Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №420/32528/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 13 січня 2026 р.

Справа: №420/32528/25

Суддя: Бойко О.Я.

Справа № 420/32528/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в особі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами окремого позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-272, 287 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Київ, третя особа, Військова частина НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивачки, ОСОБА_1 , до відповідача, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Київ, третя особа, Військова частина НОМЕР_1 , у якій вона просить суд:

1.Визнати протиправними дії державного виконавця щодо зупинення виконавчих проваджень № 78743731 та № 7874003.

2.Визнати протиправними та скасувати постанови винесені державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Київ щодо зупинень виконавчих проваджень № 78743731 та № 7874003.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивачки

Позивачка стверджує, що вона є дружиною полоненого військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 . На виконання рішення суду про перерахунок його грошового забезпечення були відкриті виконавчі провадження № 78743731 та № 7874003. Однак, державний виконавець неправомірно зупинив їх, посилаючись на воєнний стан. Позивачка наголошує, що згідно з законом, зупинення не поширюється на рішення про стягнення грошового забезпечення військовослужбовців. Також вказує на ігнорування її скарги керівництвом ДВС.

(б) Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на відзив.

(в) Позиція третьої особи

Третя особа не скористалася своїм правом на надання письмових пояснень до позову.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

14.10.20255 суд відкрив провадження у справі з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-273, 287 КАС України, зупинив провадження у справі до отримання витребуваних судом матеріалів виконавчого провадження.

04.11.2025 суд на судовому засіданні ухвалив задовольнити клопотання позивачки та відклав розгляд справи з метою надання можливості уточнити позовні вимоги.

13.11.2025 суд ухвалив прийняти уточнені позовні вимоги та поворно витребував у відповідача матеріали виконавчих проваджень, зупинив провадження у справі.

11.12.2025 суд ухвалив поновити провадження у справі, також ухвалив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

IV. Обставини, встановлені судом

Позивачка є дружиною військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, старшого солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 24.10.2024 про внесення змін до облікових даних військовослужбовця, що відображають службове становище, ОСОБА_2 вважається таким, який був захоплений в полон з 08.05.2022.

В лютому 2024 року позивачка звернулася на адресу третьої особи із заявою про виплату грошового забезпечення її полоненого чоловіка.

В період з березня 2024 року їй виплачується грошове забезпечення чоловіка.

27.01.2025 позивачка звернулася до Одеського окружного адміністративного суду до третьої особи із вимогами про визнання протиправними дій щодо протиправного застосування при здійсненні виплат розміру прожиткового мінімуму встановленого станом на 01.01.2018. Просила суд зобов`язати військову частину нарахувати та виплатити грошове забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму встановленого станом на 01.01. відповідного року, в якому здійснюються виплати.

Рішенням від 08.05.2025 у справі № 420/2575/25 Одеський окружний адміністративний суд визнав протиправними дії та зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 за період з 25.05.2022 до 31.12.2022 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” у розмірі 2451 грн., за період з 01.01.2023 до 19.05.2023 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” у розмірі 2684 грн. та виплатити його дружині з урахуванням здійснених раніше виплат.

08.05.2025 Одеський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивачки судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та про зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення та виплатити перераховане грошове забезпечення позивачці.

01.08.2025 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду відкрито ВП № 78743731 та № 7874003.

20.08.2025 позивачка дізналася про зупинення проваджень в результаті пошуку виконавчих проваджень у відповідному реєстрі на сайті Міністерства юстиції України.

02.09.2025 відповідач отримав скаргу позивачки на дії виконавця, проте станом на дату розгляду справи законність провадження не перевірена, постанови не скасовані.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Зміст даних спірних правовідносин становить вирішення питання про законність зупинення виконавчих дій щодо стягнення грошового забезпечення військовослужбовця в період воєнного стану.

Відповідно до абз. другого п. 10-2 розд. XIII Закону України «Про виконавче провадження», в період дії воєнного стану зупиняється вчинення виконавчих дій у провадженнях, де боржниками є військові частини, КРІМ рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців та його перерахунку.

Суд встановив, що судове рішення, що виконується, стосується саме грошового забезпечення військовослужбовця (полоненого). Таким чином, дії виконавця під час дії воєнного стану щодо зупинення провадження прямо суперечать закону.

Згідно з ч.1 ст. 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Принцип обов`язковості судових рішень також закріплений ч. 2 та ч. 3 ст.14 КАС України, якою передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Відповідач, незважаючи, на неодноразове належне повідомлення про розгляд справи відзив на позов не надав, жодним чином не спростував доводи позивачки, на виконання ухвали про витребування судом документів у справі жодних доказів не надав. Про поважність причин такої бездіяльності суд не повідомив. На підставі вказаних обставин та відповідно до ч.6 ст.162, ч.2 ст.175 КАС України через ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.159 КАС України : “ Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Аналіз фактичних обставини справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, зокрема період дії воєнного стану та те, що на виконанні знаходиться судове рішення за позовом фізичної особи пов`язане з грошовим забезпеченням військовослужбовця та його перерахунком, дає підстави для висновку про протиправність зупинення виконавчих дій та скасування відповідних постанов. Інших доводів щодо зупинення виконавчих проваджень відповідач до суду не надав.

VI. Судові витрати

При поданні позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім), 92 грн.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, оскільки позивач, на користь якого прийняте рішення, є суб`єктом владних повноважень, впродовж розгляду справи свідки не залучалися та експертизи не призначалися, суд не здійснює розподіл судових витрат на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 268-273, 287 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними дії державного виконавця щодо зупинення виконавчих проваджень № 78743731 та № 7874003.

3.Визнати протиправними та скасувати постанови винесені державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Київ щодо зупинень виконавчих проваджень № 78743731 та № 7874003.

4.Стягнути з Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (ЄДРПОУ 34780165; 08200 Київська обл. , м.Ірпінь, вул. Ярославська, буд.9) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім), 92 грн. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до ст.272 КАС України судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua