Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №620/11920/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 14 січня 2026 р.

Справа: №620/11920/25

Суддя: Бородавкіна С.В.

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/11920/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) 30.10.2025 (через підсистему «Електронний Суд» звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Ухвалою судді від 17.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Також установлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвалою судді від 03.12.2025 клопотання в/ч НОМЕР_1 про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву задоволено строком на 10 днів.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, у якому зазначено, що 26.09.2025 видано Окреме доручення Міністра оборони України №5601/уд, яким визначено, що доручення Міністра оборони України №999/уд від 20.02.2025 не застосовується з 07.08.2025 та прямо встановлює правило щодо здійснення виплати тією військовою частиною, у якій військовослужбовець проходив службу на дату прийняття цього доручення та на підставі яких документів здійснюється виплата винагороди. Додатково зазначено, що запитів щодо отримання документів необхідних для нарахування та здійснення виплати винагороди, передбачених дорученнями Міністра оборони України № 5601/уд від 26.09.2025 або №999/уд від 20.02.2025, від Військової частини НОМЕР_2 , де за наявними даними станом на 26.09.2025 проходив службу позивач, до військової частини НОМЕР_1 не надходило. З урахування викладеного, нарахування та виплата винагороди позивачу в/ч НОМЕР_1 не можлива, оскільки обов`язок здійснити вказані дії покладено на ту військову частину, в якій проходив службу позивач станом на 26.09.2025.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що абзацом 4 пункту 4 Постанови КМУ №153 передбачено, що винагорода виплачується в повному обсязі військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни. Таким чином, сама по собі наявність поранень, пов`язаних із захистом Батьківщини, є достатньою та самостійною підставою для виплати винагороди у повному розмірі, незалежно від досягнення шестимісячного строку участі у бойових діях. Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 позивач брав безпосередню участь в бойових діях в АДРЕСА_1 , зокрема в період з 19.06.2023 по 08.08.2023, з 22.08.2023 по 30.08.2022, з 26.02.2024 по 16.06.2024 (169 календарних днів), що підтверджується довідкою №1961/7055 від 14.07.2024. Саме у вказаний період позивач отримував бойові травмування. Зазначені обставини прямо підпадають під дію абзацу четвертого пункту 4 Постанови №153 та є самостійною, достатньою і безумовною підставою для виплати винагороди у повному обсязі, незалежно від сумарної тривалості участі позивача у бойових діях.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

27.02.2023 між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України укладено контракт про проходження військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу. Контракт укладено строком на 3 роки (а.с.10-11).

Матвієнко у період з 27.02.2023 по 02.06.2023 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_3 , а у період з 03.06.2023 по 10.05.2025 у в/ч НОМЕР_1 , а з 12.06.2025 у в/ч НОМЕР_2 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 , виданого 03.03.2013 (а.с.8-9).

Відповідно до витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.06.2025 №169 сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта – командира 1 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , призначеного розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України від 26.05.2025 №154, на посаду згідно з наданим рекомендаційним листом, 10.06.2025 виключено зі списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення, видано продовольчий, речовий, грошовий та РАО атестати (а.с.79).

Згідно із довідкою в/ч НОМЕР_1 від 14.07.2024 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України молодший сержант ОСОБА_1 , дійсно у період з 19.06.2023 по 08.08.2023, з 22.08.2023 по 30.08.2023, з 26.02.2024 по 16.06.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в: н.п. Оріхів, Запорізької області, н.п. Новоселівка – Перша, Донецької області. Підстава: Витяг із журналу бойових дій зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 (Інв. №369/дск від 10.06.2023): витяг із журналу дій БТГр « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в/ч НОМЕР_1 (Інв.№3 дск від 24.02.2024) (а.с.11 зворот-12).

Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_3 від 15.11.2025 №1293 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших обставин солдат ОСОБА_1 всього брав участь в бойових діях 0 днів. Станом на 02.06.2023 за солдатом ОСОБА_1 у в/ч НОМЕР_3 випадків притягнення до кримінальної відповідальності не обліковано, випадків притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення не обліковано, дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк дії яких не закінчився не обліковано (а.с.57 зворот-58).

Згідно із довідкою в/ч НОМЕР_1 від 11.12.2025 №22439 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших обставин сержант ОСОБА_1 дійсно у період з 07.02.2025 по 09.02.2025 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нікольське, Суджанського району, Курської області. Всього брав безпосередню участь в бойових діях 3 (три) дні. Станом на 13.02.2025 за сержантом ОСОБА_1 випадків притягнення до кримінальної відповідальності не обліковано, випадків притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення не обліковано, дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк дії яких не закінчився не обліковано (а.с.66).

Під час проходження військової служби ОСОБА_1 було отримано травми, що пов`язані із захистом Батьківщини (а.с.12 зворот-15, 18 зворот).

На запит представника позивача в/ч НОМЕР_3 листом від 15.11.2025 №8285 повідомила, що в/ч НОМЕР_3 запитів від в/ч НОМЕР_1 , в якій проходив службу ОСОБА_1 , та в/ч НОМЕР_2 , в якій проходить службу ОСОБА_1 , що до здійснення оформлення довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин (за формою затвердженою доручення Міністра Оборони України), не отримувала (а.с.57).

Вважаючи протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025, №793/2025 від 20.10.2025 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із частиною 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова №153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Згідно із пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до пункту 4 Постанови №153 установлено, що:

особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

30.07.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153», якою пункт 4 постанови №153 доповнено абзацами такого змісту:

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 27.02.2023 у віці 24 років уклав контракт з Міністерством оборони України про проходження військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу.

У період з 19.06.2023 по 08.08.2023, з 22.08.2023 по 30.08.2023, з 26.02.2024 по 16.06.2024 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в: н.п. Оріхів, Запорізької області, н.п. Новоселівка – Перша, Донецької області, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 14.07.2024.

У період з 07.02.2025 по 09.02.2025 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нікольське, Суджанського району, Курської області, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 11.12.2025 №22439.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що період, за якого позивач брав участь у бойових заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в сукупності становить менше 6 місяців.

Абзац 4 пункту 4 Постанови №153 передбачає, що військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання 30.08.2023 приблизно о 12.00 годині, отримав поранення внаслідок спрацювання вибухового пристрою в районі н.п. Комишуваха Запорізької області. Травма настала при здійсненні військовослужбовцем заходів із забезпечення національної безпеки і відсічі збройної агресії російської федерації, пов`язана з захистом Батьківщини та безпосереднім виконанням службових обов`язків, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 23.09.2023 №798 (а.с.12 зворот).

Відповідно до довідки ВЛК в/ч НОМЕР_5 від 25.10.2023 №8694, ОСОБА_1 проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК №1 в/ч НОМЕР_5 від 25.10.2023. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки перенесеної (30.08.2023) ВТ, СГМ, ВОСП грудної клітки, ВЧМТ у вигляді: цефалгічного, астено-невротичного синдромів; стан після ВТ, ВЧМТ з вхідним отвором в лівій скроневій ділянці з наявністю сторонніх тіл металевої щільності в лівій скроневій ділянці, сформовані рубці лівої скроневої ділянки. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. За наказом МОЗ від 04.07.2007 №370 – Травма важкого ступеню (а.с.18 зворот).

Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 від 03.12.2024 №2306/ВЛК, ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання 29.10.2024 приблизно о 09 годині 30 хвилин отримав поранення внаслідок влучання з СПГ-9 поблизу н.п.Катеринівка, Донецької області. Поранення настало при здійсненні військовослужбовцем заходів із забезпечення національної безпеки і відсічі збройної агресії російської федерації, пов`язана з захистом Батьківщини та безпосереднім виконанням службових обов`язків (а.с.13).

Згідно із довідкою в/ч НОМЕР_1 від 21.02.2025 №358/ВЛК, ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання 09.02.2025 приблизно о 03 годині 00 хвилин отримав поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу н.п. Нікольське, Курської області. Поранення настало при здійсненні військовослужбовцем заходів із забезпечення національної безпеки і відсічі збройної агресії російської федерації, пов`язана з захистом Батьківщини та безпосереднім виконанням службових обов`язків (а.с.14).

Відповідно до довідки ВЛК КНП «Чернігівська міська лікарня №3» Чернігівської міської ради від 11.03.2025 №01-42/25, ОСОБА_1 проведено медичний огляд. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після ВТ (від 09.02.2025): Вогнепальні сліпі осколкові поранення лівої сідниці з дефектом м`яких тканин, ліковані оперативно (10.02.2025 ПХО вогнепальних ран; 04.03.2025 пластика місцевими тканинами відкритих ран лівої сідниці) у вигляді гранулюючих ран. Множинні дрібні ВОСП попереку та сідниць з наявністю стронніх тіл у вигляді гранулюючих ран та нормотрофічних рубців. Посттравматична нейропатія лівого сідничного нерва. Акубаротравма, двобічна сенсо-невральна припухлуватість І ст. Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини поранення (травми), виданої командиром в/ч НОМЕР_1 №358/ВЛК від 21.02.2025 на підставі наказу командиру в/ч НОМЕР_6 від 14.02.2025 №168. Згідно наказу №370 від 04.07.2007 за ступенем тяжкості травма відноситься до тяжких (а.с.20).

Отже, враховуючи вищевикладене, а також той факт, що позивач не досяг 25 років станом на день заключення контракту про проходження військової служби, контракт було заключено у період дії на території України воєнного стану, брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності постановою №153, та має поранення, одержані під час захисту Вітчизни, ОСОБА_1 відповідає умовам, визначеним Постановою №153 для отримання одноразової грошової винагороди, однак відповідачем не було вчинено жодних дій для підготовки матеріалів, а також щодо її нарахування та виплати, тобто вчинено протиправну бездіяльність. Належних доказів щодо неможливості здійснити нарахування та виплату спірної винагороди військовою частиною НОМЕР_1 суду не надано.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи предмет даного позову, відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 15 січня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , АДРЕСА_3 ).

Суддя С.В. Бородавкіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua