Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №420/36747/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/36747/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщені суду в м.Одесі справу за позовною заявою Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Альфа-Грант” до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (далі відповідач) про коригування митної вартості товарів № UA 500130/2025/000018/2 від 14.10.2025 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500130/2025/000160 від 14.10.2025 року. В обгрунтування вимог вказує, що підприємством з продавцем Evergrow For Specialty Fertilizers Company (Продавець) укладено Контракт №1407 від 14.07.2025 року (надалі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити гранули хлориду кальцію (GCC). Ними було погоджено поставку товару на територію України згідно контракту та інвойсу з метою митного оформлення, позивачем було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 225UА50013001561U7 від 13.10.2025, в якій було визначено для митного оформлення товар загальною вартістю 61500дол. США. Позивач вищезазначений товар визначив за митною вартістю по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору). Разом з митною декларацією Позивачем до митного органу були подані необхідні документи на підтвердження митної вартості товару. На запит Одеської митниці про надання додаткових документів, Позивачем були надані відповідачу додаткові документи, проте Відповідачем було винесено оскаржувану картку відмови в митному оформленні (випуску) та рішення про коригування митної вартості за відсутності для цього підстав.

Ухвалою від 03.11.2025 року судом відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

До суду від відповідача надійшов відзив на позов у якому вимоги не визнає та вказує, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UА50013001561U7 від 13.10.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500130/2025/000018/2 від 14.10.2025, а саме:

1) відповідно до п. 4.1 договору фрахтування від 22.01.2025 № 22/01 фрахтівник здійснює оплату базової ставки фрахту протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку фрахтувальника, при цьому банківський платіжний документ на оплату транспортних витрат митному органу не надано. Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом згідно з частиною другою ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; -калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про розмір тарифної ставки за перевезення за одиницю виміру (вагу) товару. Вказані документи для підтвердження числового значення складової митної вартості до митного оформлення не надано;

2)відповідно до відомостей зазначених у коносаменті від 27.09.2025 №2 оплата фрахту здійснюється відповідно до договору-чартеру від 17.09.2025 при цьому митному органу надано договір фрахтування від 22.01.2025; 3) в наданому до митного оформлення інвойсі про надання ТЕП від 02.10.2025 № 2025/58 в розділі реквізити для оплати (банківські реквізити) зазначено найменування судна INDIANA JONES 1 - IMO 8806149, фактично товар доставлено на судні MASTER ALPHA - IMO 8657574; 4) відповідно до відомостей, зазначених у рахунку-проформі від 19.08.2025 № G143-2025 та рахунку-фактурі від 15.09.2025 № 250640 зазначено порт призначення Чорноморськ, але фактично товар надійшов у порт Південний, що може впливати на вартість транспортних витрат, що є складовою частиною митної вартості товарів. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 53 Кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Однак до митного оформлення декларантом такі документи не надано. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UА50013001561U7 від 13.10.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Позивачем надано до суду відповідь на відзив.

Відповідачем надано до суду заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 13.01.2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Позивачем (покупець) з Evergrow For Specialty Fertilizers Company (Продавець) (резидент Єгипту) укладено Контракт №1407 від 14.07.2025 року (надалі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити гранули хлориду кальцію (GCC) на умовах FOB.

Сторонами контракту було погоджено поставку товару на територію України згідно інвойсу №250640 від 15.09.2025 року та з метою митного оформлення, позивачем було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 225UА50013001561U7 від 13.10.2025, в якій було визначено для митного оформлення товар -гранули хлориду кальцію (GCC) загальною вартістю 61500дол. США, ціна якого була заявлена за 1 (Основним) методом визначення митної вартості.

Для визначення митної вартості за митною декларацією Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Альфа-Грант» надіслало до митниці наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №1407 від 14.07.2025; рахунок-проформу (Proforma Invoice) №G 143-2025 від 19.08.2025; комерційний рахунок (Commercial Invoice) №250640 від 15.09.2025; платіжну інструкцію про оплату товару №362 від 28.08.2025; договір фрахтування №22/01 від 22.01.2025; Інвойс на оплату послуг фрахтування №2025/58 від 02.10.2025; тощо.

Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA500130/2025/000018/2 від 14.10.2025 року, яким митну вартість товару було визначено за резервним методом в розмірі 181 410,00 доларів США, та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2025/000160.

Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33 Рішення, де зазначив, що: у зв ’язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1)відповідно до п, 4.1 договору фрахтування від 22.01.2025 № 22/01 фрахтівник здійснює оплату базової ставки фрахту протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку фрахтувальника, при цьому банківський платіжний документ на оплату транспортних витрат митному органу не надано. Відповідно до вимог розділу Ш «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом згідно з частиною другою cm. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури,* -калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про розмір тарифної ставки за перевезення за одиницю виміру (вагу) товару. Вказані документи для підтвердження числового значення складової митної вартості до митного оформлення не надано;

2)відповідно до відомостей зазначених у коносаменті від 27.09.2025 №2 оплата фрахту здійснюється відповідно до договору-чартеру від 17.09.2025 при цьому митному органу надано договір фрахтування від 22.01.2025;

3)в наданому до митного оформлення інвойсі про надання ТЕП від 02.10.2025 № 2025/58 в розділі реквізити для оплати (банківські реквізити) зазначено найменування судна INDIANA JONES 1 - ЇМО 8806149, фактично товар доставлено на судні MASTER ALPHA - ІМО 8657574;

4)відповідно до відомостей, зазначених у рахунку-проформі від 19.08.2025 № G143-2025 та рахунку-фактурі від № 250640 зазначено порт призначення Чорноморськ, але фактично товар надійшов у порт Південний, що може впливати на вартість транспортних витрат, що є складовою частиною митної вартості товарів.

Декларантом надіслано додаткові документи: банківський платіжний документ № SWIFT від 03.10.2025, виписку з бухгалтерської документації № ОСВ по рахунку 632 від 14.10.2025, лист пояснення б/н від 14.10.2025, копію митної декларації країни відправника Ns 107758-1-351-2025 від 20,09.2025.

Листом від 14.10.2025 р. №1/14-10 декларант повідомив митний орган, що додаткових документів, відповідно до ч. З статті 53 МКУ інші документи надаватися не будуть. В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до ч. 5 статті 55 МКУ, враховуючи інформацію викладену у Листі пояснення б/н від 14.10.2025 до електронної митної декларації від 13.10.2025 № 25UA500130015611U7 (внутрішній номер Ns 2495), відповідачем було повідомляємо, що митну вартість товарів, заявлену до митного оформлення буде скориговано, оскільки декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ.

Позивач не погодився із оскаржуваним рішенням та карткою відмовити та звернувся до суду з позовом.

Джерела прав та висновки суду.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2025/000018/2 від 14.10.2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації №UA500130/2025/000160 від 14.10.2025 року, суд зазначає наступне.

Так у рішенні відповідач зазначив, що відповідно до п. 4.1 договору фрахтування від 22.01.2025 № 22/01 фрахтівник здійснює оплату базової ставки фрахту протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку фрахтувальника, при цьому банківський платіжний документ на оплату транспортних витрат митному органу не надано. Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом згідно з частиною другою cm. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури,* -калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про розмір тарифної ставки за перевезення за одиницю виміру (вагу) товару. Вказані документи для підтвердження числового значення складової митної вартості до митного оформлення не надано.

Позивачем разом із МД було подано : договір фрахтування №22/01 від 22.01.2025; Інвойс на оплату послуг фрахтування №2025/58 від 02.10.2025.

Проте згідно п.4.1 Розділу 4 договору фрахтування №22/01 укладеного позивачем (фрахтівник) із Gondol marine shipping and Trading Ltd (фрахтувальник) Фрахтівник здійснює оплату базової ставки фрахту протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку фрахтувальника факсом/ел.поштою.

На підтвердження розміру витрат на перевезення позивачем надавався інвойс №2025/58 від 02/10/2025 на суму 9499,43 дол.США, та додатково банківський платіжний документ -платіжна інструкція №374 від 03.10.2025 року на вказану суму , а тому суд вважає безпідставними зауваження відповідача щодо відсутності документу за яким можливо було визначити вартість послуг з транспортування товару до України.

Щодо п.2)відповідно до відомостей зазначених у коносаменті від 27.09.2025 №2 оплата фрахту здійснюється відповідно до договору-чартеру від 17.09.2025 при цьому митному органу надано договір фрахтування від 22.01.2025, то суд зазначає, що відповідачем не враховано, що позивачем та фрахтувальником Gondol Marine Shipping and Trading LTD був укладений договір фрахтування №22/01 від 22.01.2025, відповідно до п. 3.1 Фрахтувальник організовує подачу судна для доставки вантажу Фрахтівника судновими партіями з узгодженням усіх умов навантаження в порту відправлення, морського перевезення, а тому цілком логічно, що фрахтувальник на виконання умов договору №22/01 уклав із компанією, яка управляє судном MASTER ALPHA відповідний договір чартеру для виконання умов договору №22/01 від 22.01.2025 року, що свідчить про відсутність будь якої розбіжності.

Щодо зауваження -3, що в наданому до митного оформлення інвойсі про надання ТЕП від 02.10.2025 № 2025/58 в розділі реквізити для оплати (банківські реквізити) зазначено найменування судна INDIANA JONES 1 - ІМО 8806149, фактично товар доставлено на судні MASTER ALPHA - ІМО 8657574 то суд зазначає, що у інвойсі №2025/58 від 02.10.2025 року складеного фрахтувальником у рядку «інформація по судну» зазначено -Master Alfa imo: 8657574,тобто саме того судна яке доставило товар до порту Південний, та у платіжній інструкції на оплату цього інвойсу вказувалось не назва судна , а номер та дата інвойсу, а тому помилкове зазначення в розділі –«банківські реквізити» Інвойсу назви судна Indiana Jones імо 8806149 не дає підстави вважати, що він виписаний за транспортування товару іншим судном ніж MASTER ALPHA.

Щодо зауваження 4) відповідно до відомостей, зазначених у рахунку-проформі від 19.08.2025 № G143-2025 та рахунку-фактурі від № 250640 зазначено порт призначення Чорноморськ, але фактично товар надійшов у порт Південний, що може впливати на вартість транспортних витрат, що є складовою частиною митної вартості товарів, то суд враховує, що як пояснив позивач у позові розмитнення мало відбутися в порту Чорноморська, однак через незалежні від нас причин, вони були змушені змінити місце розмитнення на порт Південний. До таких причин належить заповненість причалів, оскільки вивантаження суден затримувалось через складні погодні умови, та що зміна порту розмитнення жодним чином не впливає на зміну митної вартості.

При цьому суд враховує, що відповідач не довів належними доказами, що зміна порту доставки з попередньо обумовленого сторонами порту Чорноморськ на порт Південний, які знаходяться поруч, вплинуло на збільшення вартості транспортування, а тому сужд відхиляє дане зауваження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зауваження, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

В той же час, Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі №809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості UA500130/2025/000018/2 від 14.10.2025 року підлягає скасуванню.

При цьому, оскільки саме прийняття рішення №UA500130/2025/000018/2 від 14.10.2025 слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA 500130/2025/000160 від 14.10.2025 року яка є похідною від рішення, суд вважає, що вказана картка відмови також підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14542,32 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Приватного підприємства Виробничо-Комерційна Фірма “Альфа-Грант” до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500130/2025/000018/2 від 14.10.2025 року

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації № UA 500130/2025/000160 від 14.10.2025 року.

Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Виробничо-Комерційна Фірма “Альфа-Грант” (код ЄДРПОУ 36344509) судові витрати у розмірі 14542,32 грн.

Позивач: Приватне підприємство «Виробничо-Комерційна Фірма «Альфа-Грант» (65015, м. Одеса, бульвар Французький, 22, корпус 3, приміщення 8Н) код ЄДРПОУ 36344509.

Відповідач: Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) код ЄДРПОУ 44005631

Суддя Е.А.Іванов