Вирок від 14 січня 2026 р. у справі №282/1053/21 — Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

282/1053/21

В И Р О К

Іменем України

15 січня 2026 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в селищі Романів кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Малий Браталів Любарського району Житомирської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою спеціальною освітою, одруженої, маючої на утриманні 4 неповнолітніх дітей, працюючої в КНП «Любарська лікарня» на посаді медичного статиста, раніше не судимої,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 117 Кримінального кодексу України (далі КК України),-

В С Т А Н О В И В :

14 січня 2026, року між обвинуваченою ОСОБА_4 та керівником Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості, в якій сформульовано обвинувачення та зазначено кримінальне правопорушення у вчинені якого обвинувачується особа, зокрема зазначено, що ОСОБА_4 , в грудні 2020 року, дізнавшись про те, що завагітніла, на облік до лікаря гінеколога не стала, та виношуючи дитину свідомо прийняла вказане рішення не спостерігатись в медичному закладі за розвитком та здоров`ям майбутньої дитини..

Таким чином, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про власну вагітність, приховала її від оточуючих, являючись матір`ю трьох неповнолітніх дітей, яких народжувала в умовах стаціонару, не перебуваючи на обліку в медичному закладі та достовірно знаючи про можливі негативні наслідки та ризики за умов народження дитини без кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги, працюючи в з 2006 року по даний час в КНП «Любарська лікарня», маючи можливість звернутись за кваліфікованою, спеціалізованою медичною допомогою до медичного закладу за такою допомогою не звернулась та одна, самостійно, без кваліфікованої, спеціалізованої медичної допомоги та без будь яких умов для пологів, 09.06.2021 року, близько 7 години ранку, народила живу, доношену, зрілу, дитину жіночої статі за місцем свого проживання в господарській прибудові в АДРЕСА_1 .

Відразу після народження дитини, ОСОБА_4 , діючи умисно, не поцікавившись про стан новонародженої, не дивлячись на стать дитини, залишила її на землі на місці пологів, під фронтальною стіною житлового будинку, попередньо накривши одягом та ганчір`ям з метою не виявлення факту пологів сторонніми особами, де і новонароджена дитина за хвилини померла, чим ОСОБА_4 , своїми умисними діями, позбавила життя свою новонароджену дитину.

В подальшому, ОСОБА_4 , усвідомлюючи та розуміючи важкий післяпологовий стан, залишивши новонароджену дитину в господарській прибудові, зайшла до житлового будинку, намагаючись відійти самостійно від пологів, попивши чай помітила, що в неї відкрилась кровотеча. З метою припинення кровотечі та врятування власного життя ОСОБА_4 , зателефонувала за медичною допомогою до місцевої фельдшерки ОСОБА_6 , приховуючи факт пологів. В подальшому місцева фельдшер ОСОБА_6 виявивши критичний стан ОСОБА_4 , зателефонувала до КНП «ЦЕМДМК».

09.06.2021 близько 9 години 54 хвилин, приїхавши до домогосподарства ОСОБА_4 , працівники КНП «ЦЕМДМК», через критичний стан пацієнтки намагаючись врятувати ОСОБА_4 , надавали медичну допомогу на місці, ставивши їй систему внутрішньовенного введення медикаментів через велику втрату крові, однак перебуваючи за місцем проживання остання будучи у свідомому стані приховувала факт пологів, а також те, що за фронтальною стіною кімнати №4 де їй надавалась допомога, в господарській прибудові знаходиться її новонароджена донька прикидана одягом.

В подальшому, працівниками КНП «ЦЕМДМК» ОСОБА_4 , було доставлено до КНП «Любарська лікарня», де черговим гінекологом ОСОБА_7 , було виявлено в тілі породіллі плаценту, однак ОСОБА_4 , продовжувала приховувати факт пологів а також те, що за її місцем проживання в прибудові залишила новонароджену дитину. Про вказаний факт, працівниками КНП «Любарська лікарня» було повідомлено працівників відділення поліції №1 Житомирського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області.

09.06.2021 за місцем проживання ОСОБА_4 , працівниками відділення поліції №1 Житомирського районного управління поліції було виявлено та вилучено тіло новонародженої дівчинки без ознак життя.

Було встановлено, що дитина народилась живою, доношеною з тривалістю внутрішньоутробного життя сорок тижнів, життєздатність новонародженої дитини була вкрай малоймовірною, безпосередньою причиною смерті новонародженої дитини є асфіксія, як наслідок аспірації навколоплідними водами та меконієм. Своєчасне діагностування внутрішньоутробного інфікування плоду за умови перебування вагітної на диспансерному огляді під час вагітності, здійснення пологів в умовах стаціонару могло б позитивно вплинути на життєздатність немовляти. Зважаючи на вище викладене, всі дії ОСОБА_4 , як під час вагітності, пологів, а також післяпологового часу свідчать про відсутність у неї будь якого материнського інстинкту щодо цієї дитини, а також, що остання не пов`язувала своє майбутнє з дитиною.

Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за статтею 117 КК України. Обвинувачена ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді 5 років позбавлення волі.

При цьому, сторони угоди узгодили звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі положень статей 75,76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченій.

Розглядаючи в порядку, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про винуватість суд виходить з наступного.

Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 2 статті 75 КК України визначено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити та призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпілий у своїй заяві не заперечував щодо укладення та затвердження угоди і призначення іспитового строку обвинуваченій.

Обвинувачена та її захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачена беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 117 КК України в обсязі обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із статтею 12 КК України є нетяжким злочином.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє права, визначені статтею 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтею 117 КК України, за якою належить призначити їй узгоджену сторонами угоди визнання винуватості міру покарання.

При цьому, враховуючи, що сторонами угоди узгоджено можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за можливе звільнити її від відбування покарання з випробуванням, відповідно до статті 75 КК України, визначивши іспитовий строк в 2 роки та поклавши на неї обов`язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК України.

Долю речових доказів після набрання вироком законної сили слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 100, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 14 січня 2026 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 117 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до положень статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Після набрання вироком законної сили долю речових доказів вирішити наступним чином:

-медичну картку стаціонарного хворого 1218 на ім`я ОСОБА_4 від 09.06.2021, року та історію пологів 249/47 від 29.11.2016 року, які знаходяться в матеріалах провадження – повернути до КНП «Любарська лікарня»;

-систему внутрішньовенного введення медикаментів, медикаменти, розчин Рігера, рукавички, пластир, шприци, Цифтріаксон у кількості сім упаковок, одну ампулу Зацеф, вісім упаковок Бензинленіцелину, дві таблетки хлорки, упаковку голок медичних та марлю, які повернуто потерпілому – залишити ОСОБА_8 ;

-зріз з покриття підлоги в кухні, зріз з покриття у веранді, зріз із покриття в кімнаті №4, частини системи з голками, марлевий та ватний тампон, змив з поверхні землі зроблений з плями бурого кольору, змив з стіни на якій виявлено пляму бурого кольору, ніж зі слідами бурого кольору з якого зроблено змив, флакон з під ампули анальгіну порожній, цеглину, плед рожевого кольору зі слідами бурого кольору, тюль білого кольору зі слідами бурого кольору, ночнушку зеленого кольору зі слідами бурого кольору, светр фіолетового кольору зі слідами бурого кольору, светр синього кольору зі слідами бурого кольору, дві шкарпетки фіолетового кольору зі слідами бурого кольору, які зберігаються у відділенні поліції № 1 Житомирського районного управління поліції № 1 ГУНП в Житомирській області – знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1