Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №380/16913/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/16913/24 пров. № А/857/1341/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіХобор Р. Б.,

суддів:Бруновської Н. В.,

Шавеля Р. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року, що ухвалила суддя Кондрвтюк Ю.С., у місті Львові, у справі № 380/16913/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрі" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтегрі" звернулося в суд із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100462/2 від 28.07.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ТзОВ “Інтергі” подало на розгляд відповідачу таблицю даних платника податку на додану вартість, яка містила необхідну інформацію, пояснення та відповідні докази і відповідач зареєстрував таблицю 27.06.2024 за № 9176262263.

Позивач вказує на те, що 02.07.2024 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС України у Львівській області прийняла рішення № 11344280/38243903 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 27 червня 2024 року за № 9176262263, відповідно до п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Приймаючи таке рішення, відповідач виходив з того, що: “враховуючи об`єми задекларованих операцій, вбачається недостатня кількість ресурсів та/або відповідно до поданої до контролюючого органу звітності за формою 4ДФ працівникам нараховується заробітня плата на рівні мінімальної або нижче мінімальної встановленої законодавством”.

Вказує, що позивач подав на розгляд відповідачу таблицю даних платника податку на додану вартість, додав до неї пояснення про власну господарську діяльність, а також відповідні докази, які підтверджують її реалізацію.

Натомість, відповідач відмовив у врахуванні відповідної таблиці даних з підстав, що не передбачені чинним законодавством України.

Таким чином позивач стверджує, що відповідне рішення відповідача є протиправним, прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства України та має бути скасоване.

Додатково зазначає, що ТзОВ “Інтергі” є зареєстрованою юридичною особою відповідно до українського законодавства, а основним видом економічної діяльності позивача є комп`ютерне програмування (КВЕД 62.01). Позивач має відповідні ресурси для здійснення господарської діяльності та штат працівників, має необхідні основні засоби для виконання службових обов`язків покладених на працівників, що підтверджується відповідними бухгалтерськими відомостями. Крім того, для цілей господарської діяльності, позивач орендує офісне приміщення за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Федьковича, буд. 58, загальною площею 26,8 кв.м. відповідно до договору суборенди нерухомого майна № 3-2016 від 1.05.2016 з ТОВ “Нео-ІТ”.

Позивач стверджує, що у наданих відповідачу поясненнях зазначено про те, що на постійній основі позивач надає послуги обслуговування комп`ютерів та інтернет-мереж ПП “Центробуд” - на підставі договору на здійснення обслуговування № б/н від 02.10.2012, ТзОВ “Регно Італія УА” - на підставі договору про надання послуг № 1 від 01.05.2019, ТзОВ“Нео-ІТ” - на підставі ноговору про надання послуг № 01-12 від 01.12 2021.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 11344280/38243903 від 02.07.2024 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, винесене Головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість, зареєстровану у контролюючому органі за № 9176262263 від 27.06.2024, датою її подання.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтегрі” за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, на виконання п. 14 Порядку № 1165, надав пояснення про вид господарської діяльності позивача, надані контрагентам послуги та витрати на придбання основних засобів, первинні документи, що такі обставини підтверджують, вказав про наявність у працівників профільної професійної освіти, відомості про працівників згідно зі штатним розписом з розміром заробітної плати, та надав підтверджуючі такі пояснення документи.

Проте, рішення відповідача від 02.07.2024 № 11344280/38243903 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість не містить обґрунтування того, з яких підстав такі пояснення позивача та подані ним документи не взяті відповідачем до уваги.

За таких обставин суд першої інстанції вважав, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість є необґрунтованим, невмотивованим, та не містить переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, оскільки таке не містить чіткої та обґрунтованої підстави неврахування таблиці даних платника податку, відповідно до вимог п. 17 Порядку № 1165.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити.

Таку позицію обґрунтовує тим, що в оскарженому рішенні відповідач вказав підставу прийняття спірного рішення, а саме: недостатня кількість трудових ресурсів та/або нарахування працівникам заробітної плати на рівні мінімальної або нижче мінімальної, відповідно до поданої звітності, за формою 4ДФ, враховуючи об`єми задекларованих операцій. Крім того, відповідач вважає позовну вимогу в частині зобов`язання врахувати таблицю даних платника ПДВ передчасною, оскільки, така таблиця враховується контролюючим органом після набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про неврахування

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 27.06.2024 позивач подав на розгляд відповідачу таблицю даних платника податку на додану вартість за № 9176262263.

До таблиці даних платника податку на додану вартість № 9176262263 від 27.06.2024 позивач додав пояснення, в яких розкрив вид господарської діяльності позивача, описав надані контрагентам послуги та витрати на придбання основних засобів, а також зазначив про наявність працівників профільної професійної освіти, з посиланням на підтверджуючі документи.

Так, відповідно до штатного розкладу позивача, станом на 18.04.2024 та на 01.06.2024, у штаті позивача передбачено 5 працівників, з яких ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 володіють профільною освітою, що підтверджується копіями дипломів про освіту.

Відповідно до договору суборенди нерухомого майна № 3-2016 від 01.05.2016 з ТОВ “Нео-ІТ”, позивач орендує нежитлове приміщення, про що у квітні та травні 2024 року складені: акт надання послуг № 3004в4090 від 30.04.2024, акт надання послуг № 3004в4091 від 30.04.2024, акт надання послуг № 3105в4071 від 31.05.2024; акт надання послуг № 3105в4072 від 31.05.2024 та, згідно з платіжними інструкціями № 2337 від 17.05.2024, № 2360 від 26.06.2024 здійснена оплата.

Поряд з цим встановлено, що позивач надав послуги обслуговування комп`ютерів та інтернет-мереж своїм контрагентам, а саме ПП “Центробуд” - на підставі договору на здійснення обслуговування № б/н від 02.10.2012, ТзОВ “Регно Італія УА” - на підставі договору про надання послуг № 1 від 01.05.2019, ТзОВ “Нео-ІТ” - підставі договору про надання послуг № 01-12 від 01.12.2021.

Зокрема, на виконання договору на здійснення обслуговування № б/н від 02.10.2012 з ПП “Центробуд”, складено акт надання послуг № ІН3004в4001 від 30.04.2024 та проведено оплату відповідно до платіжної інструкції № 310 від 23.05.2024.

Крім того, між позивачем та ТзОВ “Регно Італія УА” укладено договір про надання послуг № 1 від 1.05.2019 з ТзОВ “Регно Італія УА”, предметом якого є надання позивачем послуг з адміністрування комп`ютерної мережі, забезпечення безперебійного функціонування комп`ютерного та мережевого обладнання замовника.

Позивач та ТзОВ “Регно Італія УА” склали наступні первинні документи: акт надання послуг № ІН3004в4003 від 30.04.2024, оплата здійсненна згідно з платіжною інструкцією № 1230842 від 08.05.2024; акт надання послуг № ІН3004в4004 від 30.04.2024, оплата здійсненна згідно з платіжною інструкцією № 1230841 від 08.05.2024; акт надання послуг № ІН3004в4005 від 30.04.2024, оплата здійсненна згідно з платіжною інструкцією № 30840 від 08.05.2024; акт надання послуг № ІН3105в4002 від 31.05.2024, оплата здійсненна згідно з платіжною інструкцією № 3808380491 від 12.06.2024; акт надання послуг № ІН3105в4003 від 31.05.2024, оплата здійсненна згідно з платіжною інструкцією № 3071231071 від 05.06.2024; акт надання послуг № ІН3105в4004 від 31.05.2024, оплата здійсненна згідно з платіжною інструкцією № 3071231070 від 05.06.2024.

Також, на виконання договору про надання послуг № 01-12 від 01.12.2021, між позивачем та ТзОВ “Нео-ІТ” складено акт надання послуг № ІН3004в4002 від 30.04.2024, оплата проведена згідно з платіжною інструкцією № 7460 від 20.05.2024; акт надання послуг № ІН3105в4005 від 31.05.2024, оплата проведена згідно з платіжною інструкцією № 7551 від 27.06.2024.

Понесені позивачем витрати на придбання основних засобів та отримання послуг від третіх осіб підтверджуються видатковою накладною № НМ2405в4001 від 24 травня 2024, актом № оу-0000266 від 31 травня 2024 року на отримання телекомунікаційних послуг та·рахунком-актом № 200153774691 від 31 травня 2024 року на отримання послуг мобільного зв`язку.

02.07.2024 відповідач прийняв рішення № 11344280/38243903 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. Відповідач підставою прийняття вказаного рішення зазначив п. “інше” та заначив причини неврахування таблиці платника податку: “враховуючи об`єми задекларованих операцій вбачається недостатня кількість ресурсів та/або відповідно до поданої до контролюючого органу звітності за формою 4ДФ працівникам нараховується заробітня плата на рівні мінімальної або нижче мінімальної встановленої законодавством”.

Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно – правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Приписами п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з нормами п. п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно з п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019, таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктом 12 вказаного Порядку установлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 зазначеного Порядку).

Згідно з пп. 14-18 цього Порядку, таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P

Відповідно до п. 25 зазначеного Порядку, Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити конкретну підставу для такого неврахування.

Апеляційний суд встановив, що підставою прийняття оскарженого рішення відповідач зазначив недостатню кількість трудових ресурсів та/або нарахування працівникам заробітної плати на рівні мінімальної або нижче мінімальної.

Одночасно апеляційний суд встановив, що у спірному в рішенні не зазначено інформації, яка б підтверджувала наведені висновки відповідача, а саме: яка саме кількість працівників є достатньою для здійснення задекларованих позивачем операцій з урахуванням їх специфіки та обсягів; які конкретні об`єми операцій здійснював позивач у спірний період та яка мінімальна кількість працівників об`єктивно необхідна для їх виконання; чи враховано можливість залучення позивачем підрядників тощо.

Також, у спірному рішенні не зазначено, якими нормативами чи методиками керувалася комісія при визначенні достатності трудових ресурсів та на підставі яких конкретних документів чи даних зроблено висновок про недостатність працівників у позивача.

Крім того, на переконання апеляційного суду, відповідач не обґрунтував причинно-наслідкового зв`язку між розміром заробітної плати працівників та ризиковістю господарських операцій, не навів жодних доказів того, що нарахування заробітної плати на рівні мінімальної є ознакою фіктивності господарської діяльності або свідчить про наміри позивача ухилитися від оподаткування.

Не обґрунтованим є і посилання апелянта на те, що Комісія регіонального рівня на постійній основі проводить аналіз всього масиву податкової інформації, зокрема даних податкової звітності, податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, інших даних, оскільки кожне рішення про неврахування таблиці даних платника податків має ґрунтуватися на конкретних фактичних обставинах, встановлених саме щодо цього платника податків, а сам факт наявності у контролюючого органу повноважень проводити такий аналіз не означає, що такий аналіз було здійснено належним чином, всебічно та об`єктивно у конкретній справі.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що рішення відповідача від 02.07.2024 № 11344280/38243903 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість є протиправним, а тому його необхідно скасувати.

Обираючи спосіб відновлення прав позивача, апеляційний суд звертає увагу на те, що механізм врахування даних таблиці даних платника ПДВ визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019.

Згідно з пунктом 22 цього Порядку, таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Таким чином, нормами чинного законодавства України, для врахування таблиці даних платника податку, визначено необхідність настання такої події, як надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

З огляду на те, що, у випадку скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, відповідач має обов`язок врахувати таблицю даних платника податку, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про необхідність зобов`язання відповідача врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість, зареєстровану у контролюючому органі за вх. № 9176262263 від 27.06.2024, датою її подання.

Вказані висновкки апеляційного суду є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін.

Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі № 380/16913/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді Н. В. Бруновська

Р. М. Шавель