Вирок від 14 січня 2026 р. у справі №732/1180/25 — Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 732/1180/25

провадження № 1-кп/732/22/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2026 року місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

розглянувшиу у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня кримінальне провадження № 12025270460000126, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2025 по обвинуваченню за ст.336 КК України

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смичин, Городнянського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, дітей на утриманні не має, з базовою середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого (ст. 89 КК України)

за участі учасників кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, 21.05.2025 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з оголошеним Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» загальної мобілізації за призовом на військову службу у Збройні Сили України та пройшов медичний огляд відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008, за результатами якого визнаний здоровим та придатним до проходження військової служби.

У подальшому ОСОБА_3 28.06.2025 отримав повістку, за якою мав з`явитися 02.07.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправки у військову частину, за отримання якої надав розписку, та, будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками вищевказаного центру про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, останній, достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та ст.. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-Х11

від 06.12.1991, на території України введено воєнний стан та діє особливий період, з метою ухилення від призову за мобілізацією, діючи умисно, з особистих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.. 65 Конституції України, ст.. 1,39 Закону України «ро військовий обов`зок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-Х11, ст.. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-Х11, та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, у вказаний час, зазначений у повістці, а саме о 08 годині 00 хвилин 02 липня 2025 року не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , не маючи на це поважних причин та про причину неявки не повідомив і в подальшому уникав спілкування та зустрічей з працівниками вказаного відділу.

Обвинувачений у судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в обвинуваченні. Розповів, що отримував особисто повістку, за якою мав з`явитися 02.07.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправки у військову частину. Проходив військово-лікарську комісію і був визнаний придатним до військової служби. Однак ухилився від такої служби, оскільки бажання служити не мав, пояснив "було страшно" і зараз не хочеться. Знайшов місце роботи, у призначенні покарання покладається на розсуд суду, просить не позбавляти волі.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з`ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі.

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, вірно кваліфіковані за ст.336 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує: характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також наслідки, що настали; особу винного - його вік, сімейний стан, стан здоров`я, задовільну характеристику за місцем проживання, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують його відповідальність. У даній справі з поведінки обвинуваченого не вбачається критичної оцінки вчиненого та бажання виправити ситуацію, адже з липня 2025 року до часу розгляду кримінального провадження судом минуло пів року і протягом цього часу обвинувачений так і не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наведене свідчить про те, що обвинувачений свідомо та наполегливо продовжує ігнорувати виконання ним, як громадянином України, конституційного обов`язку по захисту держави. Самі лише дані про особу обвинуваченого: погашені судимості, відсутність випадків притягнення до адміністративної відповідальності, не можуть прийматися судом для застосування ст. 69, 75 КК України. Такі дані враховуються судом при обранні покарання в межах санкції статті 336 КК України та є підставою для визначення покарання у виді мінімального строку позбавлення волі, зазначеного у санкції статті, якою передбачена відповідальність за цей злочин. Звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України суперечить в цій справі меті застосування покарання, визначеній у статті 50 КК України, оскільки не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності за відмову від захисту Батьківщини.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, як і підстави для обрання запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370,371,373,374 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України і призначити покарання у виді позбавленням волі на строк три роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його фактичного затримання з метою приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: довідку військово-лікарської комісії № 2025-0522-1409-1802-0 від 22.05.2025 на ОСОБА_3 , картку обстеження та медичного огляду № 3556101 від 22.05.2025 на ОСОБА_3 , розписку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.06.2025, бланк бойової повістки - залишити на зберіганні в матеріалах провадження № 12025270460000126.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1