Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №592/19677/25 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/19677/25

Провадження №3/592/69/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Онайко Роман Анатолійович, розглянувши матеріали які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, мешканку АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

з участю учасників справи про адміністративне правопорушення:

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Шаповаленка Р.О.,

установив:

26.11.2025 о 00:50:00 у м.Суми, вул. Іллінська, біля будинку 12 водій ОСОБА_1 керувала тз BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу газоаналізатор Drager Alcotest 7510 ARBL-0309, що підтверджується тестом 551 від 26.11.2025 з позитивним результатом якого 0,88 проміле водій ОСОБА_1 була згодна, чим порушила п. 2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Захисником Борщевської В.В. подане письмове клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовує тим що ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу виконувала завдання згідно бойового розпорядження вищого командування та могла бути піддана огляду лише працівниками ВСП, а отже працівниками поліції не дотримано процедури визначеної ст.266-1 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник підтримала клопотання про закриття провадження у справі з наведених в ньому підстав, крім того зазначили, що ОСОБА_1 діяла в умовах крайньої необхідності, оскільки їй повідомили, про наявність військового з наміром суїциду і він потребував невідкладної психологічної допомоги. .

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №523761 від 26.11.2025 підтверджується дослідженими доказами, а саме:

-чеком газоаналізатора Alcotest Drager 7510, результат огляду 0,88 проміле, з результатами ознайомлена, про що свідчить підпис у відповідній графі;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів згідно якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками, а саме запах алкоголю з порожнини рота, результат огляду 0,88 проміле, з результатами ОСОБА_2 погодилася, про що свідчить підпис останньої у відповідній графі;

-розпискою ОСОБА_1 від 26.11.2025;

-довідкою старшого інспектора з відділу АП УПП в Сумській області, згідно якої ОСОБА_1 отримувала посвідчення водія НОМЕР_2 від 19.19.2023. Протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не притягувався.

-відеозаписами з нагрудних та автомобільного відеореєстраторів поліцейських на яких зафіксовано подію, процедуру огляду на стан сп`яніння та процес складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), суддя не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

При цьому адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім іншого, настає за керування т/з у стані алкогольного сп`яніння, а матеріали справи мають достатньо доказів, які не поставлені під сумнів правопорушником, якими доведено як факт керування т/з особою, так і факт перебування цієї особи у стані алкогольного сп`яніння.

У свою чергу порядок проходження огляду на стан сп`яніння, про який йдеться мова, закріплений у ст. 266 КУпАП.

Згідно визначеної процедури огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Таким чином ОСОБА_1 , щодо якої були об`єктивні підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп`яніння, відповідно до встановленого порядку пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду позитивний 0,88 проміле, погодилася з його результатами, внаслідок чого і був складений протокол про адміністративне правопорушення.

Доводи захисника про порушення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки не було повідомлено та залучено Військову службу правопорядку у Збройних Силах України не можуть бути прийняті до уваги.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Тобто, ст. 266-1 КУпАП не встановлено окремого порядку огляду військовослужбовців щодо яких є підстави вважати, що вони керують транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння (ст.130 КУпАП), тому проводячи огляд метою визначення стану алкогольного сп`яніння та складаючи протокол про адміністративне правопорушення поліцейські обґрунтовано керувались вимогами ст. 266 КУпАП.

Зважаючи на ту обставину, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не за ст. 172-20 чи 178 КУпАП, поліцейські у повній відповідності з вимогами закону здійснили складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 самостійно, без залучення представників Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

При цьому доводи захисника про виконання військовослужбовцем ОСОБА_1 завдань згідно бойового розпорядження в умовах крайньої необхідності, спростовуються наданим нею витягом із бойового розпорядження, з якого вбачається що місцем виконання є населений пункт відмінний від м.Суми, крім того згідно бойового розпорядження до її посадових обов`язків входило перевірка та методична допомога в медичній роті. Тобто, допомога війсьвослужбовцям, у тому числі й психологічна, була покладена на інших осіб.

Згідно ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Обов`язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії: з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління; якщо ця небезпека заданих обставин не могла бути усунута іншими засобами, якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

В той же час, ОСОБА_1 не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підставі яких можна дійти висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в стані крайньої необхідності.

При цьому суд враховує, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O’Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).

Враховуючи характер правопорушення та особу винного, вважаю необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі ст. 40-1, 283 ч.5 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ч.1 ст.130, ч.5 ст.283 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, а в її разі оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений у строк, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначених правопорушень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Роман ОНАЙКО