Вирок від 14 січня 2026 р. у справі №947/18883/25 — Київський районний суд м. Одеси

cправа №947/18883/25

провадження №1-кп/947/555/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

15 січня 2026 року м.Одеса

Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025162480000407 від 29.03.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, працюючого, раніше несудимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

І. Обвинувачення, яке пред`явлене особі.

1. Відповідно до обвинувального акту, затвердженого 21.05.2025 року у кримінальному провадженні №12025162480000407 від 29.03.2025 року, ОСОБА_3 обвинувачується у носінні іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.

2. Під час судового розгляду, прокурор підтримав пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України.

3. Обвинувачений ОСОБА_3 , під час судового розгляду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України не визнав, погодився давати показання.

4. На стадії судових дебатів, прокурор зокрема зазначив, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України під час судового розгляду, з повністю доведена наявними доказами.

5. Просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік. Стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати та вирішити долю речових доказів.

6. При цьому, враховуючи особу обвинуваченого, вважав за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік, без покладання додаткових обов`язків, передбачених ч.2 ст.76 КК України.

7. На стадії судових дебатів, обвинувачений просив взяти до уваги досудову доповідь органу з питань пробації, а також що він є опікуном особи з інвалідністю. Крім того зазначив, що штраф як вид покарання є обтяжливим для нього.

8. Під час останнього слова, обвинувачений зокрема зазначив, що він ніколи не мав наміру порушувати закон та не мав наміру використовувати дубинку. Повторно просив врахувати досудову доповідь органу з питань пробації.

ІІІ. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена.

9. З наданих сторонами кримінального провадження доказів, суд визнає, що під час судового розгляду було доведено, що:

10. ОСОБА_3 в порушення встановленого законом порядку правил обігу (користування населенням) холодної зброї, передбаченого Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», яка затверджена наказом МВС України від 21.08.1998 №622, діючи умисно, 28.03.2025 року носив у внутрішній кишені своєї куртки без передбаченого законом дозволу телескопічну дубинку, яка відноситься до категорії контактної холодної зброї ударно-дробильної дії, виготовленої промисловим способом.

11. Того ж дня, в ході огляду місця події в період часу з 22:50 год. по 22:55 год., вказана телескопічна дубинка була у нього вилучена працівниками поліції.

12. Відповідно до ч.2 ст.263 КК України, кримінальна відповідальність настає за носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

13. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 року по справі №288/1158/16-к, у тексті КК слово «закон» вживається лише як узагальнююче поняття, воно використовується у широкому значенні, тобто може охоплювати як власне закони, так і інші акти чинного законодавства. У такому значенні слово «закон» вжито у статті 263 КК. У розумінні цієї статті «передбаченим законом дозволом» на поводження зі зброєю варто вважати дозвіл, що може бути встановлений будь-яким нормативно-правовим актом, у тому числі підзаконним. Виходячи зі змісту статті 92 Конституції України правовий режим обігу зброї не належить до кола питань, які визначаються виключно законами України, тобто законами у вузькому розумінні. Порядок поводження зі зброєю, в тому числі підстави і процедуру одержання спеціальних дозволів на її придбання, носіння і зберігання, на даний час установлено Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №576, та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року №622. Зазначені Положення та Інструкція, зміст яких не суперечить Конституції Укрпаїни та іншим нормативно-правовим актам вищого рівня, у контексті застосування статті 263 КК охоплюються поняттям «закон».

14. Таким чином, суд робить висновок, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України доведена поза розумним сумнівом, а його дії кваліфіковано правильно, оскільки він вчинив носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

15. Суд вважає, що сформульоване обвинувачення, визнане судом доведеним, та встановлені судом обставини, підтверджуються безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами, які були оцінені ним з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, а саме:

16. Відповідно до протоколу огляду місця події від 28.03.2025 року, у період часу з 22:50 по 22:55 год, на ділянці місцевості за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, буд.68, у ОСОБА_3 було вилучено предмет чорного кольору циліндричної форми довжиною близько 25 см. Який було розкладено телескопічним чином та який після цтього мав довжину близько 40 – 45 см. Вказаний предмет ОСОБА_3 добровільно дістав та видав з внутрішньої кишені своєї куртки;

17. Згідно з висновком експерта №СЕ-9/116-25/7963-ХЗ від 10.04.2025 року, наданий на дослідження предмет є телескопічною дубинкою «NEX №20» № НОМЕР_1 промислового способу виготовлення. Надана на дослідження телескопічна дубинка належить до контактної холодної зброї ударно – дробільної ді;

18. Під час судового розгляду, судом було досліджено речовий доказ у кримінальному провадження, а саме: телескопічну дубинку «NEX №20» №2AZB17004516 чорного кольору, яка і була вилучена у обвинуваченого 28.03.2025 року;

19. Відповідно до довідки Одеського НДЕКЦ МВС України, вартість витрат на проведення експертизи №СЕ-9/116-25/7963-ХЗ від 10.04.2025 року становить 1591,80 грн.;

20. Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 суду зокрема пояснив, що після смерті батька, у його речах знайшов у листопаді 2023 року телескопічну дубинку, яку почав зберігати вдома. Зазначив, що про функціональне призначення цієї дубинки, - самозахист, дізнався десь через тиждень після того, як її знайшов. В подальшому, хотів переробити її на селфі – палку для підводного плавання. Поклав дубинку у кишеню своєї куртки, щоб віднести її до мастера для переобладнання та забув про неї. Наголошував, що не збирався її використовувати за функціональним призначенням, а лише хотів її переробити. Вказував, що відповідно до висновку експерта №ЕД-19/121-21/23149-ХЗ від 08.11.2021 року, аналогічна дубинка не відноситься до категорії холодної ударно – дробільної зброї та він не знав, що вона є холодною зброєю.

21. Суд критично оцінює показання обвинуваченого в частині того, що він не збирався використовувати телескопічну дубинку за її функціональним призначенням, оскільки кримінальна відповідальність настає саме за носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу та кримінальний закон не передбачає такої умови відповідальності, як можливість її використання;

22. Також, суд критично оцінює наданий висновок експерта №ЕД-19/121-21/23149-ХЗ від 08.11.2021 року, оскільки предметом цього дослідження, телескопічна дубинка «NEX №20» №2AZB17004516 чорного кольору, яка була вилучена у обвинуваченого 28.03.2025 року, не була;

23. Окрім цього, суд вважає, що носіння обвинуваченим при собі телескопічної дубинки, яка є металевим предметом та розуміння ним, що її функціональним призначенням є самозахист, свідчить про умисний характер дій обвинуваченого щодо незаконного носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

V. Призначення покарання.

24. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

25. Так, ОСОБА_3 відповідно до ч.4 ст.12 КК України, вчинив кримінальне правопорушення, яке класифікується як нетяжкий злочин, раніше не судимий, на обліках у медичних установах не перебуває, неодружений, з його слів є опікуном особи з інвалідністю та був мобілізований до лав Збройних Сил України.

26. Згідно з досудовою доповіддю від 22.08.2025 року, складеної відносно ОСОБА_3 , оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, оцінюється як середня; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється, також як середній. Орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган з питань пробації вважає доцільним крім обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч.3 ст.76 КК України, зокрема: виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення», не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.

27. Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.66 КК України, судом не встановлені.

28. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.67 КК України судом також не встановлені.

29. Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

30. З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за домірне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст.263 КК України, у виді обмеження волі у мінімальному розмірі, яке на думку суду є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачений зазначив, що штраф як вид покарання є для нього обтяжливим, а призначення покарання у виді громадських робіт та пробаційного нагляду, враховуючи що обвинувачений можливо є військовослужбовцем, суд вважає недоцільним.

31. Водночас, враховуючи особу обвинуваченого, зокрема відсутність судимостей, добровільну видачу забороненого предмету та досудову доповідь органу з питань пробації, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому також вважає за можливим на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання із випробуванням, та покласти на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.

VІ. Цивільний позов та заходи забезпечення кримінального провадження.

32. Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

33. Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації.

34. Таким чином, арешт накладений на предмет, зовні схожий на кастет, відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 31.03.2025 року по справі №947/11933/25 (провадження №1-кс/947/4664/25) підлягає скасуванню.

VІІ. Речові докази та процесуальні витрати.

35. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

36. Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

37. Таким чином, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати за проведення Одеським НДЕКЦ МВС України експертизи в сумі 1591,80 грн. (висновок № СЕ-9/116-25/7963-ХЗ від 10.04.2025 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один (1) рік.

2. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк один (1) рік.

3. Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом іспитового строку виконання наступних обов`язків: 3.1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 3.2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

4. Роз`яснити, що нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин.

5. Речовий доказ: телескопічну палицю (телескопічну дубинку «NEX №20» №2AZB17004516 чорного кольору) – знищити.

6. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 1591 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна) гривня 80 копійок.

7. Арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 31.03.2025 року по справі №947/11933/25 (провадження №1-кс/947/4664/25) на предмет ззовні схожий на телескопічну палицю - скасувати.

8. Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

9. Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1