Вирок від 13 січня 2026 р. у справі №204/4762/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/4762/25

Провадження № 1-кп/204/523/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщення зали судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000001355 від 28.12.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, на час вчинення кримінального правопорушення працюючого водієм ПВСП СТО «КАРЛССОН», неодруженого, на утриманні нікого не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

УСТАНОВИВ:

28 грудня 2023 року, близько 16:43 керуючи технічно справним автобусом «БАЗ А079.14», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 05.06.2013 належить на праві власності ПВСП СТО «Карлссон» рухався у темний час доби по сухому, освітленому асфальтобетонному покриттю проїзної частини пр. Богдана Хмельницького в Чечелівському районі м. Дніпро, яка має по три смуги для руху у кожному напрямку, від вул. Енергетична в напрямку вул. Перемоги.

У цей час проїзну частину пр. Богдана Хмельницького за межами нерегульованого пішохідного переходу в напрямку зліва на право перетинав пішохід ОСОБА_7 .

Під час свого руху, 28 грудня 2023 року, приблизно о 16:43, водій ОСОБА_6 , перебуваючи в районі нерегульованого перехрестя пр. Богдана Хмельницького та вул. Матроська в Чечелівському районі м. Дніпро, при цьому слідуючи зі швидкістю приблизно 40 км/год, порушуючи Правила безпеки дорожнього руху України, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити небезпеку для руху у вигляді пішохода ОСОБА_7 , який перетинав проїзну частину зліва на правовідносно напрямку руху керованого ним автобуса, не зменшив швидкість руху, аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду небезпеки, тим самимне виконав покладені на нього обов`язки, як на водія транспортного засобу, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, внаслідок чого допустив наїзд передньою частиною керованого ним автобуса «БАЗ А079.14», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на праву, задньо-бічну поверхню тулубу пішохода ОСОБА_7 .

Своїми діями водій автобуса «БАЗ А079.14», реєстраційний номер НОМЕР_1 – ОСОБА_6 ,грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3(б), 12.3, Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

п. 1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3. (б).: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язанийбути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.3.: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;

Порушення п.12.3. Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_6 знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішохід ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: забитих рани - у лобній ділянці праворуч, на 6,5 см від умовної серединної лінії тіла, та на 2 см вище від проекції правої надбрівної дуги (1), у лівій тім`яній ділянці, на 9 см ліворуч від умовної серединної лінії тіла та на 7 см вище від козелку лівої вушної скойки (1) - з крововиливами у м`які тканини голови, на лівій вушній скойці (1); синців на обох верхніх повіках (2); садна у лівій тім`яній ділянці; багатоуламкових переломів кісток черепу ліворуч: лобної, лівої тім`яної, лівої скроневої кісток (від уламків спускаються тріщини, одна з них затухає у ділянці лівого крила основної кістки, інша спускається на основну кістку, прямує у ділянку турецького сідла, де і затухає); перелому лобної кістки праворуч у ділянці луски (лінія перелому спускається на мале крило основної кістки праворуч, з формуванням уламку основної кістки); крововиливів під твердою мозковою оболонкою, на випуклій та основній поверхнях ліворуч; крововиливів під м`якою мозковою оболонкою на випуклих поверхнях у лобно-тім`яно-скроневих ділянках праворуч, ліворуч - у скроневій ділянці; розривів правої легені у нижній долі з крововиливом; крововиливів у товщі діафрагми ліворуч; розривів печінки; прямих переломів ребер праворуч без ушкодження пристінкової плеври: 2-7,9-го; 8-го - з ушкодженням пристінкової плеври по задньо-пахвовій та лопатковій лініям, непрямих переломів ребер ліворуч 3-7-го - по передньо-пахвовій лінії, 8-9-го - по середньо-пахвовій лінії, 2-8-го по лопатковій лінії, без ушкодження пристінкової плеври, переломів з крововиливами у навколишні м`які тканини; тріщини у ділянці правого крижово-клубового зчленування з темно-червоним крововиливом у навколишні м`які тканини; розповсюдженого крововиливу у м`яких тканинах спини праворуч; крововиливів у проекції правого крижово-клубового зчленування; дрібновогнищевих крововиливів у прикореневих ділянках обох легень. Всі виявлені при експертизі трупа тілесні ушкодження виникли від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), виникли незадовго до настання смерті, у своїй сукупності, перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті та згідно правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень (наказ МОЗ України № 6, від 17.01.1995 р.), п. 2.1.1, вони є ТЯЖКИМИ за ознакою небезпеки для життя. Враховуючи характер ушкоджень на тілі та взутті, їх розташування, не виключно, що вони утворились в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Смерть ОСОБА_7 настала 28.12.2023 за 2-4 години до огляду трупу на місці дорожньо-транспортної пригоди а саме на проїзній частині пр. Богдана Хмельницького в районі перехрестя з вул. Матроська в Чечелівському районі м. Дніпро внаслідок сумісної тупої травми із множинними переломами ребер, розривами правої легені та печінки, переломами кісток черепу і крововиливами під оболонки мозку, яка ускладнилась розвитком шоком, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину свою в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та показав про скоєння ним кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом. Також показав, що він працював водієм. У день, коли сталася ДТП, він керував автобусом, їхав зі швидкістю 40-45 км/год, в автобусі знаходилося 14 чи 15 пасажирів. Він рухався в середній смузі для руху, пішохід йшов зліва на право по ходу його руху, переходив дорогу біля пішохідного переходу. Пішохід був за автомобілем, який рухався перед ним, тому ОСОБА_6 не побачив пішохода. Коли ОСОБА_6 побачив пішохода, він був майже навпроти його автомобіля. ОСОБА_6 не встиг загальмувати та здійснив на наїзд на пішохода. Одразу після наїзду на пішохода, ОСОБА_6 зупинився, підбіг до нього, він був ще живий. Далі приїхала бригада швидкої допомоги, але реанімувати потерпілого не вдалося. Потім приїхали працівники поліції, стали документувати подію ДТП. ОСОБА_6 просив не позбавляти його права керування транспортним засобом, оскільки після перенесеного інсульту має необхідність відвідувати лікарню, при цьому користується автомобілем.

У дане судове засідання потерпіла ОСОБА_4 не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву про проведення судового розгляду кримінального провадження за її відсутності. Також у заяві потерпіла просила суд призначити обвинуваченому не суворе покарання з застосуванням ст. 75 КК України. Претензій матеріального та морального характеру, не має. Аналогічну позицію потерпіла висловила в судовому засіданні 10.06.2025.

За згодою учасників судового провадження на підставі ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає. Учасникам розгляду справи роз`яснено, що вони в такому разі будуть позбавлені права оскаржувати обставини, які ні ким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, в апеляційному порядку.

Таким чином суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_6 , а його дії, що виразились у порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_6 є раніше не судимим, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога, психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність – правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Згідно зі ст.65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Ураховуючи всі наведені обставини, наслідки, що настали, особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, наявність пом`якшуючих обставин, ураховуючи думку потерпілої, яка просила суворо не карати обвинуваченого, суд з урахуванням принципу справедливості та невідворотності покарання за вчинене, уважає доцільним призначити обвинуваченому покарання у межах санкції статті КК України за якою кваліфіковані його діяння у вигляді позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами.А оскільки суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, то вважає можливим застосувати до нього положення ст.ст.75,76 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням та поклавши на нього певні обв`язки.

Щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд зазначає, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України віднесено до злочинів проти безпеки руху, при цьому порушення Правил дорожнього руху України, допущені обвинуваченим ОСОБА_6 , знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

Відтак, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки даний злочин пов`язаний з експлуатацією транспортного засобу, а дії обвинуваченого пов`язані з грубим порушенням вимог Правил дорожнього руху України, призвели до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_7 . Посилання обвинуваченого, який просив не застосовувати до нього додаткове покарання, у зв`язку з необхідністю керування транспортним засобом з метою відвідування лікарні, судом не приймається, оскільки не є достатньою підставою для не застосування додаткового покарання, при цьому відвідування лікарні обвинуваченим може бути реалізовано в інший спосіб, а ніж безпосереднє керування транспортним засобом. Також при призначення додаткового покарання судом враховано, що на час розгляду кримінального провадження трудова діяльність ОСОБА_6 з керуванням транспортними засобами не пов`язана.

Саме таке покарання буде відповідати тяжкості вчиненого правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Оскільки з винесенням вироку суду закінчується судовий розгляд кримінального провадження, одночасно з ухваленням судового рішення, суд вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного в рамках даного кримінального провадження.

Відповідно до ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави судові витрати на залучення експерта для проведення: транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-24/68-ІТ від 31.01.2024 у розмірі 3786, 40 грн; експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-24/117-ІТ від 05.01.2024 у розмірі 3029, 12 грн; судової авто-технічної експертизи № Д-19/113-25/2336-ІТ від 16.04.2025 у розмірі 2647, 20 грн.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовано.

Керуючись статтями 86, 124,368-371, 373-374, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази: автобус марки «БАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зашити в розпорядженні власника.

Скасувати арешт майна, а саме на автобус марки «БАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що був накладений по кримінальному провадженню згідно до ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.01.2024 року (справа №202/21986/23, провадження №1-кс/202/204/2024), ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2024 (справа № 202/21986/23, провадження № 1-кс/202/947/2024).

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати на залучення експерта для проведення: транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-24/68-ІТ від 31.01.2024 у розмірі 3786, 40 грн; експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-24/117-ІТ від 05.01.2024 у розмірі 3029, 12 грн; судової авто -технічної експертизи № Д-19/113-25/2336-ІТ від 16.04.2025 у розмірі 2647, 20 грн.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1