Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №160/29996/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 13 січня 2026 р.

Справа: №160/29996/24

Суддя: Малиш Н.І.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/29996/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Дєєв М.В.) в адміністративній справі №160/29996/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів,-

ВСТАНОВИВ:

11.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить, з урахуванням заяви про зміну предмету позову:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №853 від 09.09.2024 року в частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на військову службу під час мобілізації;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 №269 від 10.09.2024 року в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача з його призовом на військову службу, оскільки на момент призову він не пройшов належним чином ВЛК. Таким чином наказ про призов його на військову службу під час загальної мобілізації є протиправним, у зв`язку з порушенням порядку в частині мобілізації. З цих підстав підлягає скасуванню і наказ ВЧ НОМЕР_1 щодо зарахування його до складу частини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно надано оцінку доводам позивача та неправильно застосовано норми чинного законодавства. Так призов на військову службу під час мобілізації здійснюється на підставі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору, яким військовозобов`язані визнані придатними до військової служби за станом здоров`я та за результатами професійно-психологічного відбору, відповідають вимогам проходження військової служби. В той же час рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 року у справі №160/1133/25, що набрало законної сили 06.05.2024, визнано протиправною та скасовано постанову (довідку) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 №10/4862 від 09.09.2024 року про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби. Отже скасована постанова (довідка) військово-лікарської комісії, і наразі не існує діючого висновку. Без проходження військово-лікарської комісії позивачем, не міг бути виданий законний наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, а командир військової частини НОМЕР_1 відповідно не міг видати наказ №269 про зарахування його до списків особового складу військової частини. Отже, за відсутності доведення факту придатності позивача до військової служби, призов на військову службу та подальше направлення для проходження військової служби до військової частини є протиправними, оскільки протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків. Зазначеному судом не було надано належної оцінки.

Відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_1 подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначено, що позивач відмовився від отримання направлення для проходження медичного огляду. Медичні документи про непридатність його до військової служби не були надані. Крім того, доказів того, що позивач не підлягає мобілізації матеріали справи не містять.

Позивачем подана відповідь на відзив, в якій зазначають на відсутності повноважень відповідача із затримання громадян, а незаконна мобілізація порушує права позивача.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки ВЛК №10/4862 від 09.09.2024 року позивача визнано придатним до військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №853 від 09.09.2024 року ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 №269 від 10.09.2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Вважаючи протиправними зазначені накази начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 і командира Військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку із недотриманням порядку проведення його призову на військову службу, що полягає в непроходженні позивачем медичного огляду під час призову на військову службу, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених наказів, оскільки порушення порядку проведення медичного огляду не є свідченням непридатності позивача до військової служби, а отже і підстав для звільнення позивача з військової служби відсутні.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані приписами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII, Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII.

Стаття 39 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно із частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Враховуючи приписи ст. 23 Закону №3543-XII, призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов`язані, які, з-поміж іншого, визнані придатними до військової служби за станом здоров`я відповідно до висновку військово-лікарської комісії.

Так Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан було неодноразово продовжена, який триває і дотепер.

Наказ про призов під час мобілізації видається на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року.

Відповідно до п. 88 Постанови Кабінету Міністрів України № 56, на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектуванні та соціальної підтримки під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Підстави звільнення з військової служби визначені ст. 26 Закону № 2232-ХІІ.

Як свідчать встановлені обставини справи, 09.09.2024 ОСОБА_1 була оформлена повістка №519 з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Також 09.09.2024 був складений Акт про відмову від отримання ОСОБА_1 повістки. (а.м. 82, 83)

Відповідно до картки обстеження та медичного огляду, 09.09.2024 позивач пройшов медичний огляд у КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР. Згідно довідки ВЛК №10/4862 від 09.09.2024, позивача визнано придатним до військової служби. (а.с. 49-50)

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №853 від 09.09.2024 ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 №269 від 10.09.2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Отже не є спірним, що під час призову позивача на військову службу за мобілізацією було встановлено придатності ОСОБА_1 за станом здоров`я до військової служби.

Слід також врахувати, що матеріали справи не містять доказів про наявність хвороб, які б свідчили про ймовірно можливу непридатність позивача до військової служби. А докази того, що позивач не підлягає мобілізації, відсутні.

На час видання спірного наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 №853 від 09.09.2024 довідка ВЛК була чинна.

Факт скасування у подальшому в судовому порядку довідки ВЛК не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення позивача з військової служби відповідно до ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав.

Слід також зазначити, що матеріали справи не містять доказів подання позивачем рапортів на проходження ВЛК задля вирішення питання визначення його стану здоров`я.

Після видання спірних наказів, виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.

Цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов.

Скасування спірного наказу про призов без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/29996/24 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено14 січня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua