Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №611/1070/25 — Барвінківський районний суд Харківської області

Справа 611/1070/25

Провадження 2/611/79/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря - Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Барвінківської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и в:

19 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- Орган опіки та піклування Барвінківської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу проживає разом з ним та знаходиться на його утриманні. Натомість, відповідачка долею дитини не цікавиться, не турбується про стан фізичного здоров`я, духовного, інтелектуального та культурного розвитку дитини, нехтує своїми батьківськими обов`язками та свідомо ухиляється від виховання своєї дитини, не виявляє бажання спілкуватися з донькою.

Посилаючись на викладе, ОСОБА_1 просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської від 24 листопада 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 24 грудня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась. Судові повістки, відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, надсилалися у встановленому законом порядку, відповідачка повідомлена у встановленому порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи, не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явилась у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило. Відповідачкою не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Барвінківської міської ради Харківської області, в судове засідання не з`явилась надала заяву про слухання справи без її участі, позов підтримала.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 виданого 23 вересня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Барвінківського районного управляння юстиції Харківської області (а. с. 10).

Позивач стверджує, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до свого неповнолітньої доньки.

Згідно статті 165 Сімейного кодексу України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Преамбулою Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХII від 27 грудня 1991 року (далі Конвенція) визнається, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлюючи вказані обставини щодо ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своєї дитини, з наданих до суду доказів встановлено наступне.

ОСОБА_2 за неповнолітньою донькою ОСОБА_4 не доглядає, не спілкується та її вихованням не займається, що вбачається з акту обстеження умов проживання від 17.10.2025, довідки Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської областіч, довідки Барвінківського ліцею №1 Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області (а.с.19-21).

Відповідачка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки, що вбачається з розрахунку заборгованості по виконавчому листу 611/331/18, виданого 15.06.2018 Барвінківським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (а.с.16-18).

Також, питання доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до доньки, розглядалось Барвінківською міською радою Харківської області. Барвінківським виконавчим комітетом міської ради Ізюмського району Харківської області надано висновок від 23 грудня 2025 року № 463/25 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.40-41).

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до вимог ст.164 ч.1 п.2 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснено у пунктах 16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, судом встановлено, що мати дитини ОСОБА_2 самоусунулась від виховання та утримання своєї доньки ОСОБА_5 , не надає жодної матеріальної допомоги на її утримання, не цікавиться її життям та розвитком, не піклується про фізичний, духовий і моральний розвиток.

Отже, відповідачка свідомо ухилилася від виховання дитини, що полягає у свідомому нездійсненні протягом тривалого часу її виховання, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створення належних умов для розвитку природних здібностей та готування дитини до самостійного життя та праці, що, в свою чергу, вказує на наявність законних підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

Тому, оцінивши зібрані по справі докази, врахувавши встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про застосування крайнього заходу впливу - позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_2 щодо малолітньої ОСОБА_3 , оскільки вона не виконує своїх батьківських обов`язків та свідомо відмовилась від такого права.

Враховуючи наведене та керуючись Законом України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. 150, 155, 165, 167 Сімейного кодексу України, ст.10,58, 208, 212-215, 224-226, 232-233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Барвінківської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , у відношенні її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю.А. Коптєв