Вирок від 14 січня 2026 р. у справі №756/16958/25 — Оболонський районний суд міста Києва

15.01.2026 Справа № 756/16958/25

Справа № 756/16958/25

№ 1-кп/756/931/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в місті Києві Оболонського районного суду міста Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 17.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100050001344 стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті с. Клинці Кропивницька обл., офіційно не працевлаштований, здобув середню-спеціальну освіту, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та інших осіб немає, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-02.06.2011 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки;

-12.11.2012 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання призначеного за даним вироком покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області від 02.06.2011 та остаточно призначити у виді позбавлення волі строкм на 4 (чотири) роки 3 (три) місяці;

-24.07.2017 Шевченківським районним судом с. Чернівці за ч. 2 ст. 186 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі;

-15.04.2019 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

УСТАНОВИВ:

В провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.05.2025 року за № 12025100050001344, стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

1.1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17 травня 2025 року, приблизно о 00 год. 05 хв., перебував за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, біля буд. 32, побачив транспортний засіб марки «Bajaj», моделі «Boxer BM150X», 2020 року випуску, чорного кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , вартість якого становить 29 089,02 грн. (двадцять дев`ять тисяч вісімдесят дев`ять гривень 02 копійки), що перебуває у власності ОСОБА_6 .

В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння зазначеним вище транспортним засобом, вчинене повторне.

Реалізуючи наведений умисел, спрямований на незаконне заволодіння зазначеним вище транспортним засобом ОСОБА_4 , раніше неодноразово судимий за злочин проти власності, мав не зняту та не погашену судимість, перебував у зазначений вище день та місці, приблизно о 00 год. 11 хв., діяв умисно, повторно, не мав жодного дозволу власника на використання транспортного засобу, у власних цілях, застосував свою фізичну силу та відкотив транспортний засіб марки «Bajaj», моделі «Boxer BM150X», 2020 року випуску, чорного кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 від місця його первинного знаходження, тим самим реалізував до кінця свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння належним ОСОБА_6 транспортним засобом, вчинений повторно.

1.2. Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. Позиції сторін захисту та обвинувачення.

2.1.1. Прокурор ОСОБА_3 , вважав, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України вчинено останнім, кваліфікацію органом досудового розслідування здійснено правильно, яку доведено в судовому засіданні наданими суду доказами. Просив суд визнати ОСОБА_4 винуватим і врахувати обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Просив призначити покарання за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років без конфіскації майна, стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 4 457 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень 00 копійок на користь держави. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін, до набрання вироку законної сили.

2.1.2. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що 17 травня 2025 року, приблизно о 00 год. 05 хв., перебував за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, біля буд. 32, побачив транспортний засіб марки «Bajaj», моделі «Boxer BM150X», 2020 року випуску, чорного кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . В подальшому, приблизно о 00 год. 11 хв., без дозволу власника на використання транспортного засобу, у власних цілях, застосував свою фізичну силу та відкотив транспортний засіб марки «Bajaj», моделі «Boxer BM150X» від місця його первинного знаходження, тим самим заволодів транспортним засобом. Щиро розкаявся, вину свою визнав та просив призначити мінімальний строк покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

2.1.3. Адвокат обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_4 щиро розкаявся та активне сприяв розкриттю злочину. До того ж, зауважив, що у кримінальному провадженні відсутній цивільний позов потерпілої, яка не має жодних претензій до обвинуваченого. Просить призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років із застосуванням ст. 75 КК України, встановити випробувальний термін.

3. Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, не оспорював обставин викладених в обвинувальному акті, за згодою учасників судового провадження, суд, в силу частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, також дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив наслідки, передбачені частиною третьою статті 349 КПК, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд розцінює показання ОСОБА_4 , як належні, допустимі та достатні докази його вини, оскільки вони є добровільними та такими, що повністю підтверджують всі обставини кримінального правопорушення, а саме: незаконе заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

4. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання

4.1. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

4.2. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому каявся, засудив свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину не пов`язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення злочину у справі. Бо сам обвинувачений просив суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором у судовому засіданні. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії обвинуваченого, як каяття (щирий жаль з приводу вчинення кримінального правопорушення), а отже є підставою для врахування таких дій як обставину, що пом`якшує покарання.

4.3. Щире каяття, як таке, характеризує суб`єктивне ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася.

За наявності щирого каяття особи не обов`язковим має бути активне сприяння у розкритті злочину. Активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Тобто, передбачені п. 1 ч.1 ст. 66 КК обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 297/562/17 (провадження № 51-329км18).

4.4. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання.

5.1. Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

5.2. Отже, обираючи вид та строк покарання ОСОБА_4 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорій тяжких злочинів, відповідно до ст. 12 КК України, його вид та суспільну небезпечність. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особу обвинуваченого, який раніше судимий, офіційно не працевлаштований, здобув середню-спеціальну освіту, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та інших осіб немає, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, скарг чи нарікань від членів родини чи сусідів не надходило, громадський порядок не порушує та дотримується правил проживання і поведінки в побуті. Не виникали конфліктні ситуації з мешканцями будинку за місцям мешкання. На превентивному обліку в службі дільничних офіцерів поліції не перебуває.

Суд також бере до уваги і наведені в розділі 4 обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду № 8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Положеннями ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

ОСОБА_4 , раніше неодноразово судимий за злочин проти власності, за обставинами якого останній заволодів транспортним засобом, повторно.

Беручи до уваги характер вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, який раніше судимий, офіційно не працевлаштований, здобув середню-спеціальну освіту, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та інших осіб немає, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, скарг чи нарікань від членів родини чи сусідів не надходило, громадський порядок не порушує та дострибується правил проживання і поведінки в побуті. Не виникали конфліктні ситуації з мешканцями будинку за місцям мешкання. На превентивному обліку в службі дільничних офіцерів поліції не перебуває, тому суд вважає за можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України, оскільки таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає меті покарання, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

6.1. У межах кримінального провадження щодо ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З огляду на вид та міру покарання, яке призначається судом, наявність ризиків, які не зменшились на даний час, обставини, визначені пунктами 2-5 ч. 1 ст. 178 КПК України, з метою забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченому покарання, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який чи скасування раніше застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Отже, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити без змін раніше застосований обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

6.2. ОСОБА_4 затримано 18.09.2025 та в подальшому застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Отже, відповідно до ст. 72 КК України слід зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 з 18.09.2025 до 15.01.2026 включно, виходячи з того, що відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

6.3. Строк відбування покарання обвинуваченому слід обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме з 15.01.2026.

6.4. Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

- змив з правої ручки мопеда марки «Bajaj», моделі «Boxer BM150X», змив з лівої ручки мопеда марки «Bajaj», моделі «Boxer BM150X», 2020 року випуску, чорного кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який поміщено до ВП №1 Оболонського УП ГУНП у м. Києві, що за адресою: м. Київ, вул. М. Рокоссовського, 10А, слід залишити при матеріалах кримінальної справи.

- DVD-R диски із відеозаписами за 23.05.2025, слід залишити при матеріалах кримінальної справи.

- Мопед марки «Bajaj», моделі «Boxer BM150X», 2020 року випуску, чорного кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , вважати повернутим власниці ОСОБА_6 .

6.5. Інформація щодо застосування такого заходу забезпечення, як арешт майна, учасниками судового провадження не надавалась.

6.6. Процесуальні витрати: за проведення експертизи СЕ-19/111-25/32621-АВ від 09.07.2025 у розмірі 4 457 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень 00 копійок слід стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави.

6.7. Цивільний позов у межах цього кримінального провадження не заявлено.

6.8. Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, ч. 3 ст. 349, ч. 2 ст. 373, ст. 374, ст. 376, п. 1 ч. 2 ст.395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити покарання, у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі частини 5 статті 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період попереднього ув`язнення за цим кримінальним провадженням, з 18.09.2025 до 15.01.2026 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме з 15.01.2026.

Процесуальні витрати на проведення експертизи:

-СЕ-19/111-25/32621-АВ від 09.07.2025 у розмірі 4 457 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень 00 копійок слід стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази в кримінальному провадженні:

- змив з правої ручки мопеда марки «Bajaj», моделі «Boxer BM150X», змив з лівої ручки мопеда марки «Bajaj», моделі «Boxer BM150X», 2020 року випуску, чорного кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який поміщено до ВП №1 Оболонського УП ГУНП у м. Києві, що за адресою: м. Київ, вул. М. Рокоссовського, 10А - залишити при матеріалах кримінальної справи;

- DVD-R диски із відеозаписами за 23.05.2025 - залишити при матеріалах кримінальної справи;

- Мопед марки «Bajaj», моделі «Boxer BM150X», 2020 року випуску, чорного кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 - вважати повернутим власниці ОСОБА_6 , дозволити користуватися та розпоряджатися на власний розсуд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Відповідно до частин 2 статті 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого частиною 2 статті 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті 15 січня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1