Вирок від 13 січня 2026 р. у справі №127/39713/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/39713/25

Провадження № 1-кп/127/1302/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2026 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2025 за № 12025025020000246, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниці, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, непрацюючої, одруженої, яка має чотирьох неповнолітніх дітей, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , громадянки України, несудимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 06 листопада 2025 року близько 15 години 00 хвилин, перебуваючи у відділі №3 у м. Вінниці УДМС у Вінницькій області, який розташований за адресою: місто Вінниця, вулиця Олександра Довженка, будинок 73, достовірно знаючи, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , який їй видано 17 травня 2002 року, містить підроблені відомості щодо року його видачі, діючи умисно, з прямим умислом, використала завідомо підроблений документ, а саме пред`явила його працівнику відділі №3 у м. Вінниці УДМС у Вінницькій області, для обміну паспорта громадянина України у зв`язку із зміною прізвища.

Згідно з висновком експерта у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області від 17.05.2009, на 2-й сторінці, у місці розташування дати коли було видано даний паспорт, у рукописному записі «17 травня/мая 2009 р» були внесені зміни шляхом підчистки у місці розташування цифри «9» з подальшим нанесенням наявного цифрового запису «2009» та шляхом повторного нанесення (обведення) кульковою ручкою чорного кольору всього запису.

На 2-й сторінці, у місці розташування дати коли було видано даний паспорт, у рукописному записі «17 травня/мая 2009 р», а саме, у цифровому записі «2009», першочергово був нанесений запис «2002».

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винною себе у вчиненні кримінального проступку визнала та показала, що дійсно вчинила даний кримінальний проступок за вказаних в обвинувальному акті обставин. У вчиненому щиро кається, жалкує про вчинене та завіряє суд, що подібне більше не повториться, просить суворо її не карати.

Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

А тому, крім допиту обвинуваченої, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченої та характеризуючих її даних, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.

Допитавши обвинувачену, яка визнала себе винною та добровільно повідомила суду обставини вчинення кримінального проступку, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченої, суд дійшов таких висновків.

Показання обвинуваченої є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння нею обставин кримінального проступку, добровільності та істинності її позиції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

А тому суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, як використання завідомо підробленого документа.

Призначаючи обвинуваченій покарання суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує положення ст. 12 Кримінального кодексу України, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченої, яка несудима, непрацевлаштована, одружена, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує відношення обвинуваченої до своїх дій, а саме те, що у вчиненому вона щиро кається та завіряє суд, що подібне більше не повториться.

Обставиною, яка, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченої та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України з покладенням обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 Кримінального кодексу України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не застосовувався.

На підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченої на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта: висновок експерта № СЕ-19/102-25/25900-ДД від 12.12.2025 року в розмірі 8 914 грн. 00 коп.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно ч. 2 ст. 59-1 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування призначеного покарання рахувати з дня постановки на облік в органах пробації.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 8 914 (вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні - оригінал заявки-анкети №12458631 від 06.11.2025 на 1 арк., копію аркушів книги №1411 прибутків і видатків бланків паспортів на 3 арк., копію заяви ОСОБА_6 про видачу паспорта від 17.05.2002 року на 1 арк., вилучені в ході тимчасового доступу в УДМС у Вінницькій області, які відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 28.11.2025 року приєднані до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Речовий доказ у кримінальному провадженні – оригінал паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із підробленими відомостями щодо року його видачі, який відповідно до постанови слідчого про визнання речовим доказом від 28.11.2025 року та квитанції № 3127 від 16.12.2025, переданий до камери зберігання речових доказів відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя