Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №335/4497/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2026 року м. Дніпросправа № 335/4497/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10 вересня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Макаров В.О.) в адміністративній справі №335/4497/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про визнання дій інспектора поліції неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

12.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про визнання протиправнеою та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА №04602389.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про незгоду з оскарженою постановою, оскільки докази того, що позивач керував транспортним засобом, яким зафіксовано працівниками поліції з перевищенням обмеження максимальної швидкості, відсутні.

Позивач стверджує, що вказаного правопорушення не вчиняв, за кермом автомобіля «Кіа Forte» реєстраційний номер НОМЕР_1 не перебував, складені на нього адміністративні матеріали не підписував. Зазначає, що в порушення ст. 268 КУпАП, справа була розглянута без прийняття до уваги його пояснень. ОСОБА_1 був позбавлений можливості надати докази, заявляти клопотання тощо. Також зазначив про неправомірне використання працівниками поліції вимірювального засобу швидкості TruCAM у ручному режимі.

Рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10 вересня 2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Департаментом патрульної поліції подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не надано належної оцінки всім доводам відповідача щодо встановленого порушення позивачем. Так під час несення служби, поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI II 20/20 ТС №008387 було виявлено порушення Правил дорожнього руху України, а саме: водій транспортного засобу Kia Forte державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 рухаючись в зоні дії знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 км/год» перевищив встановлене обмеження максимальної швидкості руху на 31 км/год, їдучі зі швидкістю 71 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. В подальшому, поліцейським УПП в Запорізькій області за допомогою сигнального диску з червоним світлоповертачем було надано сигнал про зупинку транспортного засобу під керування правопорушника, у зв`язку з тим, що останній перевищив встановлені обмеження швидкості, але водій не виконав вимогу про зупинку, збільшив швидкість транспортного засобу та покинув місце події. Під час переслідування вищевказаний транспортний засіб було виявлено поліцейським за адресою: м. Запоріжжя, вул. Пластова (Немировича-Данченка), б. 60, а також поряд з автомобілем перебував громадянин ОСОБА_1 . Під час спілкування, на законну вимогу поліцейського надати посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу вищевказаний громадянин не реагував. У зв`язку з вищевикладеним, відносно нього винесено постанову серії ЕНА №4602389 за ч.1 ст.126 КУпАП за порушення п. 2.4а ПДР України.

Представником позивача поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначено про те, що відсутність доказів щодо спопосу використання працівнника ми поліції приладу TRUCAM та відсутністю достовірних та беззаперечних доказів вини позивача.

Учасники справи не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28 квітня 2025 року інспектором Управління патрульної поліції в Запорізькій області постановою серії ЕНА №04602389, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Згідно зазначеної постанови, позивач керуючи транспортним засобом «Kia Forte» державний номерний знак НОМЕР_1 , на Прибережній автомагістралі/вул. Тбіліська, рухаючись в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості (40 км/год.)» перевищив встановлені обмеження швидкості руху більш ніж на 20 км/год., а саме: рухався зі швидкістю 71 км/год, при цьому на вимогу не надав документи, передбачені пунктом 2.1 ПДР України, чим порушив п. 2.4а ПДР та п.12.4 ПДР – порушення швидкісного режиму в населених пунктах. Швидкість вимірювалась за допомогою лазерного приладу TRUCAM LTI 20/20 №008387. В подальшому, поліцейським УПП в Запорізькій області за допомогою сигнального диску з червоним світлоповертачем було надано сигнал про зупинку транспортного засобу під керування правопорушника, у зв`язку з тим, що останній перевищив встановлені обмеження швидкості, але водій не виконав вимогу про зупинку, збільшив швидкість транспортного засобу та покинув місце події. Під час переслідування вищевказаний транспортний засіб було виявлено поліцейським за адресою: м. Запоріжжя, вул. Пластова (Немировича-Данченка), б. 60, а також поряд з автомобілем перебував громадянин ОСОБА_1 . Під час спілкування, на законну вимогу поліцейського надати посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу вищевказаний громадянин не реагував. У зв`язку з вищевикладеним, відносно нього винесено постанову серії ЕНА №4602389 за ч.1 ст.126 КУпАП за порушення п. 2.4а ПДР України. Також було скаледі протоколи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України та ч. 1 ст.122-2 КпАП України.

Позивач не погодившись з постановою, вважаючи її протиправною, звернувся до суду із зазначеним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов та скасовуючи оскаржену постанову дійшов висновку про недоведеність вчинення позивачем адміністративного порушення.

Колегія суддів переглядаючи судове рішення не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Також, згідно п.1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із п. 2.4.а Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. ПДР України.

Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 1 ст. 126 КУпАП, є керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до матеріалів справи додано відеозапис нагрудного відеореєстротора автореєстратора, так і відеозапис «Безпечне місто», які в розумінні ст. 251 КУпАП є належними доказами по цій справі.

Проаналізувавши відеозаписи, суд апеляційної інстанції вважає, що такий підтверджує порушення ОСОБА_2 приписів п. 2.4.а ПДР України. Таким чином, спірна постанова прийнята правомірно.

Доводи позивача про те, що він це не він був за кермом транспортного засобу «Kia Forte» державний номерний знак НОМЕР_1 , спростовані поданими відповідачем доказами – відеозаписами.

Також позивач безпідставно посилався на неправомірність використання працівниками поліції вимірювального засобу швидкості TruCAM у ручному режимі, враховуючи, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 КпАП України.

Щодо врахування судом першої інстанції пояснення свідка ОСОБА_3 , що були надані адвокату позивача, то слід зазначити, що ці пояснення не є належними, допустимими, достовірними та достатніми, враховуючи приписи ст. 272 КпАП України та ст. 65 КАС України.

Крім того, суд апеляційної інстанції, з урахуванням ст. 78 КАС України, враховує обставини встановлені в постанові Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 18.06.2025 у справі №335/4347/25.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Отже, при винесені оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи. Таким чином, помилковим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що, за встановлених обставин, правові підстави для скасування оскарженої постанови.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 286, 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10 вересня 2025 року в адміністративній справі №335/4497/25 - скасувати та прийняти нове судове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення та відповідно до частини третьої статті 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 14 січня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак