Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №460/1563/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/1563/24 пров. № А/857/32458/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Ніколіна В.В.,

суддів – Гінди О.М., Матковської З.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року (суддя – Гудима Н.С., м. Рівне) у справі № 460/1563/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року, ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – відповідач 1, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач 2), в якому просив: визнати протиправними дії та рішення відповідача щодо відмови у переведенні з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу»; скасувати рішення відповідача 2 №172850001632 від 22.11.2023 про відмову у переведенні з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу»; зобов`язати відповідача 1 зарахувати до стажу державної служби період проходження служби в лавах Радянської Армії з 03.05.1982 по 04.11.1983 та перевести з 17.11.2023 на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII», призначивши з 17.11.2023 пенсію з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області від 17.11.2023 №06-01-28/55.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 22 листопада 2022 року №172850001632 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 час проходження строкової військової строкової служби у Збройних Силах колишнього СРСР в період з 03.05.1982 по 04.11.1983. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перевести ОСОБА_1 з 17.11.2023 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі його заяви від 17.11.2023, з урахуванням доданих до неї довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області від 17.11.2023 №06-01-28/55. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що служба в армії не належить до посад відповідних категорій посад державної служби передбаченої статтею 25 Закону №3723-ХІІ. Зазначає, що спору щодо виплати пенсії на підставі розрахунку вказаного в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області від 17.11.2023 №06-01-28/55 не має.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 з 17.11.2018 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

17.11.2023 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

До заяви додано довідки від 17.11.2023 №06-01-23/55 та №06-01-23/56 про складові заробітної плати державного службовця видані Головним управлінням Держпродспоживслужби в Рівненській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у порядку екстериторіальності від 22 листопада 2022 року №172850001632 ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» через відсутність необхідного стажу станом на 01.05.2016. Зазначено, що на час звернення із заявою про переведення на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 станом на 1 травня 2016 року має 8 років 8 місяців 8 днів стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Листом від 19.12.2023 за №1700-0212-8/106936 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило позивача про прийняте рішення.

19.12.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою, в якій просив переглянути рішення №172850001632 та перевести його з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням служби в збройних силах тривалістю 1 рік 6 місяців і 2 дні.

Листом від 24.01.2024 №1205-39109/П-02/8-1700/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомлено позивача про те, що підстави для зарахування до стажу державної служби періоду проходження військової служби відсутні, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову у переведенні на пенсію за віком на умовах Закону України «Про державну службу» є правомірним та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що з 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон №3723-XII).

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія за віком у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-XII вік і страховий стаж.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За змістом ч. 1 ст. 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Таким чином суд першої інстанції вірно зазначив, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст.37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, у постановах від 13.02.2019 у справі №822/524/18, від 02.04.2020 у справі №687/545/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17.

Судом першої інстанції вірно враховано, що пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом №889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.051994 №283 (далі - Порядок № 283), та додатку до нього (були чинними до 01.05.2016).

Пунктом 5 Порядку №283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Пунктом 1 Порядку №283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Відповідно до п.4 Порядку №283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зарахування до стажу державної служби позивача період проходження ним військової служби з 03.05.1982 по 04.11.1983 рік.

Так, згідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку до стажу державної служби включається, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу «військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Судом встановлено, що згідно з даними трудової книжки НОМЕР_1 та військовим квитком НОМЕР_2 позивач з 03.05.1982 по 04.11.1983 проходив строкову військову службу у Збройних Силах колишнього СРСР.

Враховуючи вищенаведені обставини справи та норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування часу проходження строкової військової служби з 03.05.1982 по 04.11.1983 (1 рік 6 місяців 2 дні) до стажу державної служби позивача, що протиправно не зробив пенсійний орган.

Таким чином, стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців з урахуванням періоду проходження строкової військової служби (1 рік 6 місяців 2 дні), в цілому становить більше 10 років, що згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII є достатнім для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.

Оскільки згідно пункту 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, а тому пенсія позивачу має бути призначена саме з 17.11.2023, тобто з дати звернення.

Щодо доводів апелянта (відповідача 2) про передчасність вимоги позивача щодо здійснення нарахування і виплати пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області від 17.11.2023 №06-01-28/55, то колегія суддів звертає увагу на наступне.

Пунктом 2 Порядку №622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно абзацу 6 пункту 4 Порядку №622 за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Постановою Правління Пенсійного фонду України «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» від 17.01.2017 №1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/300048 (далі Постанова №1-3), затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», від 16.12.1993 №3723-ХІІ, а саме: 1. форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); 2. форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); 3. форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Судом вірно враховано, що такі довідки відповідають формам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затвердженим Постановою №1-3 та відображають складові заробітної плати.

На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, вищевказані довідки повинні братися відповідачем до уваги при призначенні та розрахунку розміру пенсії позивача відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII.

Відповідно до п. 4.1 розділу IV Порядку №22-1 заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Згідно п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що наслідком скасування, прийнятого ГУ ПФ України в Черкаській області за результатами розгляду заяви позивача про перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця рішення є виникнення саме у цього територіального органу Пенсійного фонду України обов`язку перевести позивача на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині незадоволених (відмовлених) позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі № 460/1563/24– без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін

судді О. М. Гінда

З. М. Матковська