Вирок від 14 січня 2026 р. у справі №538/2089/25 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/2089/25

Провадження № 1-кп/538/52/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175600000142 від 20.10.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки села Вирішальне Лохвицького району Полтавської області області, громадянки України, не заміжньої, не маючої на утриманні неповнолітніх (малолітніх дітей), не працюючої, із середньою-спеціальною освітою, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в :

19.10.2025 приблизно о 16:30 ОСОБА_4 , знаходячись в селі Вирішальне на території станції «Сенча» Південної залізниці по вулиці Польова, 3-А, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, зустрілась із ОСОБА_5 із якою має довготривалі неприязні відносини в результаті чого у них виникла сварка, яка в послідуючому переросла у бійку. Під час бійки, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, опинившись позаду потерпілої ОСОБА_5 , схопила її руками за обличчя та нігтями пальців подряпала його. Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_4 , згідно висновку експерта № 177 від 22.10.2025, спричинила потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: садна спинки носа з переходом на його праву бокову поверхню, садно нижнього повіка лівого ока, садна нижнього повіка правого ока на 0,4 см. вниз від вищеописаного, садна нижнього повіка правого ока в проекції зовнішнього кута ока, садно правої щоки з переходом на нижнє повіко ока. садна правої щоки на 2 см вправо від крила носа, садна правої щоки на 1 см вправо від кута рота в кількості 2-х, садна нижнього повіка лівого ока, садна лівої щоки в кількості 7-ми, які в своїй сукупності так і кожне окремо, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження ОСОБА_5 , ОСОБА_4 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчинені інкримінованого кримінального проступку визнала повністю, суду пояснив, що 19.10.2025 близько 16 год вона прийшла на запрошення своєї знайомої ОСОБА_6 випити пива на вокзалі на ст. Сенча, та як пізніше виявилося, запросила також і ОСОБА_7 , коли остання прийшла, між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_8 їй дала ляпаса по обличчю, а вона - схопила ОСОБА_9 за обличчя і подряпала.

Потерпіла в судовому засіданні суду пояснила, що дійсно 19.10.2025 близько 16 год на вокзалі ст. ОСОБА_10 між нею та обвинуваченою відбулася сварки, під час якої вона дала ОСОБА_11 ляпаса по обличчю, а та вчепилася в її обличчя руками, і коли намагалася вирватися, та подряпала її. Відповідаючи на запитання зазначили, що між ними неприязні відносини давно, а ОСОБА_6 напевно хотіла їх помирити, запросивши обох до вокзалу.

Обвинувачена не заперечує правильність кваліфікації дій органами досудового розслідування.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті в межах висунутого звинувачення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин в межах висунутого звинувачення із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченої, потерпілої, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Допитавши у судовому засіданні обвинувачену, потерпілу суд вважає, що вина обвинуваченої у скоєнні інкримінованого кримінального проступку, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Таким чином, аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що обвинувачена вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".

Так, суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком та наступні дані про особу обвинувачену.

Так, ОСОБА_4 раніше не судима, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

В судовому засіданні обвинувачена визнала вину у вчиненні кримінального проступку.

На підставі ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття.

Обставинами, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи щире каяття, те, що за місцем проживання обвинувачена характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судима, непрацює, але має намір найближчим часом працевлаштуватися, тобто враховуючи наведені вище дані про особу обвинуваченої та враховуючи наявність пом`якшуючої покарання обставини, незважаючи на обставину, що обтяжує покарання, та принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень призначити їй покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.

Саме таке покарання буде співмірним діянню і характеристиці особи.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 394 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме в сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн.

На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Лохвицького

районного суду ОСОБА_12