Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №638/17426/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/17426/25

Провадження № 2/638/1765/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 11 серпня 1979 року у Міському відділі РАЦС м. Ізюм, Харківської області, актовий запис № 334.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 11 серпня 1979 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Прожили з відповідачем у шлюбі більше сорока років, проте наразі у сторін змінилось ставлення один до одного, змінились погляди на сімейне життя та сімейні цінності. Вважає, що подальше подружнє життя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, оскільки повністю втрачено почуття любові та поваги. Спільне майно буде поділено мирним шляхом. Спільні діти досягли повноліття.

Ухвалою суду від 19 вересня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

У встановлений судом в ухвалі від 19 вересня 2025 року строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В судове засідання сторони не з`явилися, про судове засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталися.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутністю сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , громадянин України, та ОСОБА_3 , громадянка України, зареєстрували шлюб 11 серпня 1979 року у Міському відділі РАЦС м. Ізюм, Харківської області, актовий запис № 334, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу, серія НОМЕР_1 від 11 серпня 1979 року.

Малолітніх та неповнолітніх дітей сторони не мають.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 та абз. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті встановлених судом фактичних обставин справи, суд зазначає наступне.

Як зазначає позивач, і цю обставину не спростував відповідач, у зв`язку із втратою почуття любові та взаємоповаги, шлюб припинив фактичне існування, тому подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивачки.

Суд наголошує, що право позивачки на розірвання шлюбу є безумовним та не може бути піддане жодним обмеження.

Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та їх нормативно-правове регулювання, суд дійшов висновку, що доводи позивачки про те, що подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам, знайшли своє підтвердження, є доведеними та обґрунтованими, а тому наявні підстави для судового захисту прав позивачки на розірвання шлюбу в обраний нею спосіб.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, суд стягує з відповідача на користь позивачки сплачений останньою судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 131, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273-279, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, зареєстрований 11 серпня 1979 року у Міському відділі РАЦС м. Ізюм, Харківської області, актовий запис № 334.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 15 січня 2026 року.

Суддя І.П. Латка