Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 14 січня 2026 р.
Справа: №205/18641/25
Суддя: Калініченко Г. П.
Єдиний унікальний номер 205/18641/25
Номер провадження3/205/379/26
Новокодацький районний суд міста Дніпра
Провадження № 3/205/379/26 Справа № 205/18641/25
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2026 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Калініченко Г. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративні правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
за участю:
захисника особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності адвоката Котовича М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №516827 від 18 листопада 2025 року, ОСОБА_1 18 листопада 2025 року о 16 годині 28 хвилин керуючи автомобілем BMW 320CI, державний номерний знак НОМЕР_1 , у місті Дніпрі по вул. Набережній Заводській, в районі будинку 40Б, проїхав перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України (далі ПДР)
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №516809 від 18 листопада 2025 року, ОСОБА_1 18 листопада 2025 року о 16 годині 30 хвилин керував автомобілем BMW 320CI, державний номерний знак НОМЕР_1 , у місті Дніпрі по вул. Набережній Заводській, в районі будинку 21А, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Котович М. О., в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв`язку з недотриманням працівником патрульної поліції під час складання протоколів про адміністративні правопорушення вимог КУпАП в частині залучення законного представника ОСОБА_1 , який є неповнолітнім, що призвело до порушення його права на захист, а також у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки постановою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 11.12.2025 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, тобто ОСОБА_1 вважається особою, що раніше не вчиняла адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Адвокатом Котовичем М. О. також подано до суду письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення із зазначенням викладених обставин, які долучені до матеріалів справи.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, заслухавши пояснення захисника Летучого Н. Ю., вивчивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, доходить наступних висновків.
Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 та ч. 5 ст. 125 КУпАП, крім протоколів про адміністративні правопорушення, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено також рапорт працівника патрульної поліції від 18.11.2025, щодо обставин виявлення адміністративних правопорушень, копію постанови серії ЕПР1 №497833 від 29.10.2025 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, довідку ДПП УПП в Дніпропетровській області від 21.11.2025, за змістом якої згідно НАІС МВС України ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, а також відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Тобто, обов`язковим елементом об`єктивної сторони даного адміністративного правопорушення є повторність вчинення правопорушень.
Суд акцентує увагу на тому, що станом на момент складання протоколу відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто станом на 18.11.2025, елемент повторності вчинення адміністративного правопорушення, підтверджувався відомостями, наявними у працівників поліції про керування ОСОБА_1 29.10.2025 транспортним засобом не маючи відповідного права керування таким транспортним засобом, що знайшло своє відображення в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно останнього серії ЕПР1 №497833 від 29.10.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, який не долучався до матеріалів цієї справи.
В той же час, постановою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 11 грудня 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП (за подією від 29.10.2025) закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Отже, станом на час розгляду даної справи судом, у діях ОСОБА_1 відсутня обов`язкова ознака об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, як "повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті", що виключає в його діях наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 є неповнолітньою особою і ця обставина надає справі особливого значення в частині дотримання прав неповнолітнього.
Долучені до матеріалів справи докази ретельно проаналізовані судом щодо їх належності та допустимості, однак вони викликають сумніви у своїй достовірності в розумінні ст. 251 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Згідно з приписами ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 44, 51, 89, 121-127, 130, ст. 139, ч. 3 ст. 154, ч. 2 ст. 156, ст.ст. 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені ст. 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього Кодексу.
Враховуючи приписи вказаних норм, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку та вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст. 121-127 КУпАП.
За змістом ч. 1 ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Норми КУпАП не містять чіткого посилання на те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно неповнолітнього може бути складено виключно в присутності їх законного представника.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про національну поліцію» та п. 18 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Також, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 44 Кримінального процесуального кодексу України якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з ним залучається його законний представник. Як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім`ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.
Згідно з вимогами п. 7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, насамперед увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відтак, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника.
При цьому, правовий статус неповнолітнього, як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника незалежно від наявності про це клопотання неповнолітнього.
Тобто, у даному випадку, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону, з метою захисту прав неповнолітньої особи, не дивлячись на прогалину в Кодексі України про адміністративні правопорушення в даному питанні.
Таким чином, уповноважена особа на складання протоколу про адміністративне правопорушення (в даному випадку працівник патрульної поліції), встановивши, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, на переконання суду, був зобов`язаний забезпечити присутність на місці події законного представника ОСОБА_1 , однак у порушення зазначених вище вимог Закону, цього не зробив.
Зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення та доданих матеріалів в цілому не встановлено роз`яснення відповідних прав неповнолітньому, в матеріалах справи відсутні докази того, що працівник патрульної поліції переконався у тому, що ОСОБА_1 правильно розуміє суть правопорушень, вчинення яких йому ставиться у провину, хоча в цьому випадку зобов`язаний був такі дії вчинити та невідкладно повідомити і залучити до справи його батьків, захисника чи законного представника, як того вимагають загальні положення норм права як національного, так і міжнародного, зокрема, Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.
Всупереч цьому, уповноваженою особою не було залучено законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 та, як наслідок, складено протокол про адміністративне правопорушення та відібрано пояснення у неповнолітнього без участі його законного представника, що призвело до істотного порушення права на захист останнього.
Отже, судом встановлено, що працівником патрульної поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення було істотно порушено право неповнолітнього ОСОБА_1 на захист.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що істотне порушення права на захист неповнолітнього дає підстави дійти висновку про те, що протоколи про адміністративні правопорушення, які є основним процесуальним документом, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, є недопустимими доказами, що тягне за собою очевидну недопустимість всіх інших зібраних доказів, які не підлягають аналізу з огляду на їх очевидну протиправність.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (КУпАП).
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Отже, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 126 КУпАП, за відсутності допустимих доказів обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не доведено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд вважає за необхідне провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 245, 247, 251, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Суддя Г. П. Калініченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua