Вирок від 14 січня 2026 р. у справі №644/276/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/276/26

Провадження № 1-кп/644/510/26

15.01.2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши, у порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, та без виклику для участі в ньому учасників кримінального провадження - обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025222020000076 від 04 грудня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець Харківської області сел. Рогань, з середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 22.09.2025 Індустріальним районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік

у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

(обставини встановлені органом досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження)

ОСОБА_3 22.11.2025 приблизно о 16:50 годині, перебуваючи у громадському місці біля будинку за адресою: м. Харків, вул. 92-ї Бригади, буд. 27, діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, що виразилось в прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, зневажливо ставлячись до громадського порядку, ігноруючи існуючі у суспільстві елементарні правила поведінки, моральності, добропристойності, усвідомлюючи протиправність та суспільно - небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, з особливою зухвалістю, передбачаючи негативні наслідки у результаті своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, підійшов до припаркованого поблизу будинку №27 по вулиці 92- ї Бригади у місті Харкові, автомобіля ЗАЗ Forza, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , після чого демонстративно застрибнув на багажник автомобіля, після чого заліз на дах автомобіля та продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, усвідомлюючи можливість пошкодження транспортного засобу, навмисно стрибнув з даху автомобіля на його лобове скло.

Внаслідок цих умисних протиправних дій ОСОБА_3 настали суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_4 , згідно висновку експертизи від 16.12.2025 №СЕ-19/121-25/31315-АВ у розмірі 1 030,69 грн.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025222020000076 від 04 грудня 2025 року у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.

Відповідно до ст. 381 КПК України - суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Судом, за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 під час дізнання у присутності адвоката надав письмову заяву, відповідно до якої, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України.

ОСОБА_3 не оспорював встановлені під час дізнання обставини вчиненого кримінального правопорушення. Йому були роз`яснені наслідки неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку, та отримана, відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.12 КК України - кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення - проступку, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 - ч. 1 ст. 296 КК України – хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Суд, вивчивши в порядку спрощеного судового провадження, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 296 КК України, разом з доданими до нього матеріалами кримінального провадження зібраними в ході досудового розслідування - приходить до висновку, що обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення – проступку, встановлені органом досудового розслідування підтверджуються сукупністю доказів зібраних органом дізнання в підтвердження висунутого обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акту судом в спрощеному порядку.

Письмова заява ОСОБА_3 складена в присутності захисника, свідчить щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Вивчивши обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, разом з доданими до нього матеріалами кримінального провадження зібраними в ході досудового розслідування – дізнання, суд приходить до висновку, що за обставинами встановленими органом досудового розслідування вчиненого кримінального правопорушення – проступку, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

За оцінкою в сукупності обставин кримінального провадження, встановлених в ході досудового розслідування, та перевірених під час судового розгляду, вину ОСОБА_3 за обставинами, викладеними в обвинувальному акті, за ч. 1 ст. 296 КК України, суд вважає доведеною.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження встановлено, що він раніш притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, офіційно не працевлаштований, з 20.11.2025 року по теперішній час перебуває на обліку в Індустріальному районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області за вироком Індустріального районного суду м.Харкова від 22.09.2025 року за ч.1 ст.190 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України – є щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 – не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 за скоєне, суд керується нормами ч. 2 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості, суспільної небезпечності та наслідки вчиненого ним умисного кримінального правопорушення - проступку, враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, наявність обставин, що пом`якшують покарання.

За таких обставин, з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання у виді обмеження волі. Обмежень для призначення даного виду покарання - судом не встановлено.

Положеннями ч. 1 ст. 71 КК України регламентовано, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 засуджений вироком Індустріального районного суд м. Харкова від 22 вересня 2025 року за ч.1 ст. 190 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік, яке на даний час не відбуте.

З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_3 інкриміноване йому кримінальне правопорушення вчинив у період відбування покарання, призначеного вироком Індустріального районного суд м. Харкова від 22 вересня 2025 року, тому при призначенні остаточного покарання ОСОБА_3 підлягає застосуванню ст. 71 КК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи зі співвідношення: одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України невідбута частина покарання ОСОБА_3 за вироком Індустріального районного суд м. Харкова від 22 вересня 2025 року у виді пробаційного нагляду становить 10 місяців 4 дня.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч. 1 ст. 71 та ч. 1 ст. 72 КК України до призначеного за цим вироком покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання у вигляді пробаційного нагляду, призначеного ОСОБА_3 вироком Індустріального районного суду м.Харкова від 22.09.2025 року та визначити йому остаточне покарання у вигляді обмеження волі, перевівши невідбуту частину покарання у вигляді пробаційного нагляду з розрахунку один день пробаційного нагляду за один день обмеження волі, і остаточно визначає ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому не обирався, і підстав для його обрання при постановленні вироку в порядку спрощеного провадження – судом не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375, ст.381-382 КПК України, суд–

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити покарання – обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України – до покарання, призначеного ОСОБА_3 за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання у виді пробаційного нагляду за вироком Індустріального районного суду м. Харкова від 22.09.2025 року та призначити ОСОБА_3 за сукупністю вироків остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.

Строк відбування покарання у виді обмеження волі ОСОБА_3 рахувати з дня звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави ( стягувач платежу – Держава, код доходів – 24060300, отримувач платежу – ГУК Харків, обл./МТГ Харків/24060300, п/рахунок – UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) – 25574728, банк Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998) – 2 674,20 грн. в рахунок відшкодування витрат на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/31315-АВ від 16.12.2025.

Речові докази, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, а саме: копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та оригінал товарного чеку б/н від ФОП « ОСОБА_5 » від 23.11.2025 – по набранню вироком законної сили – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази, які зберігаються в спеціальній обладнаній кімнаті ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНІІ в Харківській області, а саме: змив на ватну палицю, який було вилучено під час огляду місця події від 22.12.2025 та поміщено до паперового конверту НПУ б/н, з підписами учасників слідчої дії – по набранню вироком законної сили – знищити.

Вирок суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КК України.

Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок ухвалений без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, строк апеляційного оскарження обчислюється для такої особи з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий – суддя: ОСОБА_6