Вирок від 14 січня 2026 р. у справі №492/1568/25 — Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1568/25

провадження № 1-кп/492/97/26

ВИРОК

Іменем України

15 січня 2026 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника-адвоката ОСОБА_4 (дистанційно),

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12025162270000289, внесеного 02 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мінжир Котовського району Республіка Молдова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, маючого на утриманні шістьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України не маючого судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, -

встановив:

ОСОБА_5 , на початку лютого 2025 року, у першій половині дня, більш точної дати та часу не встановлено, у лісосмузі на південно-західній околиці міста Арциз Болградського району Одеської області, знайшов нестандартну (перероблену саморобним способом) гладкоствольну коротко ствольну вогнепальну зброю – 9-мм самозарядний пістолет ТТ-33 (ANSAR 1071) № НОМЕР_1 , виготовлений промисловим способом, турецького виробництва (компанія-виробник – SURАRMS, м. Конья, Туреччина), позиціонується виробником як сигнально-стартовий пістолет калібру 9 мм Р.А.К. (для подачі шумових сигналів) та не є таким у зв`язку з невідповідністю вимогам щодо стартових пристроїв через конструктивні зміни, внесені невстановленою слідством особою саморобним способом (захисний елемент з каналу ствола видалений). Для проведення пострілів з наданого пістолета можливо використання як шумових і газових пістолетних патронів калібру 9 мм Р.А.К. (Р.А.) так і патронів з кінетичними снарядами: 9-мм дробові пістолетні патрони, патрони що, споряджені гумовими, або аналогічнимими за своїми властивостями метальними снарядами (Терен ЗП, ПНД-9П, Терен-3Ф та ін.) патрони роздільного спорядження (шумовий, або газовий калібру 9 mm Р.А.К. (Р.А.) та сферична куля, а саме: стандартна свинцева картечна діаметром до 8,2 мм) чи перероблені унітарні патрони аналогічного комплектування. Даний пістолет до проведення пострілів придатний. За вказаних обставин ОСОБА_5 діючи з прямим умислом, направленим на незаконне придбання, носіння і зберігання вищезазначеної вогнепальної зброї, діючи з мотивів забезпечення подальшої самооборони, у порушення вимог постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи, аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року, без передбаченого законом дозволу, придбав вищезазначений пістолет, та переніс його при собі до квартири за місцем свого проживання, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшого незаконного зберігання. Продовжуючи свої неправомірні дії, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що вищезазначений пістолет є вогнепальною зброєю, сховав його поблизу господарської споруди, розташованої на подвір`ї будинку за місцем свого проживання, де незаконно зберігав вказаний пістолет у період часу з початку лютого 2025 року до 25 квітня 2025 року.

Вказані дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 1 статті 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

30 жовтня 2025 року між прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , за участю захисника-адвоката ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12025162270000289 в порядку, передбаченому статтями 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за частиною 1 статті 263 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного злочину та зобов`язався беззастережно визнати у ході судового провадження свою винуватість у вчиненні злочину. Також, сторонами угоди з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів; обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинення ним кримінального правопорушення за частиною 1 статті 263 КК України, у виді позбавлення волі строком на три роки із застосуванням до нього дії статті 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Розглядаючи в порядку пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні також щодо тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Прокурор, захисник-адвокат в підготовчому судовому засіданні вважали, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги КПК України та КК України, просили угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заявив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені частиною 2 статті 473 КПК України; наслідки невиконання угоди, передбачені статтею 476 КПК України. Просив вищевказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнав себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені частиною 2 статті 473 КПК України та наслідки її не виконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Заслухавши прокурора, захисника-адвоката та обвинуваченого, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, перевіривши укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, КК України суд встановив, що угода про визнання винуватості укладена у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину; умови угоди не суперечать вимогам КПК України, КК України, відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; сторони уклали угоду добровільно; фактичні підстави для визнання винуватості наявні; узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним статтею 65 КК України.

Суд вважає доведеною в підготовчому судовому засіданні винність обвинуваченого ОСОБА_5 , тому дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за частиною 1 статті 263 КК України, якносіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, який відповідно до статті 12 КК України, є тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_5 погодився на призначення узгодженої ним та прокурором міри та виду покарання. Характер взятих обвинуваченим ОСОБА_5 на себе за угодою зобов`язань свідчить про можливість їх виконання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

Суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості, укладена 30 жовтня 2025 року між прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , за участю захисника-адвоката ОСОБА_4 , відповідає вимогам частини 2, частини 4 статті 469, статті 472 КПК України, а тому є всі правові підстави для затвердження даної угоди судом і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення ним кримінального правопорушення за частиною 1 статті 263 КК України, у виді позбавлення волі строком на три роки із застосуванням до нього дію статті 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на один рік, поклавши на нього обов`язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК України.

Під час досудового розслідування ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до 27 грудня 2025 року, включно.

Учасники судового провадження клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому в судовому засіданні не заявляли, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до частини 2 статті 475 КПК України вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною 3 цієї статті, відповідно до якої у резолютивній частині вироку на підставі угоди повинні міститися відомості, передбачені статтею 374 КПК України.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо речових доказів, відшкодування процесуальних витрат, щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Суд вирішує питання про речові докази у справі згідно частини 9 статті 100 КПК України: предмет схожий на пістолет з маркуванням «SUR-TT33, 9 mm P.A.K., НОМЕР_1 », 2 магазини та протирку, які упаковано до полімерного пакета НПУ WAR1289419 з пояснювальним написом та підписами понятих та учасників підлягають конфіскації в дохід держави.

У зв`язку з доведеністю вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і проведенням по кримінальному провадженню експертного дослідження по встановленню його вини, суд, керуючись частиною 2 статті 124 КПК України, дійшов висновку про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави процесуальних витрат на залучення експерта, який проводив судову експертизу зброї у наявному кримінальному провадженні на загальну суму 1782,80 грн.

Враховуючи, що речові докази, на які ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 29 квітня 2025 року накладено арешт, підлягають конфіскації в дохід держави, суд дійшов до висновку про скасування арешту на вищевказані речові докази.

Керуючись статтями 100, 174, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 жовтня 2025 року між прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника-адвоката ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12025162270000289.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України та призначити йому покарання за частиною 1 статті 263 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

В силу частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 15 січня 2026 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.

Речові докази: предмет схожий на пістолет з маркуванням «SUR-TT33, 9 mm P.A.K., НОМЕР_1 », 2 магазини та протирку, які упаковано до полімерного пакета НПУ WAR1289419 з пояснювальним написом та підписами понятих та учасників - конфіскувати в дохід держави, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 29 квітня 2025 року, на вказані речові докази.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1