Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №641/8498/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2-а/641/20/2026 Справа № 641/8498/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чабанової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 641/8498/25

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Департамент патрульної поліції

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Зарицька К.Ю. 31.10.2025 року звернулась до Слобідського районного суду м. Харкова в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ДПП, третя особа: УПП в Харківській області ДПП, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 6037002 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування свого позову позивач зазначає, що 28.10.2025 року інспектором патрульної поліції винесено стосовно нього постанову серії ЕНА № 6037002 за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення п. 8.10 ПДР України, а саме 16.10.2025 року о 09:46 год. у м. Харків по пр-ту. Героїв Харкова, 276-Е, водій, керуючи транспортним засобом на регульованому пішохідному переході при поданні заборонного червоного сигналу світлофору не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) та виконав розворот перетнувши її. Представник позивача вказує на те, що постановою наголошено про порушення вимог п. 8.10 ПДР, тобто порушення вимоги зупинки поданої світлофором. Порушення вимоги зупинки, поданої світлофором (проїзд на червоний сигнал), є проїздом на заборонений сигнал світлофора. Факту проїзду на червоний показник світлофору не відбулося, докази цього відсутні у розпорядженні поліції. Позивачем не здійснювався проїзд на червоний сигнал світлофору, чим виключається допущення проступку за оскаржуваною постановою. В межах фактичних обставин, позивачем здійснювався розворот перед сигналом «стоп-лінії», що не є адміністративним правопорушенням за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Також не було враховано і не було надано оцінку тому факту, що сам факт правопорушення відбувався під час того, як лунала «повітряна тривога», внаслідок чого потрібна була термінова зупинка транспортного засобу, встановлення відомостей щодо безпечності поточного місця перебування водія, що також підлягає врахуванню. Під час розгляду адміністративного правопорушення про наведене наголошувалося, однак, співробітником поліції наведеному не було надано жодної правової оцінки, знову ж таки упереджено ставлячись до позивача. При адміністративному розгляді співробітник патрульної поліції досить агресивно сприйняв реалізацію позивачем права на правову допомогу. Зазначаючи водію (надалі цитування), що начебто він «затягає по судах». Також звертає увагу, що розгляд адміністративного проступку призначався на 07:00 годину ранку та 21:00 годину вечора, тобто за межами робочого часу адвоката (захисника) позивача, про що співробітнику поліції достеменне відомо, що також впливало на належну реалізацію прав позивача.

27.11.2025 року від представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень вказує на те, що постанова серії ЕНА № 6037002 від 28.10.2025 року є законною та обґрунтованою. Відповідачем до відзиву додано медіа-файли, засвідчені електронно-цифровим підписом. Зокрема, на відеофайлі «Рух транспортного засобу» відеореєстратором зі службового транспортного засобу зафіксовано факт руху автомобіля OPEL MERIVA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на червоний сигнал світлофора, водій якого перетнув горизонтальну дорожню розмітку 1.12 (стоп-лінія) та здійснив розворот. Доводи позивача про відсутність події адміністративного правопорушення є необґрунтованими, суперечать фактичним даним справи та повністю спростовуються доказами. Дії позивача повністю відповідають ознакам порушення вимоги зупинки на червоний сигнал світлофора, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП. Твердження про те, що розворот нібито відбувався перед стоп-лінією та тому не містить складу правопорушення, не відповідає фактичним доказам та є суб`єктивною оцінкою водія. Інспектор діяв відповідно до закону, встановив наявність правопорушення, зафіксував його належним доказом та застосував адміністративне стягнення у межах компетенції. Доводи позивача щодо упередженості є непідтвердженими, оціночними та спрямовані виключно на дискредитацію інспектора, не спростовують факту вчинення правопорушення і не можуть бути підставою для скасування постанови.

30.11.2025 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якому вона посилається на те, що дорожня обстановка, у тому числі і відеозапис (долучений відповідачем до матеріалів справи) спростовує факт перетину розмітки «стоп-ліня». На відеозаписі не вбачається перетину дорожньої розмітки. Таким чином, на відеозаписі не зафіксовано інкримінованого водію порушення Правил дорожнього руху.

05.12.2025 року від представника Департаменту патрульної поліції надішли заперечення на відповідь на відзив, в яких вона посилається на те, що факт вчинення адміністративного правопорушення виявлено безпосереднім спостереженням інспекторів поліції при виконанні службових повноважень, відображений у матеріалах справи та відеозаписі, який оцінюється судом у сукупності з іншими доказами. Крім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується відеозаписом, долученим до матеріалів справи, позивач неодноразово визнавав факт вчинення ним інкримінованого адміністративного правопорушення. Зазначені пояснення були надані без будь-якого примусу, у присутності уповноваженої посадової особи, що відповідає вимогам статті 268 КУпАП.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 06.11.2025 року зазначена позовна заява була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 11.11.2025 року відкрито провадження по справі.

Представник позивача Зарицька К.Ю. у судове засідання 15.01.2026 року не з`явилась, до канцелярії суду подала заяву про проведення розгляду справи без її участі, просить позовні вимоги задовольнити, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Представник Департаменту патрульної поліції Ільченко Є.С. в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, просить в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомив.

Розглянувши заявлені позовні вимоги та докази в їх обґрунтування, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6037002 від 28.10.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 510грн.

Відповідно до вказаної постанови 16.10.2025 року о 09:46 у м. Харкові по пр-ту Героїв Харкова, 276Е водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, на регульованому пішохідному переході за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 276Е, при поданні забороненого червоного сигналу світлофора не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 "стоп-лінія" та виконав розворот, перетнувши її, чим порушив п. 8.10 Правил дорожнього руху.

До постанови додано відео з бодікамер, відео з відеореєстратора, клопотання, ордер, заява, повідомлення, пояснення.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

За пунктом 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

У п.8.1, 8.2 ПДР визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.

Пункт 8.10 ПДР передбачає, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Горизонтальна розмітка 1.12 (стоп-лінія) позначає місце, де водій повинен зупинитися за наявності знака 2.2 або за сигналу світлофора чи регулювальника, що забороняє рух.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

На підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КпАП України, представником відповідача разом з відзивом на позов було надано відеозапис "Рух транспортного засобу" та відеозапис з нагрудної камери працівника поліції № 475392 від 16.10.2025 року.

З дослідженого відеозапису "Рух транспортного засобу" вбачається, що автомобіль патрульної поліції рухається прямо по проїжджій частині по лівому ряду, попереду на відстані рухаються інші транспортні засоби. На світлофорі, який розміщений попереду, ввімкнулось червоне світло, автомобілі, що рухались по правому ряду зупинились. Автомобіль, що рухався по лівому ряду, попереду траспортного засобу патрульної поліції, здійснив розворот ліворуч. Проте, оскільки автомобіль патрульної поліції рухався на значній відстані від автомобіля, який здійснив розворот, з відеозапису неможливо встановити, чи здійснив автомобіль перетин горизонтальної розмітки 1.12 (стоп-лінія).

Відеозапис з нагрудної камери працівника поліції № 475392 від 16.10.2025 року відтворює процес оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення і не містить відомостей щодо факту порушення водієм ОСОБА_1 п. 8.10 ПДР.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, за наслідками досліджених відеозаписів суд дійшов до висновку про те, що наявними доказами не доведено перетину водієм ОСОБА_1 дорожньої розмітки 1.12 "стоп-лінія" та її перетин при заборонному червоному сигналі світлофора, а відтак і порушення ним п. 8.10 Правил дорожнього руху.

В той же час, обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення за приписами статті 77 КАС України покладено саме на відповідача.

З огляду на викладене, відповідачем належними та допустимим доказами не доведено вчинення позивачем інкримінованого йому у постанові від 16.10.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП (перетин "стоп-лінії" на заборонний сигнал світлофора). Інших доказів на підтвердження даної обставини відповідачем не було надано.

Таким чином, оцінюючи в сукупності наявні в справі докази, суд вважає, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6037002 від 28.10.2025 року, якою відповідно ч. 2 ст. 122 КУпАП на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн, необґрунтована, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

В п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Інші доводи сторін не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують докази, досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом відповідно до платіжної інструкції від 31.10.2025 року сплатив судовий збір в сумі 605,60 грн. З урахуванням наведеного, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати, пов`язані із сплатою судового збору, в розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6037002 від 28.10.2025 року, за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , код в матеріалах справи відсутній).

Відповідач: Департамент патрульної поліції (адреса місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код 40108646).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (адреса місцезнаходження: вул. Шевченка, 315, м. Харків, код в матеріалах справи відсутній).

Повне судове рішення складено 15.01.2026 року.

Суддя С. О. Ященко