Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №500/5549/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5549/25

09 січня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного підприємства "ІНФОРЕСУРС" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного підприємства "ІНФОРЕСУРС" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у 2016 році Позивач закінчив Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний коледж» і здобув кваліфікацію «молодший спеціаліст бухгалтерського обліку» (диплом молодшого спеціаліста від 01 липня 2016 року серії НОМЕР_1 ).

У цьому ж році позивач вступив у Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» (наказ від 11.08.2016 № 216-С) на факультет «Економіки і природокористування» ОКР «Бакалавр» і 22.12.2016 був відрахований з числа студентів інституту за невиконання навчального плану (наказ від 22.12.2016 № 398-с), першого рівня вищої освіти не здобув.

Позивач вважає, що оскільки він не здобув раніше рівень фахової передвищої освіти (ступінь бакалавра) або інший вищий за згаданий рівень, тому його зарахування до навчального закладу для здобуття ступеня фахового бакалавра не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти. Однак, при формуванні довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО з`ясувалося, що в графі «на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» зазначено Ні, порушує. На звернення позивача щодо внесення відповідних змін до ЄДЕБО відповідач відповів відмовою. Позивач не погоджується з такими діями відповідача, через що звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 30.09.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

07.10.2025 відповідачем на адресу суду подано відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що Міністерством освіти і науки України відповідно до частини другої статті 10 Закону України Про освіту та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Положення №560), згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО. Листом МОН України від 03.06.2024 № 1/9758-24 роз`яснено алгоритм (методику) визначення послідовності здобуття освіти та формування довідки про здобувача освіти на основі даних ЄДЕБО, яку надіслано керівникам закладів освіти. Питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.10.2018 за № 1132/32584 (із змінами) (далі - Положення) інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО. Згідно із цим Положенням, технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти.

Так, відповідно до Положення суб`єкти освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти вносять до ЄДЕБО та підтримують в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у пунктах 6-9 розділу III цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми навчання особа подавала заяви в електронній формі) та інформації, зазначеної в підпункті 6 пункту 6) для таких суб`єктів освітньої діяльності.

Таким чином, за позицією відповідача, позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, оскільки його повторно зараховано до навчального закладу за тим самим рівнем освіти. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено "Ні, порушує", що відповідає дійсності.

Щодо вимог зобов`язального характеру відповідач звертає увагу, що Міністерство освіти і науки України є розпорядником ЄДЕБО, тобто суб`єктом, на який покладено організаційні та контролюючі функції його ведення, а ДП Інфоресурс, як технічний адміністратор ЄДЕБО, здійснює виключно технічні функції з обслуговування електронної бази. При цьому, функції щодо внесення відомостей про здобувачів освіти покладено на суб`єктів освітньої діяльності та їх територіальні відокремлені підрозділи. З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.11.2025 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державне підприємство „Інфоресурс".

Третя особа своїм правом на подання пояснень не скористалася.

Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в 2013 році закінчив Куропатницький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів-дошкільний заклад» і отримав базову загальну середню освіту (свідоцтво про базову загальну середню освіту від 11 червня 2013 р. серії НОМЕР_2 ).

В 2015 році Позивач здобув повну загальну середню освіту у Відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний коледж» (атестат про повну загальну середню освіту від 01 липня 2015 р. серії НОМЕР_3 ).

У 2016 році Позивач закінчив Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний коледж» і здобув кваліфікацію «молодший спеціаліст бухгалтерського обліку» (диплом молодшого спеціаліста від 01 липня 2016 року серії НОМЕР_1 ).

У цьому ж році Позивач вступив у Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» (наказ від 11.08.2016 № 216-С) на факультет «Економіки і природокористування» ОКР «Бакалавр» і 22.12.2016 був відрахований з числа студентів інституту за невиконання . навчального плану (наказ від 22.12.2016 № 398-с), першого рівня вищої освіти не здобув.

На даний час Позивач зарахований на навчання очної денної форми здобуття освіти у Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» (наказ від 11.08.2025 № 202-С), освітній ступінь - «бакалавр», що є першим рівнем вищої освіти.

Водночас, у довідці про здобувана освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти зазначено, що послідовність здобуття освіти Позивачем порушує вимоги, визначені частиною 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».

Оскільки вказана інформація у Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі - ЄДЕБО) не відповідала фактичним обставинам через те, що попереднє навчання Позивача у 2016 році було незавершеним та освітнього ступеня «бакалавр» він не здобув, Позивач через свого представника адвоката Дарморіс Оксану Маркіянівну 22.08.2025 звернувся із заявою за Вих. № 752 до Міністерства освіти та науки України (далі - Відповідач), в якій просив:

- надати представнику Позивача адвокату Дарморіс О.М. роз`яснення причин відображення в ЄДЕБО інформації, а саме чому поточне здобуття освіти Позивачем є порушенням послідовності, визначеної частиною 2 ст. 10 Закону України «Про освіту»;

- провести перевірку та внести відповідні зміни (уточнення) до ЄДЕБО з урахуванням того, що навчання у Відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» у 2016 році Позивача не було завершено, послідовність здобуття освіти не порушено.

Листом Відповідача від 03.09.2025 № 3/7311-25 представника Позивача повідомлено, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування на навчання на такий же самий освітній рівень означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, що у термінах визначення послідовності здобуття освіти свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, Позивач як здобувач освіти 01.09.2016 зарахований за освітнім рівнем бакалавра до Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут», відрахований 22.12.2016. Також з 11.08.2025 Позивач повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут». Відповідно до роз`яснення МОН України щодо формування довідки з ЄДЕБО (лист МОН від 03.06.2024 № 1/9758-24) «відрахування» прирівнюється до «здобутого рівня освіти». Таким чином, Позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, а в довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує». Відтак, відсутні підстави для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у внесенні змін до ЄДЕБО з зазначенням відомостей про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Відповідно до частини першої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти регулює Закон України Про освіту №2145-VIII від 05.09.2017 (далі - Закон №2145-VIII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами першою-третьої статті 3 Закону №2145-VIII кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях, у різних формах і різних видах, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону №2145-VIII визначено, що рівень освіти це завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII передбачено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Зазначені норми Закону №2145-VIII чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". При цьому, обов`язковою характеристикою є завершеність попереднього етапу освіти.

Спірним у даній справі є питання щодо порушення позивачем послідовності здобуття освіти внаслідок його закінчення у 2016 році Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний коледж» і здобуття кваліфікації «молодший спеціаліст бухгалтерського обліку» (диплом молодшого спеціаліста від 01 липня 2016 року серії НОМЕР_1 ). У цьому ж році Позивач вступив у Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» (наказ від 11.08.2016 № 216-С) на факультет «Економіки і природокористування» ОКР «Бакалавр» і 22.12.2016 був відрахований з числа студентів інституту за невиконання . навчального плану (наказ від 22.12.2016 № 398-с), першого рівня вищої освіти не здобув. На даний час Позивач зарахований на навчання очної денної форми здобуття освіти у Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» (наказ від 11.08.2025 № 202-С), освітній ступінь - «бакалавр», що є першим рівнем вищої освіти.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (далі Закон № 1556-VII) вища освіта - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Згідно з абзацами 1-5 частини 1 статті 5 Закону №1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Відповідно до частини другої статті 5 вказаного Закону здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію. (абзац другий частини другої статті 6 Закону №1556-VII)

Згідно статті 7 Закону №1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту (наукові ступені) за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Згідно із підпунктом 3 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1556-VII освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що провадиться закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома молодшого спеціаліста. Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводиться у 2019 році.

Після набрання чинності цим Законом диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (початкова вища освіта) прирівнюється до диплома про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра. (підпункт 4 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1556-VII)

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що особа вважається такою, що здобула рівень вищої освіти, зокрема молодшого бакалавра та прирівняного до нього молодшого спеціаліста, та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою. Основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту, зокрема, дипломом молодшого бакалавра або молодшого спеціаліста.

При цьому, незавершена освіта не є показником досягнення певного освітнього рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння шляхом отримання відповідного диплому.

Згідно підпункту 5 пункту 3 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про професійну освіту» від 21.08.2025 №4574-IX диплом про професійну (професійно-технічну) освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник" прирівнюється до диплома про професійну освіту спеціаліста.

Фаховий молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем фахової передвищої освіти освітньо-професійної програми. (частина друга статті 7 Закону України «Про фахову передвищу освіту»)

Проаналізувавши обставини даної справи та зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що вступ позивача у Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» (наказ від 11.08.2016 № 216-С) на факультет «Економіки і природокористування» ОКР «Бакалавр» і 22.12.2016 був відрахований з числа студентів інституту за невиконання навчального плану (наказ від 22.12.2016 № 398-с), першого рівня вищої освіти не здобув.

На даний час Позивач зарахований на навчання очної денної форми здобуття освіти у Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» (наказ від 11.08.2025 № 202-С), освітній ступінь - «бакалавр», що є першим рівнем вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на власні роз`яснення, викладені у листі №1/9758-24 від 03.06.2024, згідно яких вважає відрахування із закладу освіту неуспішною формою завершення етапу навчання.

Проте, суд критично оцінює вказану позицію відповідача як таку, що суперечить наведеним вище положенням закону, у тому числі пункту 23 частини першої статті 1 Закону №2145-VIII, яким надано визначення поняття рівень освіти.

Крім того суд зазначає, що лист Міністерства освіти і науки України не є нормативно-правовим актом, має лише роз`яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. Натомість, припис закону є нормою прямої дії та має вищу юридичну силу, ніж лист МОН України №1/9758-24 від 03.06.2024. Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх рішеннях про те, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що інформація в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №690478 від 18.08.2025 про порушення поточним здобуттям освіти позивача послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту не відповідає дійсності, а тому є протиправною.

Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд зважає на таке.

Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630 (далі Положення № 630), визначено, що Міністерство освіти і науки України (далі МОН України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

МОН України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно з підпунктом 78 пункту 4 Положення № 630 МОН України забезпечує ведення та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі ЄДЕБО), інших державних електронних баз та реєстрів, інших інформаційних систем у сфері, що належить до його компетенції.

Порядок функціонування ЄДЕБО визначено Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620, зареєстрованим Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі Положення №620).

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення №620 це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України Про освіту з метою визначення порядку функціонування ЄДЕБО в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Пунктом 5 розділу І Положення № 620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство ІНФОРЕСУРС, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення №620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

З огляду на встановлені судом обставини та викладені вище норми закону слід дійти висновку про те, що Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство ІНФОРЕСУРС мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту щодо позивача, а тому вимога про зобов`язання вчити такі дії підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, зазначивши, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, а саме виключити інформацію про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України Про освіту шляхом заміни запису Ні, порушує на запис Так, не порушує при формуванні довідки здобувача освіти ОСОБА_1 за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 09 січня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач:

- Міністерство освіти і науки України (місцезнаходження/місце проживання: просп. Берестейський, 10,м. Київ,01135 код ЄДРПОУ/РНОКПП 38621185);

третя особа:

- Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Довженка Олександра, 3,м. Київ,03057 код ЄДРПОУ/РНОКПП 37533381) .

Головуючий суддя Подлісна І.М.