Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №405/3665/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2026 року м. Дніпросправа № 405/3665/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Подільського районного суду м.Кропивницького від 04.08.2025року, (суддя суду першої інстанції Драний В.В..), прийняту без виклику сторін, в адміністративній справі №405/3665/25 за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержанта поліції Коробки В.Е. про скасування постанови ЕАР №6200564 від 21.11.2022 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

12.06.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 1/15272 від 10.12.2024 року.

Ухвалою Подільського районного суду м.Кропивницького від 04.08.2025року позовну заяву позивача було повернуто на підставі ч.ч.1,2 ст. 169 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права просить ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції в порушені норми процесуального права, невраховано поважних причин для поновлення строку на звернення до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

12.06.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 1/15272 від 10.12.2024 року.

Ухвалою Подільського районного суду м.Кропивницького від 20.06.2025року судом залишено без руху позовну заяву, наданий строк для усунення недоліків, а саме зазначити інші поважні причини пропуску строку для звернення з даним позовом до суду.

01.07.2025 року позивач засобами поштового зв`язку подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. В заяві позивач зазначає що йому стало відомо про оскаржувану постанову з додатку Дія. 17.03.2025 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з примусового виконання даної постанови він отримав її копію та того ж дня невідкладно без невиправданих зволікань звернувся до фахівця у галузі права за отриманням правової допомоги. При цьому, відповідач як державний орган повинен був повідомити позивача про притягнення до адміністративної відповідальності, однак у належний спосіб не зробив цього, що призвело до пропуску позивачем строку на оскарження даної постанови. Всі подальші дії від імені позивача були вчинені його уповноваженою особою. Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 22.05.2025 року в справі № 405/1863/25 у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження даної постанови відмовлено, позовну заяву повернуто позивачу. Дану ухвали позивач отримав 05.06.2025 року. Після цього позивач почав підготовку для подання повторної позовної заяви. Пропуск строку відбувся не за його провиною.

Повертаючи оскаржуваною ухвалою позовну заяву позивачу, суд першої інстанції проаналізував дії самого позивача, його представника за період часу з 20.12.2024 року по 13.03.2025 року при первісному поданні позивачем позову на оскаржуння спірної постанови, та період з 25.03.2025 року по 12.06.2025 року за час якого позивачем не доведено наявність поважних причин, які унеможливили своєчасне звернення до суду та які б суд міг визнати поважними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що можливість своєчасного звернення до адміністративного суду з даним позовом залежала виключно від волевиявлення самого позивача, тобто мала суб`єктивний характер.

Зазначене підтверджується самим позивачем, який скористався своїм правом та оскаржив постанову вперше через свого представника у справі № 405/1863/25.

Згідно до ч.ч. 1, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи що позивач ознайомився з оскаржуваною постановою при ознайомленні з виконавчим провадженням 13.03.2025 року, а тому десятиденний строк на її оскарження сплинув 24.03.2025 року.

Однак, позовна заява подана до суду позивачем засобами поштового зв`язку лише 12.06.2025 року, тобто з пропуском встановленого законом строку для оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення.

При цьому, доказів існування об`єктивно непереборних обставин, що позбавили чи істотно ускладнили позивачу можливість подати позов у визначений законом строк також не надано.

Позивач вперше звернувся з позовом до суду 01.04.2025 року з аналогічним позовом (справа № 405/1863/25) та ухвалою суду від 08.04.2025 року його позов судом залишався без руху з наданням строку для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду разом із доказами поважності причин його пропуску, яка була отримана представником позивача 22.04.2025 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача що первісний позов був поданий не особисто, а пропуск процесуальних строків допустив його представник є безпідставним, оскільки згідно ч. 1 ст. 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Тобто, усі дії, вчинені представником в адміністративному судочинстві, вчиняються від імені особи, яку він представляє, а тому розмежування відповідальності представника і довірителя (в даному випадку позивача) є некоректним та не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального закону.

Норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з ч.1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Підстави пропуску строку можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є необґрунтованими та не дають підстав вважати, що в даному випадку існували дійсні об`єктивні перешкоди для звернення позивача за захистом своїх прав до суду. Позивач в даному випадку мав дійсну можливість своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду, однак допустив необґрунтоване зволікання, яке унеможливлює і не виправдовує втручання у принцип юридичної визначеності стосовно виниклих правовідносин.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду, в межах доводів скарги відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду м.Кропивницького від 04.08.2025року в адміністративній справі № 405/3665/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш

суддя А.В. Шлай