Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №760/21091/20 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/2442/2026

справа №760/21091/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Желепи О.В., Невідомої Т.О.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Санченком Романом Григоровичем, на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Усатової І.А., дата складення повного судового рішення не зазначена,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло Комфорт Сервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

У вересні 2020 року ТОВ "Житло Комфорт Сервіс" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позову вказує, що ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» є експлуатуючою організацією та здійснює організацію комплексу заходів з технічного та адміністративного супроводження, належного управління та утримання житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , 20-Г, 20-Д, а також житлового комплексу «Ізумрудний» за адресами: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 . Зазначені повноваження підтверджуються розпорядженням Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації № 530 від 08 серпня 2014 року, яким ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» визначено балансоутримувачем відповідних будинків та покладено обов`язок забезпечувати їх належне утримання та управління відповідно до вимог чинного законодавства.

Вказує, що згідно даних свідоцтва про право власності від 27 травня 2010 року власником квартири АДРЕСА_6 є ОСОБА_1 . З урахуванням зазначеного між ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» та відповідачем укладено договір про надання послуг з утримання та управління будинком і прибудинковою територією № ВГ 20-22 від 21 вересня 2009 року, який визначає права та обов`язки сторін щодо надання та оплати відповідних житлово-комунальних послуг.

На підставі зазначеного договору позивач надає відповідачу послуги з утримання та управління будинком і прибудинковою територією, у тому числі організовує розміщення та утримання консьєржів у під`їзді будинку з метою забезпечення належних умов користування спільним і неподільним майном. Перелік послуг визначено додатком № 1 до договору, яким також передбачено порядок формування тарифів та їх зміни.

Умовами договору встановлено, що тарифи на послуги можуть змінюватися на підставі рішень органів місцевого самоврядування без укладення додаткових угод між сторонами, а інформація про зміну тарифів доводиться до відома споживачів шляхом офіційного оприлюднення відповідних нормативних актів. На підставі розпорядження КМДА № 556 від 15 липня 2016 року та розпорядження КМДА № 844 від 21 травня 2018 року затверджено нові тарифи на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій, які позивач правомірно застосовував при нарахуванні плати за надані послуги без підписання додаткової угоди з відповідачем.

З урахуванням загальної площі квартири відповідача 82,00 кв. м розмір щомісячної плати за послуги з 15 липня 2016 року становив від 578,92 грн до 636,32 грн залежно від строків оплати, а з 21 травня 2018 року ? від 988,92 грн до 1 088,14 грн з ПДВ. Незважаючи на фактичне надання послуг, відповідач систематично порушував строки їх оплати, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 46 506,34 грн.

У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання сума інфляційних нарахувань становить 3 810,28 грн, а сума 3 % річних ? 1 878,94 грн, що підтверджується відповідним розрахунком.

Мотивуючи наведеним, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Житло Комфорт Сервіс" суму основного боргу 46 506,34 грн; індекс інфляції в розмірі 3 810,28 грн; 3% річних в розмірі 1 878,94 грн. Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» судові витрати в розмірі 2 102,00 грн.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» заборгованість в сумі 46 506,34 грн, індекс інфляції у сумі 3 810,28 грн та 3% річних у сумі 1 878,94 грн.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» 2 102 грн судового збору.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції вказав, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачу як власнику квартири. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач не надав.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Санченко Р.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Вказує, що судом першої інстанції не перевірено матеріали позовної заяви в частині належного відповідача ОСОБА_1 , який станом на 01 вересня 2017 року вже не був власником квартири АДРЕСА_6 , тому не несе відповідальність за боргами нового власника.

Вказує, що згідно даних договору купівлі-продажу квартири від 27 січня 2012 року убачається, що ОСОБА_1 продав квартиру ОСОБА_2 .

Мотивуючи наведеним, просить рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

До апеляційної скарги скаржником долучено копію договору купівлі-продажу квартири від 27 січня 2012 року, відповідно до якого ОСОБА_1 продав ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_6 .

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

Відзиву на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.

5. Позиція учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи питання щодо прийняття долученої до апеляційної скарги копії договору купівлі-продажу від 27 січня 2012 року, колегія суддів зазначає про таке.

З даних конверту за трек № 0303713051872, адресованого ОСОБА_1 , із вмістом матеріалів позову, убачається, що такий повернуто на адресу суду першої інстанції із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Ураховуючи викладене, а також положення частини 8 статті 128 ЦПК України, колегія суддів доходить висновку, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом першої інстанції.

За таких обставин, з метою забезпечення реалізації права сторін на справедливий судовий розгляд, дотримання принципів змагальності та рівності учасників процесу, а також для повного й всебічного з`ясування обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне прийняти копію договору купівлі-продажу квартири від 27 січня 2012 року, подану разом із апеляційною скаргою.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

З матеріалів справи убачається, що згідно розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації №530 від 18 серпня 2014 року позивач є балансоутримувачем та експлуатуючою організацією та здійснює організацію комплексу заходів з технічного й адміністративного супроводження, належного управління та утримання житлового комплексу житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , а також житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресами: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 (а.с. 9).

21 жовтня 2009 року між ТОВ "Житло Комфорт Сервіс" і ОСОБА_1 укладено договір №ВГ 20Г-22 про надання послуг з утримання та управління будинком та прибудинковою територією, відповідно до умов якого виконавець надає замовнику послуги, передбачені пунктом 2.1. і 2.2. додатку №1 до даного договору, організовує розміщення та утримання охорони в під`їзді, а також забезпечує замовнику відповідні умови користування неподільним та загальним майном у будинку АДРЕСА_2 , а замовник своєчасно та у повному обсязі оплачує вартість цих послуг за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачені договором (а.с. 13).

Відповідно до підпункту 4.2.19 пункту 4.2. додатку №1 до договору замовник зобов`язується у випадку відчуження квартири повідомити про це виконавця у десятиденний строк для забезпечення укладання з наступним замовником договору про надання послуг, передбачених даним додатком №1 та договором . Відшкодувати збитки, які несе виконавець у випадку несвоєчасного виконання замовником цього пункту даного додатку №1.

Відповідно до пункту 7.5. договору такий укладається строком на 1 рік, та автоматично продовжується на такий самий строк у випадку не призначення балансоутримувача будинку. У випадку призначення виконавця балансоутримувачем будинку, цей договір буде діяти до дати припинення права власності замовника на квартиру, з урахуванням інших умов договору.

Згідно даних свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 27 травня 2010 року, квартира АДРЕСА_6 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (а.с. 18).

Згідно даних відповіді №1092649 від 04 лютого 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру задекларованим місцем проживання ОСОБА_1 з 26 травня 2009 року значиться АДРЕСА_11 (а.с. 38).

Відповідно до даних розрахунку заборгованості за адресою: квартира АДРЕСА_6 за період з вересня 2017 року по вересень 2020 року заборгованість становить 46 506,34 гривень, індекс інфляції за вказаний період - 3 810,28 грн; 3% річних - 1 878,94 грн.

Відповідно до даних договору купівлі-продажу квартири від 27 січня 2012 року ОСОБА_1 продав ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_6 (а.с. 55).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV, який був чинний до 01 травня 2019 року та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до статті 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно статті 319 ЦК України власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не забезпечив повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкового висновку про наявність у відповідача обов`язку зі сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги.

З матеріалів справи установлено, що ОСОБА_1 набув право власності на квартиру АДРЕСА_6 та 21 жовтня 2009 року уклав з ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» договір про надання послуг з утримання та управління будинком. Водночас наявний у матеріалах справи договір купівлі-продажу від 27 січня 2012 року підтверджує відчуження зазначеної квартири ОСОБА_1 іншій особі, у зв`язку з чим право власності відповідача на спірне майно припинилося.

Відповідно до пункту 7.5 укладеного між сторонами договору, у разі призначення виконавця балансоутримувачем будинку дія договору обмежується датою припинення права власності замовника на квартиру.

Колегія суддів враховує, що за змістом статей 319, 322 ЦК України обов`язок з утримання майна та оплати пов`язаних із цим витрат покладається саме на власника такого майна. Аналогічний підхід закріплений у нормах законодавства про житлово-комунальні послуги, які пов`язують статус споживача та обов`язок з оплати послуг із наявністю права власності або користування відповідним об`єктом на договірних засадах. Після припинення права власності ОСОБА_1 не набував статусу споживача житлово-комунальних послуг, а отже не може нести відповідальність за зобов`язаннями нового власника квартири.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, не з`ясував, за який саме період заявлено заборгованість та не перевірив питання належності відповідача як суб`єкта спірних правовідносин. Такі недоліки призвели до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що обов`язок зі сплати вартості житлово-комунальних послуг після відчуження квартири не може бути покладений на ОСОБА_1 , а заявлені до нього позовні вимоги є безпідставними. У зв`язку з цим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 376 ЦПК України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подачу апеляційної скарги скаржником сплачено судовий збір у розмірі 3 153,00 грн, що підтверджується даними квитанції від 27 серпня 2025 року.

З огляду на задоволення апеляційної скарги та відповідно до положень статті 141 ЦПК України з ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 сума сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381 - 384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Санченком Романом Григоровичем, задовольнити.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло Комфорт Сервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло Комфорт Сервіс" на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, 3 153,00 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

Т.О. Невідома