Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №752/14250/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/14250/25

Провадження №2-др/752/19/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Шененка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву адвоката Жука Р.С., який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев девелопмент кепітал», про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев девелопмент кепітал» про стягнення коштів та 3% річних,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Жук Р.С. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев девелопмент кепітал» (далі - ТОВ «Лев девелопмент кепітал») звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Заява обґрунтована тим, що між адвокатом Жуком Р.С. та ТОВ «Лев девелопмент кепітал» укладений договір про надання правової (правничої) допомоги.

Додатковою угодою від 03.11.2025 ТОВ «Лев девелопмент кепітал» та адвокат Жук Р.С. визначили розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги клієнту у справі №752/14250/25.

На виконання умов договору про надання правової (правничої) допомоги 09.12.2025 між ТОВ «Лев девелопмент кепітал» та адвокатом Жуком Р.С. був підписаний акт виконаних робіт.

Також сторонами погоджено, що винагорода адвоката за досягнення позитивного результату у даній справі (гонорар успіху) становить 10% (десять відсотків) від суми на яку судом відмовлено у задоволенні позовних вимог становить 80770,00 грн. (2513859,76 грн. (ціна позову) - 1706153, 84 грн. (стягнуто рішенням суду) = 807705,92 грн.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково в розмірі 67,87% від заявленої суми позовних вимог, тому з позивача необхідно стягнути судові витрати понесені відповідачем у зв`язку із розглядом даної справи пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (32,13%) від понесених відповідачем судових витрат.

Відповідачем понесено судові витрати в сумі 130770 грн., відтак з позивачки слід стягнути на користь відповідача витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (32,13%), які становлять 42016,00 грн. (130 770 грн. х 32,13 % = 42016 грн.)

Просив вирішити питання про розподіл понесених сторонами судових витрат у справі №752/14250/25 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Лев девелопмент кепітал» судові витрати (витрати на професійну правову допомогу) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 32,13% від понесених відповідачем судових витрат в розмірі 42016 грн.

23.12.2025 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тиховліса В.Р. надійшли заперечення проти заяви про розподіл судових витрат, в якій останній просив залишити заяву відповідача про розподіл судових витрат без розгляду.

Обґрунтовуючи залишення заяви без розгляду зазначив, що в картці руху документа щодо рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08.12.2025 по справі №752/14250/25 зазначено наступні відомості: Дата доставки до електронного суду файлу з текстом документа: 08.12.2025 21:50. Дата та час повідомлення про доставку документу в кабінет учаснику Жук Ростислав Стефанович : 08.12.2025 21:57. Дата та час відправки повідомлення на email учаснику Жук Ростислав Стефанович : 08.12.2025 21:58. Дата та час повідомлення про доставку документу в кабінет учаснику Товариство з обмеженою відповідальністю «Лев Девелопмент Кепітал»: 08.12.2025 21:57.

У картці руху документа щодо заяви відповідача про розподіл судових витрат зазначено наступні відомості: Дата доставки до електронного суду файлу з текстом документа: 16.12.2025 00:25.

Враховуючи викладене, заява відповідача про розподіл судових витрат подана представником відповідача після закінчення строку на подання такої заяви, який закінчився 15.12.2025 о 24:00, і відповідач втратив право на подання такої заяви.

Відповідачем не було подано в порядок та строки, передбачені статтями 134, 174, 178 ЦПК України, попереднього розрахунку судових витрат разом з відзивом по справі.

Не може бути прийняті до уваги твердження відповідача про те, що відповідачем було подано попередній розрахунок судових витрат в письмових поясненнях від 20.11.2025 року як в першій заяві по суті справи, оскільки письмові пояснення не відносяться до заяв по суті справи, виключний перелік яких визначено частиною 2 ст. 174 ЦПК України.

Грошові кошти, отримані представником відповідача за платіжною інструкцією №4141 від 09.12.2025, не є гонораром адвоката за надання правничої допомоги, а є оплатою Жуку Р.С. як фізичній особі підприємцю за надання юридичних послуг.

В акті виконаних робіт зазначені наступні послуги:

ознайомлення з наданими Клієнтом документами;

ознайомлення з позовною заявою ОСОБА_1 та долученими доказами;

ознайомлення з судовою практикою у схожих справах;

ознайомлення з запереченнями проти письмових пояснень від 27.11.2025, поданих представником позивача.

Вказані види правничої допомоги не передбачені законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також договором, укладеним між відповідачем та представником відповідача.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи наведене, додаткове рішення ухвалюється в порядку загального позовного провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Лев девелопмент кепітал» про стягнення коштів та 3% річних.

У додаткових поясненнях відповідача від 20.11.2025 зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які понесе позивач орієнтовно становить 200000 грн., а докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані впродовж п`яти днів після закінчення розгляду справи.

08.12.2025 у справі ухвалене рішення, згідно з яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, стягнуто з ТОВ «Лев девелопмент кепітал» на користь ОСОБА_1 суму основного боргу за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/19-195 від 07.02.2022 у розмірі 1673987,20 грн. та 3% річних за період з 16.10.2024 по 06.06.2025 у розмірі 32166,64 грн., відмовлено у задоволенні решти позовних вимог та стягнуто з ТОВ «Лев девелопмент кепітал» на користь держави судовий збір у розмірі 8220,41 грн.

Під час ухвалення рішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

15.12.2025 до суду надійшла заява адвоката Жука Р.С. про ухвалення додаткового рішення.

05.02.2024 між ТОВ «Лев девелопмент кепітал» та адвокатом Жуком Р.С. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №05/02/2024, відповідно до умов якого обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару, загальна вартість гонорару в межах доручення, передбаченого договором та порядок розрахунку та оплати гонорару визначається у Додатковій угоді до даного договору, та містить у собі конфіденційну інформацію, яка не підлягає розголошенню стороннім особам.

Відповідно до п. 4.2., 4.4. договору від 05.02.2024 витрати у зв`язку з наданням послуг, зокрема, транспортні витрати (проїзд до місця проведення судового засідання залізничним, автомобільним транспортному (приватний автотранспорт, таксі, автобус тощо) за межами м. Львів, виготовлення копій документів, витрати на кореспонденцію тощо, у вартість правової допомоги не входять та оплачуються клієнтом адвокату додатково.

За результатами надання правової допомоги складається акт наданої правової допомоги, що підписується сторонами.

03.01.2025 ТОВ «Лев девелопмент кепітал» видало довіреність на адвокату Жуку Р.С., якою уповноважено останнього представляти інтереси довірителя в усіх без винятку судах.

03.11.2025 між ТОВ «Лев девелопмент кепітал» та адвокатом Жуком Р.С. укладено додаткову угоду до договору про надання правової (правничої) допомоги № 05/02/2024 від 05.02.2024, відповідно до якої сторони визначили, що вартість ознайомлення адвоката з матеріалами справи та підготовка відзиву, клопотань, пояснень, заперечень, участь в судових засіданнях в суді першої інстанції становить 50000 грн.

Вартість супроводу справи в суді апеляційної інстанції становить 30000 грн.

Вартість супроводу справи в суді касаційної інстанції становить 30000 грн.

Винагорода адвоката за досягнення позитивного результату у даній справі (гонорар успіху) становить 10% від суми на яку будуть зменшені позовні вимоги позивача (від заявлених позовних вимог при звернення до суду) до відповідача в процесу розгляду справи (в тому числі шляхом зменшення позовних вимог позивачем, відмові від позову, підписанням мирової угоди, або часткового задоволення позову судовим рішенням або відмову у задоволенні позовних вимог).

09.12.2025 між ТОВ «Лев девелопмент кепітал» та адвокатом Жуком Р.С. підписано акт виконаних робіт (надання правової допомоги), відповідно до якого клієнт підтверджує, що адвокат Жук Р.С. належним чином надав правову допомогу щодо захисту прав та інтересів клієнта у цивільній справі №752/14250/25 за позовом ОСОБА_1 про стягнення коштів (ціна позову 2513859,76 грн.).

Відповідно до п. 2 акту від 09.12.2025 сторонами погоджено, що у межах надання правової допомоги в суді першої інстанції у цивільній справі № 752/14250/25 за позовом ОСОБА_1 про стягнення коштів адвокатом надано наступну правову допомогу:

- ознайомлення з наданими клієнтом документами;

- подання до Голосіївського районного суду м. Києва заяви про вступ у справу та доступ до матеріалів справ в системі ЄСІТС;

- ознайомлення з позовною заявою ОСОБА_1 та долученими доказами;

- ознайомлення з судовою практикою у схожих справах;

- підготовка письмових пояснень у справі №752/14250/25 та подання їх до суду через системі ЄСІТС;

- скерування на адресу суду заяви про участь в судовому засідання в режимі відеоконференції;

- ознайомлення з запереченнями проти письмових пояснень від 27.11.2025 поданих представником позивача;

- 28.11.2025 представництво інтересів клієнта в судовому засідання в Голосіївському районному суді м. Києва; *Витрати на відрядження адвоката з м. Львів до м. Києва для особистої участі в судовому засіданні включені до загальної вартості тому окремому відшкодуванню не підлягають;

- підготовка заяви про розподіл судових витрат.

Загальна вартість представництва інтересів відповідача в суді першої інстанції становить 50000 грн.

Відповідно до п. 3 акту від 09.12.2025 сторонами погоджено, що винагорода адвоката за досягнення позитивного результату у даній справі (гонорар успіху) становить 10% від суми на яку судом відмовлено у задоволенні позовних вимог становить 80770 грн. (2513859,76 грн. (ціна позову) - 1706153,84 грн. (стягнуто рішення суду) = 807705,92 грн.

09.12.2025 ТОВ «Лев девелопмент кепітал» сплатило на банківський рахунок ФОП Жука Р.С. 50000 грн., призначення платежу оплата юридичних послуг, представництва інтересів відповідача згідно умов ДУ від 03.11.2025 до договору №05/02/2024 від 05.02.2024 без ПДВ.

Матеріали цивільної справи також містять два посадкових документа на ім`я Ростислава Жука від 24.11.2025 (сполучення Львів - Київ), вартістю 680,95 грн., та від 28.11.2025 (сполучення Київ - Львів), вартістю 535,03 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 2 ст.141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Частиною 8 ст. 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Велика Палата Верховного Суду недноразово звертала увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії»(Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

Вивчивши докази, надані представником відповідача на підтвердження понесених судових витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви адвоката Жука Р.С. про ухвалення додаткового рішення.

Суд дійшов такого висновку виходячи з того, що 09.12.2025 між ТОВ «Лев девелопмент кепітал» та адвокатом Жуком Р.С. підписано акт виконаних робіт (надання правової допомоги», відповідно до умов якого сторонами погоджено, що у межах надання правової допомоги в суді першої інстанції у цивільній справі № 752/14250/25 адвокатом надано наступну правову допомогу:

- ознайомлення з наданими клієнтом документами;

- подання до Голосіївського районного суду м. Києва заяви про вступ у справу та доступ до матеріалів справ в системі ЄСІТС;

- ознайомлення з позовною заявою ОСОБА_1 та долученими доказами;

- ознайомлення з судовою практикою у схожих справах;

- підготовка письмових пояснень у справі № 752/14250/25 та подання їх до суду через системі ЄСІТС;

- скерування на адресу суду заяви про участь в судовому засідання в режимі відеоконференції;

- ознайомлення з запереченнями проти письмових пояснень від 27.11.2025 поданих представником позивача;

- 28.11.2025 представництво інтересів клієнта в судовому засідання в Голосіївському районному суді м. Києва; *Витрати на відрядження адвоката з м. Львів до м. Києва для особистої участі в судовому засіданні включені до загальної вартості тому окремому відшкодуванню не підлягають;

- підготовка заяви про розподіл судових витрат.

Загальна вартість представництва інтересів відповідача в суді першої інстанції становить 50000 грн.

Відповідно до п. 3 акту від 09.12.2025 сторонами погоджено, що винагорода адвоката за досягнення позитивного результату у даній справі (гонорар успіху) становить 10% від суми на яку судом відмовлено у задоволенні позовних вимог становить 80770 грн. (2513859,76 грн. (ціна позову) - 1706153,84 грн. (стягнуто рішення суду) = 807705,92 грн.

Разом з тим, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

В даному випадку, суд вважає, що витрати щодо гонорару успіху у розмірі 80770 грн. не відповідають критерію розумності, а також такі витрати не мають характеру необхідних в даній справі. Крім того, суд враховує, що погоджений додатковий "гонорар успіху" є домовленістю клієнта і адвоката, а тому безумовно не підтверджує обсяг наданих послуг і виконаних робіт, як і не може свідчити про критерій реальності адвокатських витрат, щодо встановлення їхньої дійсності та необхідності саме в розмірі гонорару успіху зазначеного заявником.

Тобто, витрати щодо гонорару успіху у розмірі 80770 грн. не підлягають відшкодуванню.

Також суд критично оцінює вартість послуг, яка становить 50000 грн., оскільки витрати на оплату послуги у вигляді підготовка заяви про розподіл судових витрат, не підлягають стягненню з позивача, оскільки вказані послуги в розумінні статті 137 ЦПК України не відноситься до витрат на професійну правничу допомогу, а є обов`язком учасника справи, який для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат подає до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат. Заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (такий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 лютого 2024 у справі № 910/9714/22).

Зазначені витрати на правничу допомогу, які включають послуги: подання до Голосіївського районного суду м. Києва заяви про вступ у справу та доступ до матеріалів справ в системі ЄСІТС та скерування на адресу суду заяви про участь в судовому засідання в режимі відеоконференції не є видами адвокатської діяльності, оскільки зводяться не до підготовки таких заяв, а саме до подання відповідних заяв до суду, а тому також не підлягають відшкодуванню.

Також суд зазначає, що витрати на правничу допомогу щодо ознайомлення з наданими клієнтом документами; ознайомлення з позовною заявою ОСОБА_1 та долученими доказами; ознайомлення з судовою практикою зводяться до єдиної дії - підготовка та подання процесуальних документів, зокрема, письмових пояснень і за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги, як окремі послуги.

Зазначене свідчить про те, що не всі надані адвокатом послуги були необхідними, а розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із розміром часу, витраченими адвокатами на виконання робіт, а тому, з урахуванням вищезазначеного, беручи до уваги викладене та зважаючи на наведені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, заперечення сторони позивача про задоволення заяви у повному обсязі, а також те, що позовні вимоги задоволені частково, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача на відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 6426 грн. (20000 грн. * 32,13 / 100 = 6426 грн.)

Щодо доводів представника позивача адвоката Тиховліса В.Р. про те, що заява про ухвалення додаткового рішення була подана представником відповідача з пропущенням строку, що оплата послуг за надання правничої допомоги здійснювалася на банківські резквізити ФОП, а не адвоката, що відповідачем не було подано в порядок та строки, передбачені статтями 134, 174, 178 ЦПК України, попереднього розрахунку судових витрат разом з відзивом по справі, суд зазначає наступне.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (стаття 246 ЦПК України).

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Судове рішення було ухвалене 08.12.2025, а з заявою про ухвалення додаткового рішення адвокат Жук Р.С. звернувся в підсистемі «Електронний суд» 15.12.2025. Оскільки останній день п`ятиденного строку припадав на вихідний день, то останнім днем строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення є 15.12.2025.

Зазначене спростовує доводи представника позивача, що зазначена заява підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з пропуском строку на її подання.

Верховний Суд у постанові від 29 травня 2024 року у справі №676/2951/21 зазначив, що вирішуючи питання про судові витрати та своєчасне подання доказів понесення додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, керуючись положеннями статей 124, 129 ГПК України (аналогічні положення закріплені й у статтях 134, 141 ЦПК України), кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 921/221/21, пункт 20 постанови від 31 травня 2022 у справі № 917/304/21);

- правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку, коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 620/2936/20).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, однак, у додаткових поясненнях відповідача від 20.11.2025 зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які понесе позивач орієнтовно становить 200000 грн., а докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані впродовж п`яти днів після закінчення розгляду справи.

Таким чином, в цій частині доводи представника позивача є необґрунтованими.

У постанові Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 910/11002/21 зазначено, що в силу приписів чинного законодавства, право учасника судового процесу на отримання правничої допомоги не ставиться у залежність від наявності або відсутності у такого учасника юридичної освіти, або від роду його професійної діяльності.

Верховний Суд у постанові від 31 травня 2023 року у справі №757/13974/21-ц вказав, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.

Як встановлено судом, Жук Р.С. є адвокатом, між ним та відповідачем був укладений договір про надання правничої допомоги, також він представляв інтереси відповідача в межах цієї цивільної справи, а тому доводи представника позивача, що відповідачем було сплачено вартість, наданих адвокатом Жуком Р.С. послуг, на банківські реквізити ФОП не мають значення для розгляду заяви про розподіл судових витрат.

Таким чином, заява підлягає частковому задоволенню, а з позивач має відшкодувати відповідачу судові витрати у розмірі 6426 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137-138, 141, 142, 270, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Жука Ростислава Стефановича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев девелопмент кепітал» судові витрати в розмірі 6426 (шість тисяч чотириста двадцять шість) грн. 00 коп.

Відмовити в задоволенні решти вимог заяви.

Додаткове рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лев девелопмент кепітал», місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, оф.4, код ЄДРПОУ 43473383.

Додаткове рішення складене 15.01.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова