань проходження ВЛК, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

В протоколі зазначено, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності відмовилася від підпису у присутності свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Також 27.11.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 винесено Постанову № 6879 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 25500 грн.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та ч.3 ст.210-1 КУпАП суд виходить з такого.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ч.3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17000 грн. до 25500 грн.

Ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводиться загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували 17.09.2024, тобто станом на дату винесення оскаржуваної постанови).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст. 235 КУпАП).

Таким чином, з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації, яку в подальшому було продовжено і яка діяла станом на час притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення).

Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Обов`язок проходити медичний огляд підтверджений абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Аналізуючи вищенаведені норми, встановлено, що відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов`язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.

Разом з тим, суд виходить з того, що діючим законодавством визначено процедуру направлення військовозобов`язаного на проходження ВЛК, яка повинна бути дотримана уповноваженими органами та посадовими особами.

Згідно з п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Відповідно до положень п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.

Пуктом 27 Постанови КМУ № 560 визначено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пуктом 28 Постанови КМУ № 560 визначено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Вимоги до форми повістки та її формування визначені п. 29, 30 Постанови КМУ № 560.

Таким чином законодавством визначена послідовність дій щодо направлення особи на проходження військово-лікарської комісії: оповіщення з визначенням мети прибуття для проходження особою медичного огляду для визначення придатності до військової служби, виконання особою вимог законодавства щодо прибуття відповідно до повістки, отримання направлення на проходження медичного огляду, та здійснення проходження медичного огляду.

Матеріалами, які були надані відповідачами до суду не доведено той факт, що працівниками центру комплектування виконано вимоги законодавства щодо процедури направлення особи на проходження ВЛК. Не надано доказів того, що позивачу була направлена повістка саме з метою проходження військово-лікарської комісії, а також немає підтвердження оформлення направлення особи на медичний огляд і реєстрації цього направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію.

Тож відповідачем не було дотримано процедури направлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 на проходження ВЛК.

Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначає, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно, нез`явлення за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, може свідчити про наявність складу адміністративного правопорушення.

Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 надано до суду матеріали адміністративної справи, за результатами якої було складено постанову №6879 від 27.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Дослідженими в справі доказами встановлено, що дійсно позивачу була надіслана повістка рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», згідно якої останній мав з`явитися 27.02.2025 до центру комплектування.

Також встановлено, що за даними АТ «Укрпошта» повістка прибула до відділення за місцем проживання позивача та 12.03.2025 була повернута відправнику з відміткою з причин відсутності одержувача за адресою.

Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 в редакції постанови від 10.10.2023 № 1071, з наступними змінами, рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК” під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Матеріали справи містять дані на підтвердження тієї обставини, що повістка дійсно була позивачу надіслана за адресою, яку позивач зазначає суду, але кореспонденція була повернута з відміткою “адресат відсутній за зазначеною адресою”, що в повній мірі узгоджується з положеннями п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 в редакції постанови від 10.10.2023 № 1071.

Отже позивач ОСОБА_1 дійсно 27.02.2025 не з`явився за викликом до центру комплектування.

Зазначені обставини дають суду підстави для висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявна об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Судом встановлено , що ОСОБА_1 повістку про виклик у відділенні поштового зв`язку не отримав. Отже позивач не був обізнаний про необхідність своєї явки до центру комплектування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня винна поведінка та суб?єктивна сторона правопорушення, зокрема умисел на його вчинення.

Відсутність умислу виключає наявність складу правопорушення.

Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Встановивши дані обставини, вирішуючи справу в межах наданих до суду доказів та матеріалів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Необхідно скасувати постанови № 6878, №6879 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 та ч.3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 27.11.2025, а справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Судом також встановлено, що позивачем позов пред`явлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки він не є юридичною особою, він не є належним відповідачем у справі.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 154 від 23.02.2022, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, м. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Таким чином належним відповідачем у справі, до якого судом задоволено позовні вимоги, є ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно відмовити.

На підставі викладеного позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №6878 від 27 листопада 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, провадження в справі закрити.

Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №6879 від 27 листопада 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, провадження в справі закрити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

-відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄРДПОУ НОМЕР_2 .

- відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 15.01.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко