Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №440/5912/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/5912/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене довідкою №6091 від 31.10.2024, в частині встановлення ОСОБА_1 , причинного зв`язку захворювання, а саме «F07.2 Pозлади особистості та поведінки, обумовлені органічним ушкодженням головного мозку з наростаючим стійким психоорганічним синдромом по астенічному типу, мнестичними розладами, інсомнією. М54 Хронічна вертеброгенна тораколюмбалгія, фаза ремісії без порушення функцій» «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби»;

- зобов`язати військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 встановити ОСОБА_1 причинний зв`язок захворювання, а саме «F07.2 Розлади особистості та поведінки, обумовлені органічним ушкодженням головного мозку з наростаючим стійким психоорганічним синдромом по астенічному типу, мнестичними розладами, інсомнією. М54 Хронічна вертеброгенна тораколюмбалгія, фаза ремісії без порушення функцій» - "Захворювання. Так, пов`язані із захистом Батьківщини".

В обґрунтування позову позивач зазначив, що проходив військову службу за призовом під час мобілізації, брав безпосередню участь в бойових діях. 25.02.2025 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 №58 пп. "б" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" звільнений у відставку (за станом здоров`я). 31.10.2024 року було проведено медичний огляд військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , зі встановлення діагнозу та причинного зв`язку захворювання: «F07.2 Pозлади особистості та поведінки, обумовлені органічним ушкодженням головного мозку з наростаючим стійким психоорганічним синдромом по астенічному типу, мнестичними розладами, інсомнією. М54 Хронічна вертеброгенна тораколюмбалгія, фаза ремісії без порушення функцій» «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби». Вважає, що довідка військово-лікарської комісії від 31.10.2024 року в частині встановлення, причинного зв`язку захворювання не відповідає дійсності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін в порядку.

У відзиві відповідач просив у задоволенні позовної заяви відмовити, посилаючись на те, що Військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 є позаштатною військово лікарською комісією, яка згідно наданих їй повноважень позбавлена права проводити повторний або контрольний медичний огляд. Вказаними повноваженнями наділені штатні ВЛК.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації в військовій частині НОМЕР_2 .

31.10.2024 року позивачу проведено медичний огляд військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , зі встановлення діагнозу та причинного зв`язку захворювання: «F07.2 Pозлади особистості та поведінки, обумовлені органічним ушкодженням головного мозку з наростаючим стійким психоорганічним синдромом по астенічному типу, мнестичними розладами, інсомнією. М54 Хронічна вертеброгенна тораколюмбалгія, фаза ремісії без порушення функцій» «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби».

Оскільки на думку позивача довідка ВЛК № 6091 від 31.10.2024 року військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у військовослужбовця, в частині причинного зв`язку захворювання підлягає скасуванню, він звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону № 2232 від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Згідно з частиною сьомої статті 1 Закону № 2232 виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232 та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі – Положення № 402 / в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Положенням № 402 врегульовано процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Так, відповідно до пунктів 1.2-1.3 розділу 1 глави I Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, лікувальним закладам Міністерства оборони України; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій (пункт 1.3 розділу 1 глави I Положення № 402).

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (пункт 2.1. розділу 2 глави I Положення №402)

Згідно з пунктом 2.2 розділу 2 глави I Положення №402, Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Підпунктами 2.3.1., 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 глави I Положення №402 передбачено, що ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

На виконання підпункту 2.3.4. пункту 2.3. розділу 2 глави I Положення №402, ЦВЛК зокрема має право: перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; а також розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Відповідно до підпункту 2.6.2. пункту 2.6 розділу 2 глави I Положення №402 позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з середньою медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Згідно підпункту 2.6.3. пункту 2.6 розділу 2 глави I Положення №402 до складу ВЛК (ЛЛК), що створюється у військовому комісаріаті, ТЦК, лікарі і секретар комісії залучаються з місцевих лікувально-профілактичних закладів рішенням голови районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради) за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

За приписами підпункту 2.6.4. пункту 2.6 розділу 2 глави I Положення №402 штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Відповідно до пунктів 21.8- 21.15 глави 21 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із медичної карти стаціонарного хворого, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).

Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).

Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється.

Визначення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, особи, звільненої з військової служби, проводиться штатними ВЛК.

Медичний огляд військовозобов`язаних, резервістів, які одержали поранення, травму під час зборів, проводиться після закінчення лікування, з винесенням постанови про причинний зв`язок поранення, травми.

У тих випадках, коли свідоцтво про хворобу на призваного на збори військовозобов`язаного, резервіста за наслідком одержаного поранення (контузії, травми, каліцтва) не складається, довідка ВЛК з постановою, у тому числі і про причинний зв`язок поранення, видається йому на руки під підпис у Книзі протоколів засідань ВЛК або направляється у ТЦК та СП, яким військовозобов`язаний (резервіст) призваний на збори.

Причинний зв`язок захворювань (поранень) у осіб, звільнених з військової служби, які пройшли медичний огляд раніше, у ВЛК розформованих військових або прикордонних округів, груп військ, родів військ (сил), визначають (переглядають) штатні ВЛК за територіальним принципом, де проживають особи, звільнені з військової служби, у межах територіальної відповідальності штатних ВЛК.

У разі відсутності у свідоцтві про хворобу або інших військово-медичних документах постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань (поранень), неналежного їх оформлення або незгоди з постановою, а також у разі наявності в документах записів про звільнення із Збройних Сил України "через хворобу чи за станом здоров`я" ТЦК та СП направляє документи осіб, звільнених з військової служби, на розгляд до штатної ВЛК за територіальним принципом.

За наявності підстав для зміни (перегляду) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, зазначених у свідоцтві про хворобу (довідці ВЛК), постанова ВЛК при прийнятті нової постанови підлягає скасуванню (відміні). Постанова ВЛК оформляється протоколом засідання штатної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень).

Постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва направляється в органи соціального захисту і до ТЦК та СП за місцем проживання особи, звільненої з військової служби. Якщо питання про причинний зв`язок захворювання (поранення) розглядається за скаргою, заявою особи, звільненої з військової служби, ВЛК повідомляє його про своє рішення, а якщо прийнято постанову, направляє її заявникові або видає на руки.

У разі коли у військово-облікових, військово-медичних документах особи, звільненої з військової служби не зазначений діагноз, але наведена стаття Розкладу хвороб, діючого на момент медичного огляду особи, звільненої з військової служби, штатна ВЛК у своїй постанові наводить назви хвороб, які передбачалися цією статтею, і виносить постанову про причинний зв`язок захворювання, поранення.

Отже, зміст вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що ЦВЛК є найвищим керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, який має повноваження розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Відповідно абзацу четвертого до пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.

Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 глави I Положення № 402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України “Про звернення громадян”, Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23.01.2017 за № 94/29962.

Таким чином пункт 3.1 розділу 3 глави I Положення № 402 містить бланкетну норму, що вказує на необхідність відповідності звернення вимогам Закону України “Про звернення громадян” та Інструкції № 735, однак не встановлює коло осіб, які можуть подати відповідне звернення. Разом з цим, вимоги про те, що звернення може бути подане виключно особою, якої постанова стосується, пункт 3.1 Положення № 402 не містить.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що право оскарження, волевиявлення суб`єкта щодо якого прийнято той чи інший акт індивідуальної дії жодним чином не позбавляє компетентні державні органи їх прав та повноважень, передбачених нормами чинного законодавства.

В даному випадку, право оскарження наявне в позивача не позбавляє ЦВЛК ЗС України власного права здійснювати перегляд постанови ВЛК, тим більше не позбавляє правоохоронні органи в межах своїх повноважень звертатись до спеціалізованих установ в тій чи іншій сфері діяльності, у рамках кримінальних проваджень.

Суд зазначає, що ЦВЛК, яка є найвищим керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, на підставі наданих пункту 2.3.4 Положенням № 402 повноважень, мала право розглядати, переглядати, скасовувати постанову будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Оскільки постанови Штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів скасування довідки військової частини НОМЕР_1 про визначення причинного зв`язку позивача є передчасним.

Таким чином, позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування рішення про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.М. Петрова