Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №160/1570/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 13 січня 2026 р.

Справа: №160/1570/25

Суддя: Круговий О.О.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/1570/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025, (суддя суду першої інстанції Рябчук О.С.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/1570/25 за позовом ОСОБА_1 до Військового госпіталю Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ), Державної установи «Головний медичний центр МВС України» Центральна медична (Військово-лікарська) комісія МВС України, про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

21.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати неправомірним та скасувати висновок М(ВЛ) ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) від 30 жовтня 2024 року № 1708 про придатність мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до служби у військових частинах забезпечення, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони;

- зобов`язати Державну установу “Головний медичний центр МВС України” Центральна медична (Військово-лікарська) комісія МВС України провести мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , новий медичний огляд з метою визначення ступеню придатності до військової служби;

- зобов`язати Державну установу “Головний медичний центр МВС України” Центральна медична (Військово-лікарська) комісія МВС України розглянути питання про непридатність мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до військової служби у зв`язку з наявними захворюваннями та незадовільним станом здоров`я.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив наступне. Військово-лікарською комісією Військового госпіталю Національної Гвардії України було проведено огляд позивача за результатами якого його визнано придатним до військової служби. Висновок Військово-лікарською комісією Військового госпіталю Національної Гвардії України №1708 від 30.10.2024 р. є необ`єктивним, оскільки в ньому не враховано дійсний діагноз позивача та, відповідно, не вірно визначено ступінь придатності до військової служби. Не погодившись зі вказаним висновком, позивач звернувся до Державної установи "Головний медичний центр МВС України" Центральної медичної (Військово-лікарська) комісії МВС України зі скаргою, за результатами розгляду якої позивачу відмовлено в проведенні перегляду рішення ВЛК.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 28.02.2025 відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при медичному огляді позивача ВЛК не були проведені всі необхідні медичні дослідження. Також, позивач не згодний з медичним висновком про його придатність до військової служби, відтак вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення його позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив медичне обстеження Військово-лікарською комісією Військового госпіталю Національної Гвардії України.

За результатами проведеного медичного огляду ВЛК встановлено наступні діагнози та причинні зв`язки захворювань і травм: Наслідки після поєднаної ВТ (03.09.2022): вогнепального осколкового проникаючого поранення грудної клітки з наскрізним пораненням нижньої частини правої легені та діафрагми, правобічним згорнутим гемотораксом, вогнепальним переломом VII ребра справа, ВОСП живота з наявністю стороннього тіла, правого плеча, правого стегна, попереку (операції: 03.09.2022 - діагностична лапароскопія, ревізія органів черевної порожнини, дренування черевної порожнини, відеоасистована торакоскопія справа, ревізія плевральної порожнини, санація та дренування правої плевральної порожнини за Бюлау, ПХО ран правого стегна та правої лопаткової ділянки; 12.09.2022 - накладення вторинних швів на рани правого стегна; 13.09.2022 - видалення осколку правого плеча) у вигляді стороннього тіла м`яких тканин грудної клітки, множинних сторонніх тіл правого плеча, правого стегна, заочеревинного простору справа, консолідованого перелому VII ребра справа з порушенням функції зовнішнього дихання І ступеня за рестриктивним типом, акубаротравми (03.09.2022) у вигляді хронічної двобічної змішаної приглухуватості І ступеня, головного болю напруги.

Травма, поранення, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини (підстава: Акт № 23/22 про нещасний випадок (у тому числі поранення) від 28.09.2022). Травма відноситься до важких згідно класифікатора тяжкості травм, затвердженого наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370.

Обмежений остеохондроз ГВХ, ПВХ на рівні Th4, ThlO, L1-S1, спондильоз тіл Th4-Thl 0, L3-L5, клиновидна деформація тіл хребців Th7-Th91 ступеня, лівобічний сколіоз ГВХ І ступеня, гіперкіфоз І ступеня без порушення функції хребта. Неерозивна ГЕРХ. Недостатність кардії III ступеню по Hill. Кила СОД І ступеня. Хронічний гастродуоденіт, фаза нестійкої ремісії. Жовчнокам`яна хвороба з наявністю каменя у жовчному міхурі, безсимптомний перебіг. Дуоденогастральний рефлюкс. Нетоксичний багатовузловий зоб. Зниження гостроти зору до 0.7 обох очей внаслідок міопії ступеню 1.5D правого, 1.25D лівого очей при гостроті зору з корекцією 1.0 обох очей.

Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Сечокам`яна хвороба. Мікроліти обох нирок без порушення функції.

Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.

Постановою ВЛК, оформленою довідкою №1708 від 30.10.2024 р., на підставі статей 77-в, 79-в, 13-в, 36-в, 51-в, 52-в, 54-в, 64-в, 67-в графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Позивач звернувся до Державної установи "Головний медичний центр МВС України" Центральної медичної (Військово-лікарська) комісії МВС України з заявою від 14.11.2024 р. про перегляд постанови військово-лікарської комісії Військового госпіталю Національної Гвардії України №1708 від 30.10.2024 р.

Листом від 23.12.2024 р. №33/4-Л-626 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для перегляду рішення ВЛК №1708 від 30.10.2024 р. Також, позивачу роз`яснено, що у разі погіршення стану здоров`я після відповідного обстеження та лікування позивач може пройти повторний медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби.

Не погоджуючись з постановою ВЛК та відмовою в її перегляді, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач не згоден в висновками ВЛК, однак надання оцінки діагнозу позивача, встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з проходженням військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Діяльність медичних (військово-лікарських) комісій системи МВС регламентується Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом МВС України від 03.04.2017 № 285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2017 за № 559/30427 (далі - Положення).

Частиною 2, пункту 3, розділу І Положення передбачено:

визначення за станом здоров`я, фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності - за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів до служби в поліції, кандидатів до вступу до вищих навчальних закладів МВС із спеціальними умовами навчання), які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальні заклади), здобувачів вищої освіти навчальних закладів, придатності поліцейських до подальшої служби при переміщенні по службі, проходження служби у відрядженні за кордоном;

визначення за станом здоров`я та фізичного розвитку придатності кандидатів до військової служби за контрактом, у військовому резерві, кандидатів до вступу до вищих військових навчальних закладів НГУ (далі - ВВНЗ), ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням;

визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у поліцейських, що проходять службу, звільняються зі служби та звільнились зі служби, військовослужбовців НГУ, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового й начальницького складу);

визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу.

Суд вказує, що пунктами 1-5 розділу 2 Положення передбачено, що лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться штатними та позаштатними ВЛК.

Штатними ВЛК є ЦВЛК, медична (військово-лікарська) комісія державної установи “Територіальне медичне об`єднання” МВС (далі - ДУ ТМО) в областях, в місті Києві (далі - ВЛК ДУ ТМО).

ЦВЛК функціонує на базі Центрального госпіталю МВС та в адміністративному порядку підпорядковується Управлінню охорони здоров`я та реабілітації МВС (далі - УОЗР МВС).

ВЛК ДУ ТМО функціонують на базі відповідних закладів охорони здоров`я МВС та в адміністративному порядку підпорядковуються відповідній ДУ ТМО.

У питаннях проведення лікарської та військово-лікарської експертизи штатні і позаштатні ВЛК підпорядковуються ЦВЛК, постанови якої можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

До складу штатних ВЛК входить начальник (голова) комісії, лікарі-спеціалісти, медичні реєстратори.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями з клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, отоларингологія, офтальмологія тощо), які мають відповідну спеціалізацію, кваліфікаційну категорію та досвід роботи в закладах охорони здоров`я, військово-лікарських комісіях.

Відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08,08.2024 № 555 Державну установу “Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України” (скорочено - ДУ “ГМЦ МВС України”), перейменовано у Державну установу“Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніхсправ України” (скорочено - ДУ “ГМКЦ МВС України).

Відповідно до п. 7 Положення про Державну установу“Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніхсправ України”, має у своєму складі Центральну медичну (військово - лікарську комісію (далі ЦМ(ВЛ)К).

Відповідно до Розділу І Основи організації військово-лікарської експертизи Положення Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України”, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 р., п. 1.1. військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 1.2. передбачено, що військово-лікарська експертиза - це:

-медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

- установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази (пункт 2.2 глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 Центральна військово- лікарська комісія (ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.

ЦВЛК має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово- лікарської, лікарсько-льотної експертизи; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь- якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Медичний огляд військовослужбовців регламентується положеннями глави 6 розділу II Положення №402.

Відповідно до пункту 6.1 глави 6 розділу II Положення №402 направлення на медичний огляд проводиться:

а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;

б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Пунктом 6.4 глави 6 розділу II Положення №402 визначено, що у разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час (пункти "а", "б" статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.

За змістом пункту 6.8 глави 6 розділу II Положення №402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.

Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов`язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров`я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

Голова та члени ВЛК, за потреби, ознайомлюються з медичними записами у відповідному реєстрі ЕСОЗ, що характеризують стан здоров`я військовослужбовця, та вносять до нього відповідні записи.

Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або у звільненні від виконання службових обов`язків, проводиться за медичними показаннями.

Відповідно до пункту 6.9 глави 6 розділу II Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров`я.

Згідно із пунктом 6.10 глави 6 розділу II Положення №402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).

За змістом пункту 6.17 глави 6 розділу II Положення №402 медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво, захворювання) під час захисту держави, у ММО, у країнах, де ведуться бойові дії, здійснюється ВЛК тільки після закінчення лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі.

Як правильно вказав суд першої інстанції спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок незгоди позивача:

- з постановою військово-лікарської комісії Військового госпіталю Національної Гвардії України, оформленою довідкою №1708 від 30.10.2024 р., якою на підставі 77-в, 79-в, 13-в, 36-в, 51-в, 52-в, 54-в, 64-в, 67-в графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони;

- з відмовою Державної установи “Головний медичний центр МВС України” Центральна медична (Військово-лікарська) комісія МВС України від 23.12.2024 р. №33/4-Л-626 в перегляді рішення ВЛК №1708 від 30.10.2024 р.

Всі доводи позивача, зазначені в позовній заяві, по суті зводяться до незгоди зі встановленим діагнозом.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 р. у справі №806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд також зазначає, що оцінка визначення пов`язані чи ні захворювання з проходженням військової служби є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача, встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з проходженням військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 р. у справі № 810/5009/18, який підлягає застосуванню в силу положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд не може прийняти у якості підстави для задоволення позову доводи позивача відносно неврахування відповідачем його хвороб чи неправильне проведення медичного діагностування при проведенні медичного обстеження ВЛК.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування судового рішення – відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 в адміністративній справі № 160/1570/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.П. Баранник

суддя А.В. Шлай

Оригінал: reyestr.court.gov.ua