Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №160/19908/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19908/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Ремез К.І.) в адміністративній справі №160/19908/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлену у вигляді Довідки № 80 від 03.04.2025, за результатами проведеного 03.04.2025 медичного огляду громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.04.2025, в частині зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт Серії НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ УМВС України у Дніпропетровській області 20.01.2001, ІПН НОМЕР_3 , до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт Серії НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ УМВС України у Дніпропетровській області 20.01.2001, ІПН НОМЕР_3 , з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача з його призовом на військову службу, оскільки на момент призову він не пройшов належним чином ВЛК. Зокрема, не було належним чином проведено серологічний аналіз крові для виявлення антитіл до ВІЛ та вірусу гепатиту С, хоча позивач мав підтверджені захворювання з 2008 року. Внаслідок цього, його не оглянув лікар-інфекціоніст, а сама постанова ВЛК про придатність до військової служби є необґрунтованою та протиправною. Позивач стверджує, що вказані захворювання роблять його непридатним до військової служби, а стан здоров`я значно погіршився після мобілізації. Оскільки призов на військову службу відбувся на підставі протиправного висновку ВЛК, то ж підлягає скасуванню наказ про зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнення його з військової служби.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року позов задоволений.

10.09.2025 представником позивача було подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення в якій зазначено, що оскілки в описовій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 зазначено: «…Відтак, підлягає скасуванню як наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.04.2025 №117 в частині призову на військову службу, так і наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 …», проте резолютивна частина судового рішення не містить цього, є підстави для ухвалення додаткового рішення у справі.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року задоволено заяву представника позивача Шинкаренка С.О. про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/19908/25 і доповнено резолютивну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі № 160/19908/25 абзацом: «Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.04.2025 № 117 «про присвоєння військових звань «солдат запасу» та призов військовозобов`язаних запасу по загальній мобілізації» щодо призову з 03.04.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для проходження військової служби під час мобілізації» .

Відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_1 на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення яким у задоволенні позову просить відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції в порушення норма матеріального та процесуального права ухвалено додаткове рішення.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначено, що додаткове рішення ухвалено судом оскільки у судовому рішення суд зазначив про протиправність наказу відповідач від 03.04.2025 № 117.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Проаналізувавши вказані норми процесуального законодавства, суд апеляційної зазначає, що додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням. Додаткове рішення не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не були предметом спору.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з позовом про оскарження постанови Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлену у вигляді Довідки № 80 від 03.04.2025, та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.04.2025, в частині зарахування ОСОБА_1 до частини.

Отже предметом позове не був наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.04.2025 №117.

Незважаючи на посилання судом першої інстанції у рішенні від 08.09.2025 на цей наказ та зазначення певних висновків щодо його прийняття, суд не застосовував приписи ст. 9 КАС України при розгляді справи та ухваленні судового рішення.

Таким чином у суду першої інстанції не було невирішених заявлених позовних вимог, а отже ухвалення додаткового рішення відбулось із порушенням приписів ст. 252 КАС України.

Враховуючи наведене, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/19908/25– скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 14 січня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак