Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №404/7324/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2026 року м. Дніпросправа № 404/7324/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті

на рішення Кіровський районного суду м. Кіровограда від 12.03.2025, (суддя суду першої інстанції Кулінка Л.Д.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в адміністративній справі №404/7324/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Державний виконавець Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вікторія Зубік про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

14.08.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: скасувати постанову Держаної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області серії ПС №002223 від 29.04.2024, якою ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132-1 КУпАП.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що постанова про накладення адміністративного стягнення є протиправною, такою, що ухвалена відповідачем із порушенням вимог норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Кіровський районний суд м. Кіровограда рішенням від 12.03.2025 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 . Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ПС № 002223 від 29.04.2024 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 132-1Кодексу України про адміністративні правопорушення. Закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за частиною третьою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відмова водія виконати законну вимогу посадової особи Укртрансбезпеки прослідувати до пункту габаритно-вагового контролю призвела до ухилення позивачем від проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно -вагового контролю, що і передбачено ч. 3 ст. 132-1 КУпАП.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку в дорозі) № 000013 від 21 березня 2024 року Державної служби України з безпеки на транспорті вирішено провести перевірки на автомобільних дорогах, зокрема і міста Одеси (а.с.99-101).

О 22:15 за адресою: місто Одеса, вулиця Семена Палія, 149, було зупинено транспортний засіб SCANIA/SUNGHANNS державний номерний знак НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та що належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Товариству з обмеженою відповідальністю «Кортева-Транс», керівником якого є Кнюкштенє Ганна Валеріївна.

Згідно рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу від 31 березня 2024 року прийнято рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також заборону подальшого руху такого транспортного засобу марки SCANIA/SUNGHANNS державний номерний знак НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , до місця розташування пункту габаритно-вагового контролю М-05 Київ-Одеса, км 452+811 м, оскільки наявні ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів є: просідання вузлів підвіски транспортного засобу. Водій ОСОБА_2 від підпису відмовився (а.с.94).

31 березня 2024 року уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт № 017407 про відмову водія транспортного засобу марки SCANIA/SUNGHANNS державний номерний знак НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , від проходження габаритно-вагового контролю (а.с.95).

31 березня 2024 року старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Гринчук Віктором Васильовичем складено протокол про адміністративне правопорушення № 0002987 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення вимог статті 188 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.93).

Постановою про накладення адміністративного стягнення № ПС002223 від 29 квітня 2024 року складеної Державної служби України з безпеки на транспорті, визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на неї стягнення у виді штрафу в сумі 51000,00 грн (а.с.86).

У відповідності до вказаної постанови 31 березня 2024 року о 23 год 00 хв у м. Одеса по вулиці Семена Палія 149, водій ОСОБА_2 здійснював вантажні перевезення на транспортному засобі SCANIA державний номерний знак НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Кортева-Транс», керівником якого є Кнюкштенє Ганна Валеріївна, з причепом SUNGHANNS державний номерний знак НОМЕР_3 , та відмовився проходити габаритно-ваговий контроль в зоні габаритно-вагового контролю (а.с.86).

Не погодившись з постановою відповідача ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в цій справі.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що підстави для ухвалення оскаржуваної постанови – відсутні, оскільки дії водія щодо відмови від проходження ГВК охоплюються складом іншого адміністративного правопорушення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР), що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, вони встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 1.10 ПДР, габаритно-ваговий контроль - це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Згідно пункту 2.4-1 ПДР, у місці здійснення габаритно-вагового контролю на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю або поліцейського водій вантажного автомобіля (в тому числі механічного транспортного засобу) повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) передати для перевірки документи, зазначені в підпунктах а, б і г пункту 2.1 цих Правил; б) надати транспортний засіб та причіп (за наявності) для вагового та/або габаритного контролю відповідно до встановленої процедури.

Відповідно до ч. 3 ст. 132-1 КУпАП, ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 121 цього Кодексу, в зоні габаритно-вагового контролю,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 3 ст. 132-1.

В даному випадку, суб`єктом владних повноважень встановлено, що водій транспортного засобу відмовився від виконання законних вимог посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті щодо проходження габаритно-вагового контролю.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позову, а також надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, із зібраних матеріалів у справі та наданих сторонами пояснень вбачається, що автомобіль позивача зупинено посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті поза межами зони габаритно-вагового контролю.

Між тим, як вбачається з аналізу положень ч. 3 ст. 132-1 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративно відповідальності за ухилення або відмову від проходження габаритно-вагового контролю, в зоні габаритно-вагового контролю.

Відповідач зазначає, що у зв`язку з виявленням ознак перевищення вагових параметрів, було вирішено здійснити супроводження автомобільного транспортного засобу позивача до найближчого місця зважування для здійснення габаритно-вагового контролю.

Однак, водій транспортного засобу відмовився від виконання зазначеного рішення, суд зазначає, що відповідальність за такі дії передбачена ст. 188-57 КУпАП.

Між тим, ч. 19 ст. 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт», під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 188-57 КУпАП, невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному транспорті або створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків, завдань - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п`ятдесяти до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, невиконання водієм транспортного засобу позивача вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному транспорті або створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків, є складом окремого правопорушення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за умови зупинки транспортного засобу позивача поза межами зони габаритно-вагового контролю, позивача протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 132-1 КУпАП.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування судового рішення – відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті – залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.03.2025 в адміністративній справі № 404/7324/24 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник