Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 13 січня 2026 р.
Справа: №600/4195/25-а
Суддя: Левицький Василь Костянтинович
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2026 року м. Чернівці Справа № 600/4195/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати йому відстрочку від призову за мобілізацією на підставі п. 13 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації він звернувся до відповідача із відповідною заявою за формою, встановленою Порядком № 560. У заяві повідомлено про те, що він на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. До заяви додані усі необхідні документи, які підтверджують право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації
Однак, відповідачем прийнято рішення про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. На думку позивача, така відмова є протиправною, оскільки він надав необхідний пакет документів, що підтверджують відсутність інших родичів, які можуть здійснювати догляд за братом ОСОБА_2 .
За вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою суду витребувано з відповідача письмові докази по справі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач вказував, що п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено членів сім`ї І-ІІІ ступеня споріднення, що мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Військовозобов`язаний ОСОБА_1 є двоюрідним братом (ІV ступінь споріднення) особи з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду.
З аналізу вищевикладеного двоюрідні брати особи з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду, не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період згідно п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, приписи вищевказаного пункту містять посилання на таку умову як відсутність членів сім`ї І ступеня споріднення (має право член сім`ї ІІ ступеня споріднення), а за умови відсутності членів сім`ї І та ІІ ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї ІІІ ступеня споріднення.
З доданих до заяви документів вбачається наявність у особи з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду членів сім`ї І ступеня споріднення - мати та батько.
На підставі вищевикладеного, комісією при третьому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 було відмовлено в оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Оскільки позивач не дотримався приписів п. 58 Порядку, не є членом сім`ї І-ІІІ ступеня споріднення та у особи з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду наявні члени сім`ї І ступеня споріднення, відповідач вважає, що відмова у наданні відстрочки є законною, обґрунтованою та відповідає принципу верховенства права.
З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
17.07.2025 позивачем на ім`я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 подано заяву про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (а.с. 69).
Рішенням Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним згідно ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оформленим протоколом від 31.07.2025 № 64, відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Повідомленням від 01.08.2025 № 3/1984 проінформовано позивача про вказане вище рішення, прийняте ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 70).
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу вимог ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
На даний час строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Одночасно із введенням воєнного стану, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено з 25 травня 2022 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 342/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2264-IX, а надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня).
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 ст. 2 Закону № 2232-XII передбачено зокрема такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
За приписами ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - № 3543-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Пунктом 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 22 Закону № 3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 23 Закону № 3543-XII для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані - члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Суд звертає увагу, що відмінність у сформульованих законодавцем у п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII та у п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII кваліфікаційних умовах від кваліфікаційних умов за п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII полягає у тому, що матеріали звернення зацікавленої особи військовозобов`язаного, який прагне до отримання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період у порядку п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII та у порядку п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII мають доводити саме факт здійснення реального догляду і виключати будь-які розумні сумніви суб`єкта владних повноважень про ймовірність протилежного.
Також, слід зазначити, що положення п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII частково кореспондують положенням абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу", де зазначено, що військовослужбовці звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.
Однаковість приписів наведених норм права полягає у тому, що підставою для тимчасового увільнення від виконання військового обов`язку у спосіб особистого та безпосереднього проходження військової служби під час мобілізації та підставою для звільнення з військової служби є необхідність здійснення постійного догляду за одним із своїх батьків.
Разом з тим, відмінність у змісті цих норм полягає у тому, що відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII військовозобов`язаний повинен вже фактично здійснювати постійний догляд за одним із своїх хворих родичів другого ступеня споріднення.
Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24 зазначив, що зміст абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" означає необхідність наявності сукупності таких умов: 1) Доведена необхідність постійного догляду за одним із батьків, який є особою з інвалідністю I або II групи; 2) Об`єктивна неможливість іншого члена сім`ї (першого або другого ступеня споріднення) здійснювати догляд через вагомі причини, зокрема проходження військової служби (відсутність іншої особи, спроможної реально забезпечити необхідний догляд в ситуації, що склалася), до того ж який не виявив бажання здійснювати такий догляд.
Суд бере до уваги висновок Верховного Суду викладений у постанові від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24 про те, що зацікавленою особою має бути доведена перед суб`єктом владних повноважень необхідність постійного догляду за одним із батьків, який є особою з інвалідністю I або II групи.
Верховний Суд у постанові від 07.05.2025 у справі № 420/30227/24 виснував, що "відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи" означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж "юридичної наявності" інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо).
Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ч. 7 ст. 23 Закону № 3543-XII).
Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок 560, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 56 - 58 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.
Отже, додатком 5 Порядку, визначено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Абзацом 2 п. 58-1 Порядку № 560 передбачено, що військовозобов`язані, які відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а за умови наявності кількох військовозобов`язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.
Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, про відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, про відсутність членів сім`ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Відповідно до п. 61 Порядку № 560 військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім`я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов`язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов`язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.
До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п`ять осіб.
Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:
відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;
перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов`язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.
За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов`язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Додатком 5 до Порядку № 560 передбачено Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Пунктом п. 14 Додатку 5 до Порядку № 560 передбачено, що особами, які мають право на відстрочку відповідно до ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього підпункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Вказані вище особи до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації мають подати наступні документи:
для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
Таким чином, вказаним вище Додатком 5 до Порядку № 560 визначено чіткий та виключний перелік документів, які мають бути подані військовозобов`язаним разом із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Отже, в розумінні ст. 23 Закону № 3543-XII та Порядку № 560 особами першого ступеня споріднення є батьки (батько, мати), особами другого ступеня споріднення є рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки, а особами третього ступеня споріднення є дядьки, тітки, племінники та племінниці.
Отож, наведеними вище положеннями встановлено, що для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації по здійсненню постійного догляду, необхідною умовою є ступінь споріднення військовозобов`язаного та особи, яка такого догляду потребує.
Суд наголошує, що положення п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не передбачає такої підстави для надання відстрочки військовозобов`язаному, як зайнятість постійним доглядом за особою, яка не є його членом сім`ї другого або третього ступеня споріднення.
Тому, за змістом п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII умовами для реалізації права на відстрочку є:
по-перше, зайнятість військовозобов`язаного, який є членом сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, постійним доглядом за такою особою;
по-друге, відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення із зазначеною особою, або якщо такі члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
по-третє, у разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що лише сукупність наведених обов`язкових обставин (фактів) надають законні підстави для отримання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за цією підставою.
Згідно п. 60 Порядку № 560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов`язаний має право на особисте подання на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Повертаючись до обставин даної справи, суд зазначає, що 17.07.2025 позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
У заяві позивач повідомив про те, що він є особою, яка на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки відсутні члени сім`ї першого (першого та другого) ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зазначеної у п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
До заяви позивачем додано наступні документи: Витяг з Резерв +; копія акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду; копія паспорт ОСОБА_1 ; копія РНОКПП ОСОБА_1 ; копія паспорта ОСОБА_2 ; копія РНОКПП ОСОБА_2 ; копія довідки МСЕК № 065793 від 14.11.2022; копія висновку від 09.04.2025; копія рішення № 51/4 від 09.04.2025; копія заключення ЛКК №157 від 13.04.2023; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії № НОМЕР_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії № НОМЕР_3 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 ; копія довідки лікаря-нарколога ОСОБА_4 .
Рішенням Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним згідно ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оформленим протоколом від 31.07.2025 № 64, відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Із змісту оскаржуваного рішення видно, що позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з наступних підстав:
- не дотримано порядок звернення визначений абзацом першим пункту 58 постанови Кабінету Міністрів України №560 (зі змінами), щодо особистої подачі заяви;
- в п. 14 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вказані ступені спорідненості членів сім`ї які можуть здійснювати такий догляд, а саме: члени сім`ї першого та другого ступеня, а у разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього підпункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю І або ІІ групи. Згідно з Сімейним кодексом України двоюрідні браги є в четвертому ступені спорідненості, що не надає права на відстрочку;
- у члена сім`ї першого ступеня споріднення матері ОСОБА_4 відсутній документ про потребу у постійному догляді за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
- позивач є порушником військового обліку (а.с. 71).
Дослідженням рішення, оформленого протоколом від 31.07.2025 № 64, встановлено, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення враховано наступне:
- громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 13.05.1999) є двоюрідним братом громадянина ОСОБА_2 , четвертий ступінь споріднення;
- громадянин ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої, підгрупи «А» з дитинства безтерміново та потребує постійного стороннього догляду та допомоги (довідка до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ №065793 від 14.11.2022);
- батько ОСОБА_5 відомості про батька записані за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України;
- мати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті при Кіцманській поліклініці. Довідка лікаря-нарколога №71 від 28.03.2025 (а.с. 71).
Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що позивач ОСОБА_1 є двоюрідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_5 , свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 (а.с. 23, 24, 25, 26).
Тобто, позивач є членом сім`ї четвертого ступеня споріднення для двоюрідного брата ОСОБА_2 .
Згідно довідки № 424 від 11.09.2007, відомості в книзі реєстрації актів про народження ОСОБА_2 стосовно батька записані за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с. 30).
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 065793 від 14.11.2022, ОСОБА_2 встановлено безтерміново першу групу інвалідності з дитинства, підгрупа «А». Потребує постійного стороннього догляду та допомоги (а. с. 17-18).
Актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (постійного догляду, складеного на підставі заяви від 01.07.2025, підтверджено, що позивач здійснює постійний догляд за двоюрідним братом ОСОБА_2 (а.с. 86).
Судом також встановлено, що бабуся ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , отримує пенсію по інвалідності, 3 група, загальне захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_6 від 08.01.20214 (а.с. 28).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 . Батьками є: батько - ОСОБА_7 ; мати - ОСОБА_5 (а.с. 24).
Відповідно до довідки лікаря-нарколога № 71 від 28.03.2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебуває на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті при Кіцманській поліклініці.
Беручи до уваги встановлені по справі обставини, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не є членом сім`ї двоюрідного брата ОСОБА_2 першого, другого або третього ступеня споріднення. Позивач є членом сім`ї четвертого ступеня споріднення для двоюрідного брата ОСОБА_2 .
Як зазначалося вище, оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку з тим, що особам, які відносяться до четвертого ступеня спорідненості не надається відстрочка на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до переконання, що відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, оскільки останній не підтвердив наявність обов`язкових обставин (фактів) для отримання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за цією підставою.
Оскільки згідно п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації по здійсненню постійного догляду, необхідною умовою є друга або третя ступінь споріднення військовозобов`язаного та особи, яка такого догляду потребує, а позивач є членом сім`ї четвертого ступеня споріднення для двоюрідного брата ОСОБА_2 , тому суд вважає, що інші підстави з яких відповідач відмовив позивачу в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не впливають на правомірність прийняття оскаржуваного рішення та виключають необхідність надання судом їм правової оцінки.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, у спірних правовідносинах, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Доводи позивача щодо протиправної відмови відповідачем у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, суд відхиляє, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Суд також критично оцінює долучені позивачем до позову висновок опікунської ради Неполоковецької селищної ради від 09.04.2025 та рішення Неполоковецької селищної ради від 09.04.2025 № 51/4 «Про затвердження висновку опікунської ради», оскільки вказані документи не є підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
З матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із відповідною заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку із здійсненням опіки.
Інші доводи позивача суд не бере до уваги, оскільки вони не спростовують правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241-243, 246 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 );
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).
Суддя В.К. Левицький
Оригінал: reyestr.court.gov.ua