Рішення від 06 січня 2026 р. у справі №544/2396/25 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 06 січня 2026 р.

Справа: №544/2396/25

Суддя: Сайко О. О.

Справа № 544/2396/25

пров. № 2/544/160/2026

Номер рядка звіту 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої - судді Сайко О.О.,

за участю секретаря Костенко Т. В.,

у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин, розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі – ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до Пирятинського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 13 247,52 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.01.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі – ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №373084581 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV4W4F7. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Відповідно до умов Договору Кредитодавець виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 7 800,00 грн. 31.12.2022 на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору.

Отже, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (далі - ТОВ «Таліон плюс») було укладено Договір факторингу №28/1118-01.

У подальшому до зазначеного Договору факторингу між вказаними сторонами було укладено Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №175 від 05.05.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному в Реєстрі прав вимоги.

27.05.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладено Договір факторингу №27/0524-01, відповідно якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача у розмірі, зазначеному в Реєстрі прав вимоги №1 від 27.05.2024 до Договору факторингу.

08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу №08/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 08.07.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13 247,52 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

З огляду на зазначене позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №373084581 від 31.01.2022 у розмірі 13 247,52 грн., з яких: 7800,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 5 447,52 грн. – заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також просить стягнути суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви зазначив, що у разі неявки представника позивача у судове засідання, просить провести розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом опублікування на офіційному вебсайті судової влади України тексту оголошення про виклик відповідача. Причину своєї неявки суду не повідомив, як і не надіслав заяв чи клопотань про розгляд справи у його відсутність або перенесення розгляду справи.

За таких обставин суд уважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі доказів, які додані до справи, та постановити заочне рішення.

07.01.2026 згідно ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 31.01.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір №373084581 у формі електронного документу. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «MNV4W4F7» та підписав Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №373084581 від 31.01.2022 за допомогою одноразового ідентифікатора «MNV4W4F7», який є додатком до вищевказаного договору (а.с.32 зворотній бік -35, 31-32). За умовами п.1.1. Договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 9 700 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. П.1.2. передбачено, що сума Кредитного ліміту, що зазначена в п. 1.1. Договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Згідно п. 1.3. Договору Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 7 800 грн. 00 коп. одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 10.02.2022. П.1.4 Договору передбачено, що позичальник в будь-який час протягом Дисконтного періоду дії Договору може збільшити суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. Відповідно до п. 1.7. Кредитна лінія надається строком на 10 днів від дати отримання Кредиту Позичальником (Дисконтний період), а саме до 10.02.2022. Згідно п. 1.9 Договору, за користування Кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти, які нараховуються в наступному порядку: п.п. 1.9.1 виключно на період строку (Дисконтного періоду) – нарахування процентів здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 748,25 процентів річних, що становить 2,05 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним. У відповідності до п. 1.12.2 Договору, з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язується щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожен день користування ним. П.п. 1.14.1. Договору передбачено, що орієнтовна загальна вартість Кредиту для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п.1.3. Договору, за умови застосування до відносин між Сторонами правил нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою, складає 9 399 грн. 00 коп. та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 1 599 грн. 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 7 800 грн. 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 90270,61 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 120,50% від суми першого Траншу (а.с.32 зворотній бік - 35).

Згідно платіжного доручення №ff3fac07-679741ba-b160-3cf71c58c6d1 від 31.01.2022, платник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів в сумі 7 800,00 грн. згідно Договору №373084581 від 31.01.2022 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 (а.с.10).

Крім того, на виконання ухвали Пирятинського районного суду від 08.10.2025 на адресу суду від АТ «Ідея Банк» надійшов інформаційний лист з підтвердженням відкриття карткового рахунку № НОМЕР_3 та інших рахунків у вказаному банку на ім`я відповідача та зарахування грошових коштів 31.01.2022 в сумі 7 800,00 грн., що підтверджено меморіальним ордером зарахування коштів (а.с. 107-108).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, а в подальшому 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022 та 31.12.2023 між вказаними сторонами було укладено Додаткові угоди №19, 26, 27, 31 та 32 до даного договору, відповідно до яких згідно Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2024 до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 373084581 від 31.01.2022 в розмірі 13 009,62 грн., з яких 7800,00 грн. – сума заборгованості за тілом кредиту, 5 209,62 грн. – сума заборгованості за відсотками, 296,40 грн. – сума фінансування (а.с. 68-80, 66-67).

У п.п.1.3, 1.4 Договору факторингу визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому; «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим Договором зобов`язальної сили.

Пунктом 1.2 визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме в Реєстрах прав вимог.

Відповідно до умов підпунктів 3.1.1,3.1.2 пункту 3.1 Договору факторингу, фінансування – належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання Додаткової угоди. Фінансування – належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладення додаткової угоди.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2).

27.05.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №27/0524-01, відповідно до якого та Реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №373084581 від 31.01.2022 в розмірі 13 247,52 грн., з яких 7 800,00 грн. – сума заборгованості за тілом кредиту, 5 447,52 грн. – сума заборгованості за відсотками (а.с. 60-63, 58-59).

Згідно п.4.1 вказаного договору право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог (а.с. 60 зворотний бік).

08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №08/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 52-55).

Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЙС», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в нього заборгованості в розмірі 13 247,52 грн., що узгоджується з положеннями ст. 514 ЦК України.

Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №373084581 від 31.01.2022 в розмірі 13 247,52 грн., з яких 7 800,00 грн. – сума заборгованості за тілом кредиту, 5 447,52 грн. – сума заборгованості за відсотками (а.с. 50-51).

Статтею 11 ЦК України визначено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

За приписами частин 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (надалі Закону) пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Як вбачається зі змісту кредитного договору, такий укладено у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», шляхом його підписання електронним підписом позичальника, з використанням позичальником одноразового ідентифікатора (одноразовим паролем).

Наведене свідчить, що при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст. 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зі змісту кредитного договору слідує, що позичальника повідомлено про те, що у разі надання позичальнику кредиту, останній за договором зобов`язаний буде сплачувати проценти, розмір та порядок нарахування яких було визначено в договорі та паспорті споживчого кредиту, з яким він ознайомився та без будь-яких заперечень підписав. Крім того, позичальника повідомлено про орієнтовну загальну вартість кредиту за весь строк користування кредитними коштами.

Суд зауважує, що Паспорт споживчого кредиту надається позичальнику до укладення кредитного договору, метою якого є повідомлення позичальника про умови надання кредиту у відповідній установі, у разі непогодження позичальника із викладеними у ньому умовами, останній має право відмовитися від отримання відповідної фінансової послуги.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином ознайомлений та погодився із умовами надання кредиту, на підставі чого між сторонами укладено відповідний Договір, в якому відображені умови надання кредиту, визначені у Паспорті споживчого кредиту, з якими відповідач погодився, про що свідчить електронний підпис останнього.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Як вбачається з досліджених судом доказів, умови договору позичальником належним чином не виконані, в передбачені договором строки кредит не погашений.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач умови договору виконував не належним чином, у зв`язку із чим утворилась прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 13 247,52 грн. Суд вважає, що відсотки за вказаним кредитним договором нараховувалися відповідно до умов договору. Будь-яких доказів на спростування зазначеного розміру заборгованості зі сторони відповідача до суду не надходило, як і відсутні докази належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за умовами укладеного між сторонами договору.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів, що відповідачу були надані кредитні кошти, якими він користувався, однак, допустив неналежне виконання своїх обов`язків, порушив умови договору щодо повернення кредитодавцеві суми позики та відсотків за користування нею, а тому вимоги позову в частині стягнення заборгованості за кредитом підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в сумі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №24481 від 29.08.2025 (а.с. 9), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст.141 ЦПК України.

У позовній заяві позивач прохає стягнути із відповідача понесені ним судові витрати в частині отриманої та сплаченої ним професійної правничої допомоги в сумі 7 000,00 грн.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та т..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем професійної правничої допомоги Адвокатського бюро «Тараненко та партнери» згідно з договором про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025, протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025, додаткової угоди №25770720891 до Договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025, Акту прийому-передачі наданих послуг від 09.07.2025 (а.с. 40-41, 39, 41 зворотній бік).

Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09 липня 2025 року позивачу адвокатським бюро «Тараненко та партнери» було здійснено надання послуг професійної правничої допомоги щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «ЕЙС» на загальну суму 7 000 грн. (всього 6 год.) (а.с. 41а).

Судом встановлено, що сума в розмірі 7 000 гривень за надані послуги правничої допомоги є неспіврозмірною виконаній адвокатським бюро роботі, яка складає 6 годин. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, позовна заява є типовою для таких правовідносин, у спорах такого характеру судова практика є сталою, застосування великої кількості законодавчих актів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав.

З огляду на викладене, суд враховуючи принципи розмірності та реальності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу – в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 60, 61, 512, 526, 527, 610, 611, 628, 638, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, ст.ст. 10-13, 81, 82,133, 141, 142, 211, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 280-289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (02090, м. Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором №373084581 від 31.01.2022 у розмірі 13 247 (тринадцять тисяч двісті сорок сім) грн. 52 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (02090, м. Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ: 42986956) у повернення сплаченого судового збору 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 14.01.2026.

Суддя О.О.Сайко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua