Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №357/291/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/291/26

3/357/754/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2026 м. Біла Церква

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 28.09.2016 Білоцерківським РВ УДМС України в Київській області, раніше притягувався до адміністративної відповідальності,

за ст. 173, ч. 3 ст. 173-2, ч. 2 ст. 178-8, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

31.12.2025 близько 18:20 год по АДРЕСА_3 ОСОБА_1 вчиняв стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме словесно ображав, поламав мобільний телефон та душив, штовхав, чим вчинив повторно протягом року домашнє насильство психологічного, економічного та фізичного характеру.

За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126285 від 31.12.2025 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Окрім цього, 31.12.2025 близько 18:20 год по АДРЕСА_3 ОСОБА_1 не виконав вимоги термінового заборонного припису серії АА № 536160, а саме не залишив місце проживання та продовжував вчиняти домашнє насильство психологічного характеру.

За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 848785 від 31.12.2025 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Також, 31.12.2025 близько 22:45 год по АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі працівників поліції, а саме не виконував законної вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 848784 від 31.12.2025 за ст. 185 КУпАП.

Окрім цього, 31.12.2025 близько 22:45 год по АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 шарпав за формений одяг та нецензурно виражався до працівників поліції у громадському місці, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 848786 від 31.12.2025 за ст. 173 КУпАП.

Постановою суду від 15.01.2026 справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 об`єднанні в одне провадження.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень визнав у повному обсязі та щиро розкаявся.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріалів, дійшов наступного висновку.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а відповідно за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство – це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 173-8 КУпАП адміністративна відповідальність настає за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Відповідно до ст. 25 розділу V Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) - виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків, у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи.

Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони (ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-1 У).

Нецензурна лайка це сегмент лайливої лексики різних мов, що містить вульгарні, грубі (непристойні) лайливі вирази, за допомогою якої часто виражають спонтанну мовну реакцію на несподівану (зазвичай неприємну) ситуацію. Варто зазначити, що у правозастосовній практиці використовують фактичну презумпцію загальновідомості нецензурної лексики. Це пояснює відсутність законодавчого визначення цієї категорії, а також безпосередньої її фіксації в матеріалах справи, а також проведення в кожному конкретному випадку філологічної, культурологічної та інших експертиз.

Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки. Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.

Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.

Під час розгляду справи з`ясовано суть вимоги працівника поліції, з метою надання оцінки законності, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 03 березня 2014 року по справі № 5-49к13, рішення Європейського суду з прав людини по справі «Веренцов проти України» від 11.04.2013, є обов`язковим елементом для кваліфікації дій за ст. 185 КУпАП.

Окрім визнання своєї винуватості самим правопорушником, винуватість ОСОБА_1 повністю підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126285 від 31.12.2025;

довідкою визначення повторності порушення ГБ інспектора ВАП батальйону № 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області Аліни Бондаренко від 01.01.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 04.06.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1020,00 гривень та його направлено на проходження Типової програми для кривдників строком на 3 місяці;

письмовою заявою ОСОБА_2 від 31.12.2025, відповідно до якої вона просить притягнути до відповідальності її цивільного чоловіка за вчинення домашнього насильства стосовно її дітей і щоб він відшкодував їм телефони, які розламав на дві частини;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 31.12.2025, відповідно до яких 31.12.2025 по АДРЕСА_2 , там де вони проживали у її цивільного чоловіка ОСОБА_1 разом із 4-ма дітьми, сталося домашнє насильство. ОСОБА_1 випив лишнього алкоголю і почав до неї простягувати руки, душити. Вона хотіла піти з його дому з дітьми, тому що він не вміє себе поводити під дією алкоголю, він почав їх не пускати, на кухні почав її душити, тому що вона сказала, що напише своєму дядькові і він їх забере. Після цього почалася словесна суперечка, він вирвав з рук у неї телефон і розламав, діти почали кричати, щоб він не зачіпав маму. Він вийшов і сказав, щоб вони всі пішли, але потім не пускав, плював у обличчя, старшу дитину штовхав, виравав у нього телефон і розламав на дві частини. Потім вирвав у доньки телефон, також його розбив, почав розкидати портфель дочки, порозривав книжки. Всі речі, які вона зібрала дітей, теж порозкидав по всьому домові, тому що шукав її документи, щоб порозривати документи її мами, тому що він оплатив всі похоронні послуги. Після цього вони вибігли з дому без нічого, вона в кімнатних тапочках, і пішли за адресою там, де проживала покійна її мати, бо їй не було більше куди піти. Він прийшов також за цією адресою і вибивав двері, вона викликала поліцію, тому що злякалися діти.;

формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 від 31.12.2025, відповідно до якої рівень небезпеки кривдника середній;

терміновим заборонним приписом стосовно ОСОБА_1 від 31.12.2025, відповідно до якого кривднику заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено на вхід та перебування у місці проживання (перебування) постраждалої особи, строком на п`ять діб, починаючи з 20:05 год 31.12.2025 до 20:05 год 05.01.2026;

письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 31.12.2025, відповідно до яких 31.12.2025 близько 22:30 год вона стала свідком того, як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув до квартири АДРЕСА_4 та почав вибивати двері, виражався нецензурною лексикою. Під час спілкування з працівниками поліції шарпав їх за формений одяг, нецензурно виражався на їхню адресу, чинив активний фізичний спротив під час затримання.;

письмовою заявою ОСОБА_2 від 31.12.2025, відповідно до якої вона просить притягнути до відповідальності її співмешканця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 31.12.2025 близько 22:15 год прибув до неї за адресою по АДРЕСА_5 , та почав вибивати двері, погрожувати та тягати за одяг, ображав нецензурними словами. Також ОСОБА_1 порушив терміновий заборонний припис серії АА №536160, винесений цього ж дня.;

протоколом про адміністративне затримання серії АПЗ18 № 004191 від 31.12.2025;

відеозаписом із нагрудних камер поліцейських, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення.

Беручи до уваги зазначене та викладене у протоколі про адмінправопорушення обставини, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП як повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру (словесні образи), фізичного характеру (штовханина, удушення), економічного характеру (позбавлення можливості користуватися майном), внаслідок чого було завдано шкоди психічному здоров`ю потерпілого та посягання на життя постраждалої особи, за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП як невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, за ст. 173 КУпАП як вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка до громадян в громадських місцях, що порушують громадський порядок та спокій громадян та за ст. 185 КУпАП як злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи, що правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП є більш серйозним, оскільки за його вчинення встановлено більш суворий захід адміністративного стягнення, ніж правопорушення, передбачені ст. 173, ч. 2 ст. 173-8, ст. 185 КУпАП, тому до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

З урахуванням даних про особу винного ОСОБА_1 , відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих його відповідальність обставин, з метою виховання його в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 передбачене санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360,00 гривень, і яке на переконання суду буде достатнім для його виправлення та попередження скоєнню ним інших адмінправопорушень.

Згідно із ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

Так, у п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програм для кривдників.

Разом з тим, суб`єктами відповідальними за виконання програм для кривдників є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч. 1, 2 ст. 28 вищевказаного Закону).

Відповідно до ч. 6, 8, 9 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів.

Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.

Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126285 від 31.12.2025 та довідки визначення повторності порушення ГБ інспектора ВАП батальйону № 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області Аліни Бондаренко від 01.01.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 04.06.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1020,00 гривень та його направлено на проходження Типової програми для кривдників строком на 3 місяці.

Таким чином, з метою припинення вчинення кривдником домашнього насильства в подальшому, зміни його насильницької поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своїми рідними та близькими, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, - вважаю за необхідне одночасно вирішити питання про направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в порядку ст. 39-1 КУпАП.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 33-35, 39-1, 40-1, ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 1, 24, 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 3 ст. 173-2, ч. 2 ст. 178-8, ст. 185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення на підставі ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 гривень.

Направити ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 15, для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 (три) місяці.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів.

Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст. 390-1 КК України.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Тетяна КЛЕПА