Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №420/37482/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/37482/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (вул. 7-а Пересипська, 6, м. Одеса, 65042) про визнання протиправними та скасування постанови та рішення, стягнення моральної шкоди, –

В С Т А Н О В И В:

До суду 05.11.2025 року надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі ГУ Держпродспоживслужби) про визнання протиправною та скасування постанови №152 від 09.10.2025 року про накладення штрафу у розмірі 17000 грн та стягнення моральної шкоди у розмірі 100 тис грн.

Разом з позовом до суду надійшла заява позивача в порядку ст.152 КАС України про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії ГУ Держпродспоживслужби, а саме здійснювати звернення постанови про накладення штрафу №152 від 09.10.2025 року до примусового виконання шляхом її направлення до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Ухвалою суду від 06.11.2025 року заяву про забезпечення позову повернуто без розгляду, у зв`язку з несплатою судового збору за подання цієї заяви.

Ухвалою суду від 06.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано у відповідача докази по справі: належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для прийняття постанови №152 від 09.10.2025 року про накладення штрафу.

21.11.2025 року до суду надійшла заява ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії ГУ Держпродспоживслужби, а саме здійснювати звернення постанови про накладення штрафу №152 від 09.10.2025 року до примусового виконання шляхом її направлення до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Ухвалою від 24.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Також 21.11.2025 року позивач подав до суду заяву за вхід. №123509/25, у якій зазначив, що 11.11.2025 року він отримав рішення ГУ Держпродспоживслужби про внесення змін до рішення №51 від 03.10.2025 року про продовження терміну виконання рішення №357 до 20.01.2026 року, у зв`язку з чим він просить збільшити позовні вимоги шляхом викладення позовних вимог наступним чином:

визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпродспоживслужби №152 від 09.10.2025 року про накладення штрафу у розмірі 17000 грн;

визнати протиправним та скасування рішення ГУ Держпродспоживслужби №51 від 03.10.2025 року про внесення змін до рішення;

стягнути з ГУ Держпродспоживслужби на його користь завдану протиправними діями моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Ухвалою суду від 26.11.2025 року прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог від 21.11.2025 року за вхід. №123509/25.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана постанова №152 від 09.10.2025 року про накладення штрафних санкцій прийнята у зв`язку з розповсюдженням продукції (зарядний мережевий пристрій Borofone), на пакуванні якої немає найменування імпортера/виробника, його адреса та інструкція.

Позивач зазначив, що він купив 12 мережевих пристроїв Borofone у ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ». Усю кількість придбаної продукції він поставив ФОП ОСОБА_2 , який у свою чергу, поставив всю партію продукції ФОП ОСОБА_3 . Під час перевірки ФОП ОСОБА_3 відповідачем встановлено невідповідність маркування лише 1 мережевого пристрою Borofone, який був ним утилізований. Щодо інших 11 мережевих пристроїв перевіркою порушень не виявлено.

Позивач вказує, що він намагався виконати вимоги відповідача та надіслав до постачальника продукції ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ» лист для проведення повторного маркування та надання інструкції, однак ним отримано відповідь про неможливість надати продукцію у зв`язку із її утилізацією (виведенням з обігу) ФОП ОСОБА_3 у ланцюгу постачання.

Про вчинені ним дії він повідомив відповідача листом від 12.09.2025, однак відповідач вважав, що такі дії не свідчать про усунення порушень та прийняв оскаржувану постанову №152 від 09.10.2025 року про накладення штрафних санкцій.

Позивач вважає, що санкції за вказані порушення застосовано до нього протиправно, оскільки він не являється особою, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг. Такою особою є ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ», у якого було придбано товар. Позивач стверджує, що 12.09.2025 року він повідомляв відповідача про те, що він не є особою, яка ввела в перший раз в обіг продукцію.

При цьому, протиправним є застосування санкцій за порушення щодо утилізованої (виведеної з обігу) продукції, яка вже не може становити жодних ризиків.

Крім того позивач зазначає, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, оскільки:

1) передчасно складено акт перевірки №2025 від 24.07.2025, оскільки останнім днем перевірки визначено 30.09.2025 року;

2) невчасно направлено оскаржувану постанову №152 від 09.10.2025 року, акт перевірки №30 від 30.09.2025 року та протокол №32 від 02.10.2025 року;

3) відправлення документів відбулось приватною службою доставки Exspress Mail, що не підтверджує отримання копії таких документів, оскільки лише повідомлення про вручення рекомендованого відправлення оператором Укрпошти з відміткою про доставку (вручення) відповідному адресату за належною адресою, презюмується, що воно отримано уповноваженою особою. Саме такий висновок Верховного Суду міститься у постанові по справі №820/6755/16;

4) повторно винесено направлення на проведення однієї перевірки;

5) відповідач позбавив його можливості брати участь у перевірці та подавати пояснення;

6) постанова №152 від 09.10.2025 року прийнята до закінчення строку виконання обмежувальних заходів, продовженого рішенням №51 від 03.10.2025 року до 20.01.2026 року;

7) строк виконання обмежувальних заходів закінчився ще 25.09.2025 року, тому він не міг бути продовженим 03.10.2025 року.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати протиправними та скасувати постанову №152 від 09.10.2025 року про накладення на нього штрафу у розмірі у розмірі 17000 грн та рішення №51 від 03.10.2025 року про продовження строку виконання обмежувальних заходів до 20.01.2026 року.

Серед іншого позивач зазначив, що оскаржувані рішення спричинили йому моральну шкоду, яку він оцінює в 100 000 грн, оскільки він є єдиним годувальником сім`ї, підприємницька діяльність - його єдине джерело доходу, а незаконні рішення відповідача створили істотні перешкоди для ведення бізнесу та отримання стабільного прибутку. Це спричинило постійне психологічне напруження, почуття невпевненості та порушення звичного способу життя, що негативно позначилось на ньому та його родині.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому навів зміст нормативно-правових актів, які регламентують спірні правовідносини, та просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що перевірка позивача здійснена за предметом перевірки: безпечність низьковольтного електричного обладнання (зарядний пристрій Borofone, model: BAS34A, Nigh power PD65W tree port (2C1A) charger, AC 110-240V, 50/60 Hz, 1.5A max, made in China, штрихований код: 6941991110757) та підставою : за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дії чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання.

За результатами перевірки суб`єкту господарювання направлені рішення від 25.07.2025 №375 про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів шляхом усунення формальної невідповідності шляхом взаємодії з виробником/ уповноваженим представником виробника та/або іншими розповсюджувачами в ланцюгу постачання продукції: термін виконання зазначених рішень -25.09.2025.

18.09.2025 ФОП ОСОБА_1 направлено Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.

Наказом від 22.09.2025 №2984 було вирішено здійснити позапланову перевірку стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів ФОП ОСОБА_1 . Підстава перевірки: не надання суб`єктом господарювання повідомлення про стан виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 25.07.2025 №375.

За результатами перевірки суб`єкту господарювання направлені рішення від 03.10.2025 №51 про внесення змін до рішення вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів за результатом розгляду органами державного ринкового нагляду, пояснень, заперечень та інформації , наданих суб`єктом господарювання, прийнято рішення про продовження до 20.01.2026 термін виконання рішення (нь) та термін письмово повідомлення органу ринкового нагляду про виконання цього рішення до 20.01.2026.

Позивач стверджує, що до позивача правомірно застосовані штрафні санкції, а його вимоги про стягнення моральної шкоди є необґрунтованими.

Справа розглянута в письмовому провадженні.

Спірні правовідносини виникли між позивачем ФОП ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем та органом державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо накладення санкцій за результатами перевірки характеристик продукції.

Судом встановлено, що згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 27.09.2022 року зареєструвався фізичною особою-підприємцем за основним видом діяльності код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення. Інші види діяльності: 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V).

Згідно з ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 2 Закону №877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI (далі Закон №2735-VI) заходами ринкового нагляду є, зокрема, перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування).

Згідно з п.п. «а-1» ч.1 ст.24 Закон №2735-VI органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, зокрема, позапланові за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання.

Позивачем отримано від Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області направлення №2019 від 30.06.2025 року на проведення позапланової перевірки характеристик низьковольтного електричного обладнання (Borofone, model: BAS34A, nigh power PD65W three port (2C1A) charger, AC 110-240V, 50/60 Hz, 1,5A max, made in China, штриховий код: 6941991110757) в частині його відповідності вимогам Технічним регламентам, на який ФОП ОСОБА_1 скерував відповідачу довідку від 18.07.2025 року про відсутність у нього на залишках вказаної продукції.

За результатами перевірки характеристик продукції ФОП ОСОБА_1 складено акт №2025 від 24.07.2025, згідно з яким відповідачем встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам, а саме: на електрообладнанні (зарядний пристрій Borofone model: BAS34A, нижня потужність PD65W три port (2C1A) charger, AC 110-240V, 50/60 Hz, 1,5A max, made in China, штриховий код: 6941991110757), виробником та імпортером не зазначена інформація про своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу, а якщо це неможливо, на його пакуванні чи в документі, що таке супроводжує електрообладнання. В адресі повинно зазначатися єдине місце, за яким можна зв`язатися з виробником. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов. Електрообладнання не супроводжується інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов, чим допущено порушення п.п. 12,13, 19, 20, 21, 28 Технічного регламенту Низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 №1067 та п.п. 17, 18, 24, 25, 26, 32 Технічного регламенту з Технічного регламенту з електромагнітної сумісності, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 №1077.

В акті також зазначено, що суб`єктом господарювання не надано у визначені терміни завірені належним чином копії документів, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг: товарно-супровідна документація, договори або інші первинні документи бухгалтерського обліку, які дають змогу відстежити ланцюг постачання продукції, тому ФОП ОСОБА_1 вважається особою, яка ввела дану продукцію в обіг.

На підставі акту перевірки від 24.07.2025 №2025 відповідачем прийнято рішення №375 від 25.07.2025 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким зобов`язано позивача усунути формальні невідповідності партії продукції шляхом взаємодії з виробником/уповноваженим представником виробника та/або іншими розповсюджувачами у ланцюгу постачання продукції. Термін виконання – 25.09.2025 року.

12.09.2025 року позивач подав до відповідача повідомлення про виконання рішення №375 від 25.07.2025 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким повідомив, що відповідно до видаткової накладної №49 від 23.09.2024 року він отримав від ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ» мережевий зарядний пристрій Borofone, model BAS34A у кількості 12 штук та поставив всю продукцію ФОП ОСОБА_2 з повним пакетом документів, декларацією, висновком СЕС та інструкцією, а останнім прийнято без претензій. ФОП ОСОБА_2 в свою чергу поставив товари ФОП ОСОБА_3 .

Також позивач повідомив, що 03.07.2025 після отримання направлення на перевірку, він звернувся до покупця ФОП ОСОБА_2 із листом про повернення продукції для усунення формальної невідповідності, а саме здійснення повторного маркування, на що 07.07.2025 отримав відповідь про неможливість повернення продукції у зв`язку з її утилізацією ФОП ОСОБА_3 . Зазначив, що 02.09.2025 року він також звернувся до постачальника ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ» та повідомив про усунення формальної невідповідності щодо партії продукції.

Серед долучених позивачем до повідомлення документів наявні, зокрема, копії видаткових накладних №49 від 23.09.2024 року про прийняття товару від ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ», та №ЦУ-287 від 24.09.2024 року про подальшу реалізацію товару ФОП ОСОБА_2 .

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області проведено перевірку виконання позивачем рішення №375 від 25.07.2025 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, за результатом якого прийнято акт перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №30 від 30.09.2025 та протокол про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №32 від 02.10.2025.

Згідно з актом №30 від 30.09.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області отримано повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів ФОП ОСОБА_1 від (18.09.2025 №Bx-15722/31-25) з додатком копій документів в яких містилось недостатньо інформації та копій документів для підтвердження повноти та результативності виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.07.2025 №375. Головним управлінням засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 надіслано лист від №Вих-11387/05.1/31-25 від 22.09.2025 з вимогою про надання в термін до 25.09.2025 року документи або їх копії, які підтверджують факт повного усунення формальної невідповідності продукції.

Відповідно до протоколу №32 від 02.10.2025 при проведенні позапланової перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів встановлення невиконання ФОП ОСОБА_1 рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (від 25.07.2025 №375) щодо усунення формальної невідповідності продукції, визначених ч.3 ст.29 Закону України «Про державний ринковий нагляді контроль нехарчової продукції». За виявлене порушення передбачається відповідальність згідно п.3 ч.4 ст.44 цього Закону у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів юридичних та фізичних осіб підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування.

На підставі акту від 30.09.2025 року №30 та протоколу від 02.10.2025 №32 відповідачем прийнято постанову від 09.10.2025 року №152 про накладення на позивача штрафу у сумі 17000 грн.

03.10.2025 відповідачем прийнято рішення №51 про внесення змін до рішення №375 від 25.07.2025 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути формальні невідповідності партії продукції до 25.09.2025) шляхом продовження до 20.01.2026 терміну виконання рішення та терміну письмового повідомлення органу ринкового нагляду про виконання цього рішення до 20.01.2026.

Позивач не заперечує змісту порушення, зафіксовані актом перевірки від 24.07.2025 №2025, однак вважає, що не може нести відповідальності за порушення щодо товару, оскільки не він ввів таку продукцію в обіг.

За змістом п.2 ч.2 ст.44 Закону №2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, в разі введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в розмірі від 2 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію; 2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію (ч.5 ст.8 Закону №2735-VI).

Згідно з ч.7 ст.8 Закону №2735-VI у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Верховний Суд у постановах від 17.01.2022 у справі №808/3443/16 та від 29.09.2023 у справі №816/786/18 зазначив, що за змістом ч.7 ст.8 Закону №2735-VI суб`єкт господарювання вважається таким, що ввів продукцію в обіг, якщо виробник продукції не може бути ідентифікований.

Також в постанові від 23.01.2023 у справі №440/4599/18 Верховний Суд зазначив, що законодавцем імперативно визначено, що у разі якщо орган ринкового нагляду не може ідентифікувати виробника продукції, то особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд по цій справі враховує правовий висновок Верховного Суду та вважає, що якщо під час узгодженого з органом ринкового нагляду строку суб`єкт господарювання не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію – він вважається особою, що ввела таку продукцію в обіг.

В акті перевірки від 24.07.2025 №2025 зазначено, що позивачем не надано у визначені терміни завірені належним чином копії документів, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг: товарно-супровідна документація, договори або інші первинні документи бухгалтерського обліку, які дають змогу відстежити ланцюг постачання продукції.

Таким чином, на підставі ч.7 ст.8 Закону №2735-VI, позивач вважається особою, яка ввела цю продукцію в обіг.

Суд не приймає посилання позивача на видаткову накладну №49 від 23.09.2024 року, за якою товар було придбано у ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ», оскільки зазначений документ не був наданий під час перевірки у межах строку, погодженого з органом ринкового нагляду. Крім того, у видатковій накладній не відображено наявність документів про якість продукції, отже сама по собі видаткова накладна не спростовує висновків акту перевірки про відповідність продукція встановленим вимогам.

Разом з тим позивача притягнуто до відповідальності не як особу, що ввела продукцію в обіг, а як розповсюджувача на підставі п.3 ч.4 ст.44 Закону №2735-VI.

Згідно з п.3 ч.4 ст.44 Закону №2735-VI до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених ч.3 ст.29 цього Закону:

у розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг;

у розмірі 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування);

у розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку.

Оскільки згідно з оскаржуваною постановою №152 від 09.10.2025 року до позивача як розповсюджувача на підставі п.3 ч.4 ст.44 Закону №2735-VI застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд вважає, що позивач був зобов`язаний належним чином виконати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, спрямованих на усунення формальної невідповідності продукції.

Доводи позивача про те, що утилізація продукції нібито автоматично усуває можливість застосування до нього санкцій, суд не приймає як такі, що не ґрунтуються на положеннях закону та суперечать меті державного ринкового нагляду.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону №2735-VI державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; встановлені вимоги - вимоги щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами.

Суд вважає, що Закон №2735-VI пов`язує відповідальність не з фактом фізичного існування чи відсутності товару на момент перевірки, а з фактом введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим технічним вимогам. Саме момент введення продукції в обіг створює ризик для споживача і формує обов`язок суб`єкта господарювання забезпечити її відповідність. Подальша утилізація (виведення з обігу) такої продукції не анулює правопорушення, яке вже було допущене.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про правомірність притягнення позивача до відповідальності на підставі п.3 ч.4 ст.44 Закону №2735-VI.

Суд також не приймає доводи позивача про порушення відповідачем процедури проведення перевірки, враховуючи наступне.

Згідно з ч.5 ст.23-1 Закону №2735-VI в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до акту перевірки №2025 від 24.07.2025, у ньому визначено останній день перевірки - 24.07.2025 року. Таким чином, відповідачем у відповідності до ч.5 ст.23-1 Закону №2735-VI складено акт перевірки в останній день її проведення.

При цьому, суд не приймає доводи позивача щодо проведення повторної перевірки відповідності характеристик продукції вимогам технічних регламентів, оскільки рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №154 від 22.04.2025, на яке посилається позивач, прийнято не стосовно нього, а за результатами перевірки характеристик продукції ФОП ОСОБА_4 (акт №977 від 22.04.2025 року). Тобто вказане рішення є результатом заходів державного ринкового нагляду, здійснених щодо іншого суб`єкта господарювання з ланцюгу постачання відповідної продукції.

Суд вважає, факт здійснення перевірки ФОП ОСОБА_4 не позбавляв орган ринкового нагляду повноважень проводити окрему перевірку щодо позивача як розповсюджувача продукції. Перевірка позивача не є повторною у розумінні закону, а становить самостійний захід державного ринкового нагляду щодо іншого суб`єкта господарювання.

Також суд не приймає доводи позивача, що відповідач позбавив його можливості брати участь у перевірці та подавати пояснення, оскільки після отримання направлення №2019 від 30.06.2025 року на проведення позапланової перевірки характеристик продукції позивач скерував відповідачу довідку від 18.07.2025 року про відсутність у нього на залишках перевіряємої продукції. Це свідчить, що позивач мав реальну можливість надати пояснення та брати участь у перевірці до дня її завершення 24.07.2025 року, а його права не були обмежені.

Суд вважає неспроможним посилання як на підставу скасування оскаржуваної постанови невчасне направлення йому документів та їх направлення приватною службою доставки Exspress Mail.

Згідно з ч.5 ст.23-1 Закону №2735-VI за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.

Відповідно до ч.7 ст.44 Закону №2735-VI про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду (голова та члени або уповноважені посадові особи державного колегіального органу), які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Судом встановлено, що перевірка проводилася за відсутності позивача, про що прямо свідчить відсутність його підписів як в акті перевірки, так і у протоколі. Це, у свою чергу, означає, що зазначені документи не вручалися позивачу безпосередньо в день їх складання, як це передбачено законом.

Водночас Закон №2735-VI не містить вимог щодо їх обов`язкового поштового направлення у визначений строк або із застосуванням певного оператора поштового зв`язку.

На відміну від акта і протоколу, лише щодо постанови про накладення штрафу ч.7 ст.44 Закону №2735-VI встановлює імперативний строк її направлення - не пізніше наступного робочого дня після оформлення.

При цьому, Закон №2735-VI не визначає обов`язкову службу доставки для будь-якого з цих документів, тому направлення матеріалів кур`єрською службою Express Mail не суперечить вимогам Закону №2735-VI.

Згідно з накладною поштового відправлення №0016961, наявною в матеріалах справи, постанова №152 від 09.10.2025 року прийнята кур`єром 28.10.2025 року, направлена на адресу позивача АДРЕСА_1 та вручена позивачу 09.10.2025 року, що підтверджується його підписом.

У зв`язку з невідповідністю у накладній дати прийняття відправлення (28.10.2025 року) та його вручення (09.10.2025 року), судом здійснено пошук поштового відправлення №0016961 за допомогою трекінгу на офіційному сайті Express Mail та встановлено, що поштове відправлення прийнято та вручено 28.10.2025 року.

Таким чином, оскаржувана постанова всупереч ч.7 ст.44 Закону №2735-VI направлена відповідачем пізніше наступного робочого дня після оформлення.

Однак згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2025 у справі №380/23540/21, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то вони залежно від характеру можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, але в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність. Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Суд по цій справі враховує правовий висновок Верховного Суду та вважає, що зазначені позивачем порушення невчасного направлення оскаржуваної постанови жодним чином не впливають на її правильність по суті.

Отже, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваної постанови №152 від 09.10.2025 року про накладення на позивача штрафу на підставі п.3 ч.4 ст.44 Закону №2735-VI в розмірі 17000 грн.

У той же час дослідженням оскаржуваного рішення Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області №51 від 03.10.2025 року про внесення змін до рішення про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №375 від 25.07.2025 суд вважає, що вказане рішення є немотивованим, а також суд вважає його протиправним з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст.33 Закону №2735-VI рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути змінені або їхня дія може бути припинена відповідними органами ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлень суб`єктів господарювання про виконання ними рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або за результатами перевірок стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень, проведених відповідно до ст.34 цього Закону. Зазначені рішення також можуть бути змінені за результатами розгляду органами ринкового нагляду клопотань, пояснень, заперечень та інформації, наданих суб`єктами господарювання відповідно до частин 10, 15 цієї статті.

Строк виконання рішення має бути обґрунтованим і визначатися з урахуванням характеру ризику та/або невідповідності встановленим вимогам, обсягу продукції, що підлягає приведенню у відповідність із встановленими вимогами, вилученню з обігу чи відкликанню, та реальних можливостей суб`єкта господарювання належним чином виконати це рішення. Строк виконання рішення може бути змінено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням суб`єкта господарювання. Таке клопотання може бути подано у будь-який час виконання рішення, але до закінчення строку виконання такого рішення (ч.5 ст.33 Закону №2735-VI).

У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів (ч.8 ст.33 Закону №2735-VI).

Судом встановлено, що у рішенні №375 від 25.07.2025 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів термін усунення формальних невідповідностей продукції встановлено до 25.09.2025 року.

03.10.2025 року відповідачем прийнято рішення №51 про внесення змін до рішення №375 від 25.07.2025 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом продовження до 20.01.2026 терміну виконання рішення та терміну письмового повідомлення органу ринкового нагляду про виконання цього рішення до 20.01.2026.

Суть обмежувальних заходів у рішенні №375 від 25.07.2025 це вимога до позивача – усунення формальної невідповідності партії продукції по ланцюгу постачання.

Клопотання позивача про зміну строку виконання, яке мало б бути подане до закінчення первісного строку - відсутнє.

Позивачем надані документи щодо його партії товару, яка придбана ТОВ «ФЕШН МОБАЙЛ», яка ним у подальшому поставлена ФОП ОСОБА_5 , а останнім – ФОП ОСОБА_3 , якою за результатами перевірки її вказана продукція, яка залишилась, утилізована. Отже фактично неможливо усунути формальності невідповідності продукції за її відсутністю в реалізації.

Таким чином, рішення №51 від 03.10.2025 року прийнято з порушенням ч.5 ст.33 Закону №2735-VI, що свідчить про його необґрунтованість та протиправність.

Щодо позовної вимоги відшкодування моральної шкоди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цих позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч.2 ст.23 ЦК України).

Згідно з ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, в зазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження це емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

При цьому, відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано (постанови Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №285/1864/16-а, від 18.11.2019 у справі №820/5044/18, від 27.11.2019 справі №750/6330/17).

У цій справі позивач заявив, що оскаржувані постанова №152 від 09.10.2025 року про накладення на нього штрафу у розмірі у розмірі 17000 грн та рішення №51 від 03.10.2025 року про продовження строку виконання обмежувальних заходів до 20.01.2026 року спричинили істотні перешкоди для ведення бізнесу та отримання стабільного прибутку. Це спричинило постійне психологічне напруження, почуття невпевненості та порушення звичного способу життя, що негативно позначилось на ньому та його родині, тому вважає, що у зв`язку з цим підлягає стягненню на його користь моральна шкода у розмірі 100 000 грн.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки у кожної людини індивідуальне світосприйняття порушення її прав суб`єктом владних повноважень, суд вважає, що наведених позивачем доводів за обставин цієї справи недостатньо для стягнення на його користь моральної шкоди. У цій справі відсутні докази, якими б позивач обґрунтовував факт наявності будь-яких втрат немайнового характеру, зумовлених моральними чи фізичними стражданнями або іншими негативними проявами, що можуть свідчити про наявність моральної шкоди, внаслідок незаконного рішення №51 від 03.10.2025 року про продовження строку виконання обмежувальних заходів до 20.01.2026 року.

Суд дійшов висновку, що вимога про відшкодування на користь позивача моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 134, 139, 241-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (вул. 7-а Пересипська, 6, м. Одеса, 65042, код ЄДРПОУ 40342996) про визнання протиправними та скасування постанови та рішення, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області №51 від 03.10.2025 року про внесення змін до рішення про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №375 від 25.07.2025 року шляхом продовження до 20.01.2026 терміну виконання рішення та терміну письмового повідомлення органу ринкового нагляду про виконання цього рішення до 20.01.2026.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва