Вирок від 11 січня 2026 р. у справі №366/101/25 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/101/25

Провадження № 1-кп/366/99/26

В И Р О К

Іменем України

12 січня 2026 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 за участю сторін кримінального провадження: прокурора – ОСОБА_3 , обвинуваченого – ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків кримінальне провадження № 12024111180000104 від 26.08.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубова, Поліського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, інвалід 3-ї групи з дитинства, не депутат, не одружений, утриманців не має, з повною загальною середньою освітою, не працює, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25.08.2024 року, приблизно о 16 годині, більш точний час в ході досудового слідства не встановлений, ОСОБА_5 перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , на грунті особистих неприязних стосунків, які в нього склались зі співмешканкою ОСОБА_6 , 1975 року народження, під час з`ясування стосунків, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс останній 1 (один) удар молотком, який тримав у правій руці, по лівій руці ОСОБА_6 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому лівої ліктьової кістки в середній третині; 6 (шість) ударів правою рукою, в якій тримав предмет схожий на викрутку, в область лобної ділянки зліва, правого коліна та лівого стегна ОСОБА_6 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лобної ділянки зліва, втисненого перелому передньої стінки лівої лобної пазухи, перелому кісток носа, які в сукупності відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у спричинені умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення, яке йому інкриміновано при викладених вище обставинах, обставини кримінального правопорушення не оспорював, пояснив причини та обставини скоєного. Зазначив, що належні висновки для себе зробив і більше подібного не повториться.

Зокрема, ОСОБА_5 повідомив, що на час вчинення кримінального правопорушення перебував в стані алкогольного сп`яніння та приревнував свою співмешканку до іншого, як наслідок вирішив її провчити, та наніс декілька ударів руками по голові та тулубу. Після цього, йому здалось, що цього замало, а тому він пішов до господарського приміщення, де взяв молоток і повернувся до будинку, після чого ще наніс удари, скільки і куди не пам`ятає. Після цього налив собі горілки, випив та ліг спати. Згодом до їх будинку прийшла сусідка, жінка 86 років. Сусідка часто до них приходить, бо їй немає чим зайнятись, а коли побачила потерпілу то викликала швидку. Врешті решт, як виявилось він приревнував її даремно, оскільки інформація не підтвердилась. У вчиненому розкаюється, готовий понести заслужене покарання. З потерпілою помирився, відшкодував витрати на лікування, і надалі допомагає матеріально.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до вимог ч. 3, 4 ст. 349 КПК України.

Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини які пом`якшують покарання та відсутність обставин які обтяжують покарання.

Згідно ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення – (злочин), вчинене ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 122КК України є нетяжким злочином.

Зокрема, ОСОБА_5 є інвалідом 3-ї групи з дитинства і довічно, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, не одружений, раніше не судимий, характеризується посередньо, проживає в АДРЕСА_3 без реєстрації, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, виключений з військового обліку.

В якості обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , на підставі ст. 66 КК України, суд щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України, обтяжували покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжкого злочину, конкретні обставини вчинення правопорушення, особу винуватого, наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, і вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у межах санкції частини статті у позбавлення волі та із встановленням випробування відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України, оскільки на думку суду виправлення обвинуваченого може відбуватися без ізоляції від суспільства в умовах контролю поведінки уповноваженим органом пробації.

Даний вид покарання є достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження нових кримінальних правопорушень, відповідає тяжкості кримінальних правопорушеннь та особі обвинуваченого.

Цивільний позов заявлено не було.

Речові докази вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. 12, 65, 66, ч. 1 ст. 122 КК України, ст. ст. 12, 65, 67, 70, 349, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід не обирався та підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази: молоток з дерев`яним руків`ям, предмет ззовні схожий на шило та ковдру зі слідами РБК – знищити; змив з правої та лівої руки ОСОБА_4 – зберігати при матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Згідно ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_7